Рішення № 53880931, 26.11.2015, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1375/15-ц

2/241/273/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року Першотравневий районний суд Донецької області

в складі :

головуючого судді Топузової Н.М.

при секретарі Орчелота І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»,третя особа виконуючий обов*язки директора філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів»ОСОБА_2,про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення ,поновлення на роботі,скасування запису про звільнення у трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом із наступних підстав :

Філією Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кролевецький комбінат хлібопродуктів" (надалі - ПАТ "ДПЗКУ"), в особі директора ОСОБА_2, 09 червня 2015 року видано Наказ №94-П про звільнення його, заступника головного інженера Структурного підрозділу "Служба головного інженера" 9 червня 2015 року у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (надалі - наказ). Копію цього наказу він отримав власноруч у день звільнення.

Підставою для видання зазначеного наказу є: наказ №70-п від 09.04.2015 року "Про попередження працівника про звільнення у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників" та діючий колективний договір.

Наказом директора філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кролевецький комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_3 №6З-п від 24 березня 2015 року , його прийнято на посаду заступника головного інженера Структурного підрозділу "Служба головного інженера". 25 березня 2015 року, відповідно наказу ПАТ "ДПЗКУ", для проведення службового розслідування, виконуючим обов'язки директора філії, замість ОСОБА_3, призначений ОСОБА_2 терміном до 31.04.2015р.

ЗО березня 2015 року, без роз'яснення причин, ОСОБА_2 запропонував йому піти у безплатну відпустку, на що він відмовив, після чого, ОСОБА_2 пояснив, що їм буде створена комісія яка проведе перевірку відповідності займаною ним посадою, результат засідання цієї комісії йому вже відомий «не відповідає».

09 квітня 2015 року ,виконуючий обов'язки директора філії ОСОБА_2, йому повідомив, що відповідно пропозиції планово-економічного відділу підприємства, він прийняв рішення про скорочення посади заступника головного інженера. Після чого, провідний інженер з підготовки кадрів ОСОБА_4 та юрист ОСОБА_7 ознайомили його з наказом від 09.04.2015 року №70-п "Про попередження працівника про звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників" і "Техніко-економічним обґрунтуванням скорочення штатних одиниць та чисельності працівників філії ПАТ «ДПЗКУ" "Кролевецький КХП" від 08.04.2015 року, затвердженого підписами головного інженера ОСОБА_5 та провідним інженером з підготовки кадрів ОСОБА_4

Відповідно до вимог діючого законодавства України ,в частині скорочення штатів, 23 квітня 2015 року було проведено засідання Профспілкового комітету філії відносно розгляду подання від 10.04.2015р. № 330 в.о. директора філії ОСОБА_2 про надання попередньої згоди на розірвання з ним трудового договору. За результатами цього засідання, більшістю голосів ухвалено рішення не надавати згоду на його звільнення.

Серед основних конституційних прав людини і громадянина, статтею 43 Конституції України передбачено право на працю.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Таким чином, вказана норма надає можливість захищати права і свободи людини і громадянина, як безпосередньо від порушень суб'єктивних прав, які вже мають місце, так і від протиправних посягань на суб'єктивні права особи, які можуть призвести до їх порушення в майбутньому.

Прийнявши оскаржуваний наказ, відповідач протиправно посягає на його конституційні права, зокрема право на працю.

Правова позиція щодо неправомірності оскарженого наказу відповідача ґрунтується на наступному.

1.Підпунктом 11.11 Статуту Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", закріплені повноваження голови правління, зокрема частиною 7 передбачено: голова правління затверджує організаційну структуру та штатний розпис товариства, визначає посадові оклади, тарифи, ставки, форми і системи оплати праці працівників товариства та інших осіб, що залучаються до роботи в ньому, згідно із законодавством. Тобто, виключно голова правління ПАТ "ДПЗКУ" має право приймати рішення щодо скорочення чисельності або штату працівників.

2.Наказ №94-П від 09 червня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1" підписано директором філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кролевецький комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_2, коли насправді він був лише виконуючим обов'язки директора філії.

Таким чином, службова особа відповідача - ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження, змінив штатний розпис філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кролевецький комбінат хлібопродуктів" ,скоротивши штатну одиницю - заступника головного інженера Структурного підрозділу "Служба головного інженера", а також вніс до наказу №94-П від 09 червня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1" завідомо неправдиві відомості підписавши його в якості директора.

Наголошує на тому, що упереджене ставлення до нього з боку виконуючого обов'язки директора філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_2, призвели до порушення його конституційних прав та грубого порушення законодавства про працю.

Згідно довідки №66 від 18.06.2015 , виданої філією ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» за квітень 2015 року сукупний дохід склав у розмірі 4 423,81 грн. та за травень 2015 року -З 569,15 грн. Таким чином, середній заробіток на момент звільнення складає 7 992, 96 грн. У квітні та травні 2015 року 39 робочіх днів, заробітна плата за один робочий день складає 204, 95 грн. (7 992,96 грн. : 39 днів = 204,95 грн.) Вимушений прогул на час подачі позовної заяви склав 8 днів, а отже сума позовних вимог виходячи з поданих розрахунків складає 1 639, 60 грн.

Наказ про його звільнення підписав ОСОБА_2 -виконуючий обов'язки директора філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_2, якого необхідно долучити до розгляду цієї справи в якості третьої особи без самостійних вимог.

Таким чином. позивач вимушений звернутися до суду,та просить суд:

1.Визнати неправомірним та скасувати Наказ №94-П від 09 червня 2015 року про звільнення його, ОСОБА_1, заступника головного інженера Структурного підрозділу "Служба головного інженера" 9 червня 2015 року, у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників,згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

2.Поновити його - ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера Структурного підрозділу "Служба головного інженера" філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів».

3.Зобов'язати відповідача скасувати запис про звільнення у трудовій книжці НОМЕР_1.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи із 09 червня 2015 року по дату ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні , позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі,в обґрунтування своїх позовних вимог,підтвердив обставини,які зазначені в позовній заяві.

Але, у дебатах,в порушені вимог ст. 31 ЦПК України, ОСОБА_1,змінив підстави позову, що обґрунтовують позов і обставини, за якими позовні вимоги можуть бути задоволені, тобто виклав нові,а саме зазначивши,що відповідачем йому не було запропоновано вакантні посади на підприємстві ,а також зменшив свої позовні вимоги та просив суд : визнати незаконним та скасувати наказ №94-П від 09 червня 2015 року та поновити його на посаді заступника головного інженера Структурного підрозділу "Служба головного інженера" філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» та стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи із 09 червня 2015 року по 26 листопада 2015 року у сумі 19331грив.23 коп.

Представник позивача,за договором, ОСОБА_6 ,у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та його пояснення,а також в дебатах підтримав змінені позовні вимоги позивача та обґрунтування позову.

Представник відповідача ,за дорученням, ОСОБА_7 , позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, пояснивши суду наступне: По-перше, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі- Товариство або ПАТ «ДПЗКУ») про визнання неправомірним та скасування наказу філії № 94-П від 09.06.2015 «Про звільнення ОСОБА_1», поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера» філії, скасування запису про звільнення в трудовій книжці та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, і в своїй письмовій заяві він формує позовні вимоги та викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги у відповідності до п. 5 частини другої ст. 119 ЦПК України, - це дві основні «правові позиції щодо неправомірності оскарженого наказу відповідача», а саме:

1. Посилається на підпункт 11.11. Статуту Товариства, де закріплені повноваження голови правління, зокрема, частиною 7 передбачено: голова правління затверджує організаційну структуру та штатний розпис товариства, визначає посадові оклади, тарифи, ставки, форми і системи оплати праці працівників товариства та інших осіб, що залучаються до роботи на ньому, згідно із законодавством. Робить висновок, що виключно голова правління товариства має право приймати рішення щодо скорочення чисельності або штату працівників.

Порушень в даному випадку немає, оскільки директор (виконуючий обов'язки директора) філії діє в межах повноважень, наділених йому товариством за довіреністю та Положенням про філію, затвердженим наказом голови правління ПАТ «ДПЗКУ» від 18.11.2011 № 180 (далі - положення).

Філія не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені товариства і в межах повноважень, встановлених цим Положенням та Статутом товариства.

Товариство визначило повноваження директора (виконуючого обов'язки директора) філії в довіреності та Положенні, наділивши його повноваженнями роботодавця для працівників філії. І саме ,філія, в особі директора (виконуючого обов'язки директора), виступає як роботодавець для працівників філії та регулює всі питання кадрової політики підприємства. Безпосередньо товариство кадрові питання працівників філії не вирішує, крім керівника філії та чотирьох керівних посад філії, що призначаються наказами голови правління товариства: заступник директора, головний бухгалтер, головний інженер, начальник виробничо-технологічної лабораторії.

Таким чином, товариство надало філії повноваження роботодавця для всіх працівників філії і вона в повному обсязі реалізує всі трудові відносини, що складаються між працівником та роботодавцем-філією з окремим балансом, штатом та заробітним фондом.

Це повністю підтверджується розділами 7. «Управління Філією» та 9. «Оплата праці та трудові відносини» цього Положення про філію. Зокрема, в ньому визначено, що директор (виконуючий обов'язки директора)філії:

- приймає на роботу, звільняє працівників Філії та накладає на них стягнення відповідно до законодавства, крім осіб визначених п. 7.7. Положення (згідно абз. 5 пункту 7.6. Положення);

- самостійно і на основі рішень товариства видає накази, в тому числі з кадрових питань, підписує договори й інші документи (абз. 6 пункту 7.6. Положення);

- затверджує за погодженням з профспілкою графік відпусток (абз. 7 пункту 7.6. Положення);

- за погодженням з профспілкою видає накази на запровадження неповного робочого часу, залучення працівників до роботи у вихідні дні та в надурочний час, запровадження місцевих норм виробітку, застосування підсумкового обліку робочого часу, на оплату простоїв, що виникли не з вини працівника (абз. 8 пункту 7.6. Положення);

- видає накази на надання чергових відпусток та інших відпусток, передбачених чинним законодавством (абз. 9 пункту 7.6. Положення).

Згідно установчих документів, керівник філії має подавати структурний і штатний розпис філії на затвердження голові правління товариства, але саме філія розробляє, формує та впорядковує структуру та штатний розпис філії з урахуванням вимог колективного договору.

Керівник філії повністю виконав зазначену умову та дотримався порядку затвердження штатного розпису, розробивши його та подавши на затвердження голові правління.

Відповідно до наданого до суду штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів», що затверджений виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_8 05.05.2015, структурний підрозділ «Служба головного інженера» складається із 8 (восьми) посад: головний енергетик; головний механік; два провідні інженери з механізації та автоматизації виробничих процесів; інженер з організації, експлуатації та ремонту; інженер з комплектації устаткування та матеріалів; провідний інженер з охорони праці; інженер з комп'ютерних систем. Штатний розпис затверджений ПАТ «ДПЗКУ» без посади заступника головного інженера.

Всі повноваження керівника філії продубльовано в довіреностях, виданих товариством на керівництво та управління поточною та оперативною діяльністю філії.

Аналогічні повноваження наявні і в наступних довіреностях, виданих ПАТ «ДПЗКУ» на

ОСОБА_2:

- як виконуючого обов'язки директора філії:

- від 28.04.2015 № 342 зі строком дії до 31.05.2015;

- від 27.05.2015 № 402 зі строком дії до 30.06.2015;

- від 30.06.2015 № 487 зі строком дії до 31.12.2015;

- як директора філії:

- від 16.11.2015 № 807 зі строком дії до 30.06.2016.

Таким чином, керівник філії діяв лише в межах повноважень, наданих йому товариством, штатний розпис був розроблений філією з урахуванням вимог колективного договору і поданий на затвердження голові правління товариства, а 05.05.2015 був затверджений керівником товариства.

2. Позивач твердить про те, що наказ філії від 09.06.2015 № 94-П «Про звільнення ОСОБА_1» підписано директором філії ОСОБА_2, коли він насправді був лише виконуючим обов'язки директора філії. Тим самим робить висновок про те, що службова особа ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження змінивши штатний розпис філії та скоротивши посаду заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера», вніс до наказу філії від 09.06.2015 № 94-П «Про звільнення ОСОБА_1» завідомо неправдиві відомості, підписавши його в якості директора.

Це твердження також спростовується.

25.03.2015, ОСОБА_2 був прийнятий в ПАТ «ДПЗКУ» на посаду заступника директора філії, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 25.03.2015 № 139-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2».

25.03.2015, на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків директора філії у зв'язку із відстороненням від роботи директора філії ОСОБА_3, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 25.03.2015 № 140-к «Про покладення виконання обов'язків директора філії на ОСОБА_2».

26.05.2015, ОСОБА_2 виконує поряд з своєю основною роботою додаткову роботу за вакантною посадою директора філії, у порядку суміщення посад без звільнення від основної роботи, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 26.05.2015 № 269-к «Про суміщення посад».

16.11.2015 ,ОСОБА_2 переведено на посаду директора філії, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 16.11.2015 № 793-к «Про переведення ОСОБА_2».

Таким чином, з 26.05.2015р. і по сьогоднішній день, ОСОБА_2 має право підписувати документи в якості директора філії, оскільки він здійснює керівництво і управління поточною та оперативною діяльністю філії в межах наданих йому ПАТ «ДПЗКУ».

3. Також, позивач описує ту обставину, що 23.04.2015 проведено засідання профспілкового комітету філії відносно розгляду подання роботодавця щодо його звільнення, у результаті якого більшістю голосів було ухвалено рішення про ненадання згоди на звільнення.

Цей факт відповідач просить суд оцінити у відповідності до чинного законодавства України та зробити відповідні висновки.

Роботодавець, у відповідності до ст. 43 КЗпП України, подав до первинної профспілкової організації філії обґрунтоване письмове подання про розірвання трудового договору з працівником від 10.04.2015 № 330 разом з Техніко-економічним обґрунтуванням скорочення штатних одиниць та чисельності працівників філії від 08.04.2015.

Обґрунтування викладене в Техніко-економічному обґрунтуванні скорочення штатних одиниць та чисельності працівників філії від 08.04.2015.

Зазначене рішення було прийнято, проаналізувавши чисельність структурного підрозділу «Служба головного інженера» та функціональні обов'язки кожного працівника цього підрозділу згідно посадових інструкцій. Структурний підрозділ «Служба головного інженера» працював без заступника головного інженера протягом 1 року та 4 місяців. Функціональні обов'язки, які теоретично міг виконувати працівник на вказаній посаді, було ефективно розподілено на головного механіка та інженера з комплектації устаткування й матеріалів з відповідним фінансовим стимулюванням у межах економії фонду оплати праці, що підтверджується відповідними наказами філії, а саме:

- згідно наказу філії від 29.11.2013 № 266-п «Про доручення додаткової роботи», ОСОБА_9, головному механіку філії, з 01.12.2013, було доручено додаткову роботу з розроблення і виконання планів впровадження нової техніки і технології; забезпечення ефективності проектних рішень; організацію своєчасної та якісної підготовки виробництва до експлуатації; визначення шляхів реалізації комплексних програм з реконструкції і технічного переоснащення виробництва, модернізації та модифікації обладнання й устаткування; проектування і впровадження у виробництво засобів комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів; впровадження інноваційних проектів на підприємстві;

- згідно наказу філії від 08.04.2014 № 51-п «Про доручення додаткової роботи», ОСОБА_10, інженеру з комплектації устаткування й матеріалів структурного підрозділу «Служба головного інженера», за його згодою, з 08.04.2014

було доручено виконання додаткової роботи з ведення документообігу у сфері закупівель матеріально-технічних ресурсів, в тому числі, підготовка технічних обґрунтувань щодо необхідності закупівлі, зведення звітів про закупівлю та іншої документації, згідно локальних розпоряджень та наказів ПАТ «ДПЗКУ» з доплатою 20% посадового окладу.

23.04.2015, відбулося засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації філії у присутності ОСОБА_1, на якому розглядалося подання роботодавця і більшістю голосів ухвалено рішення про не надання згоди на звільнення.

Але, частина 7 статті 43 КЗпП України зазначає, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Профспілковий комітет повідомив адміністрацію філії про прийняте рішення, але свою відмову у наданні згоди на розірвання договору з працівником не обґрунтував.

Тобто, в техніко-економічному обґрунтуванні зазначено про доцільність скорочення 1 (однієї) штатної одиниці та чисельності працівників - заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера» у зв'язку із тим, що функціональні обов'язки, які теоретично міг би виконувати працівник розподілені ще в 2013 та 2014 роках між іншими працівниками, що дає можливість отримати економію по заробітній платі та нарахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Профспілковий комітет спростувати зазначені факти не зміг, раціональність і необхідність утримання посади на підприємстві не довів і нічим не підтвердив (згідно протоколу засідання профспілкового комітету філії від 23.04.2015 № 14). У зв'язку із цим, філія своїм листом від 24.04.2015 року № 380/1 повідомила профспілковий комітет про розірвання трудового договору з ОСОБА_1, заступником головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера», з 09.06.2015, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, без згоди профспілкового комітету філії у зв'язку із тим, що рішення про не надання згоди (відмову) на звільнення не обґрунтоване.

Слід відмітити, що відповідно абзацу 8 частини першої ст. 431 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників.

Отже, нормою закону допускається звільнення без згоди профспілкового комітету заступника головного інженера - заступника керівника структурного підрозділу «Служба головного інженера» філії (інший відокремлений підрозділ).

Після цього обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, закінчилися.

По-друге, слід відмітити, позовні вимоги і фактичні обставини позивачем не змінювалися і не доповнювалися.

Відповідно до частин третьої ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач визначив позовні вимоги і фактичні обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач позов не визнав та навів обґрунтовані заперечення на обставини, якими обґрунтовує свої вимоги позивач, та підтвердив їх відповідними доказами.

Згідно частини першої ст. 12 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Частина друга ст. 11 ЦПК передбачає, що кожна особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд не зобов'язаний за своєю ініціативою вживати всіх передбачених законом заходів для «всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи», а виходячи з конституційних засад змагальності має створити необхідні умови для такого дослідження. Обов'язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, а суд лише може за їх клопотанням сприяти у витребуванні доказів у разі виникнення при їх поданні певних труднощів.

Суд може витребувати докази лише за певних обставин, які мають бути доведені сторонами. Суд не повинен, як це було раніше, виконувати роль слідчого в цивільних справах, а має стати судом, який організовує процес і керує ним відповідно до своїх функцій.

Cтаттею 137 ЦПК України визначається порядок витребування доказів та нею передбачено, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Позивач же до товариства не звертався щодо надання інформації про штатні розписи ПАТ «ДПЗКУ» та її структурних підрозділів, про наявність вільних посад тощо, під час попереднього судового засідання ніяких клопотань про витребування доказів не заявляв.

Відповідно до принципу диспозитивності, позивач має право визначати обсяг судового захисту, тобто змінювати предмет чи підставу позову.

Під підставою позову слід розуміти факт або сукупність юридичних фактів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Предмет позову визначається як, указане позивачем спірне цивільне правовідношення, про яке суд має ухвалити рішення, або як вимогу позивача, за якою суд має ухвалити своє рішення, або як дію (утримання від дії), здійснення якої позивач вимагає від відповідача.

Зміна підстави чи предмета позову є невід'ємним правом позивача й може бути обмежена лише рамками спірного правовідношення (ст. 31 ЦПК України).

Володіючи правом порушувати цивільний процес, позивач наділений можливістю визначати межі судового захисту, оскільки частиною першою ст. 11 ЦПК України встановлюється, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Норми ст. 11 ЦПК України визначають зміст диспозитивності цивільного процесуального права, дозволяючи позивачеві встановлювати матеріальні й процесуальні межі судового захисту.

Під матеріальними межами судового розгляду слід розуміти обов'язок суду вирішити справу на підставі тільки тих вимог, які заявлені позивачем. Це означає, що він має право визначати підстави та предмет позову, предмет спору.

Процесуальні межі полягають у тому, що суд розпочинає розгляд справи не інакше як за заявою позивача.

Також необхідно зазначити, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК України може змінити лише сам позивач, шляхом подання письмової заяви до початку розгляду судом справи по суті, слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а не самі по собі його посилання на певну норму закону.

Викладену вище думку підтверджує і Верховний Суд України. Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК України.

Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів (частина четверта статті 10, стаття 137 ЦПК).

Докази, які збираються або подаються сторонами (показання свідків, письмові чи речові докази), повинні стосуватися суті спору (предмета та підстави позову). Це ж стосується й вирішення питання про витребування інших доказів (письмових, речових). Докази, які не стосуються справи й предмета доказування (стаття 58 ЦПК України), або одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи (стаття 59 ЦПК), судом не повинні прийматися.

По третє , що слід наголосити наступне.

Згідно підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу ,до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

24.03.2015, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера» філії, згідно наказу філії № 63-п від 24.03.2015 «Про прийняття ОСОБА_1».

Зроблено запис про прийняття на роботу філією на сторінці 9 трудової книжки ОСОБА_1

І так само, 09.04.2015, ОСОБА_1, заступник головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера», був попереджений про звільнення з 09.06.2015, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників філії, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (згідно наказу філії від 09.04.2015 № 70-п «Про попередження працівника про звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників»).

09.06.2015 ,ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера» філії у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП (згідно наказу філії від 09.06.2015 № 94-п «Про звільнення ОСОБА_1»).

Зроблено запис про звільнення з роботи філією на сторінці 9 трудової книжки ОСОБА_1 Стоїть печатка кадрової служби філії.

Роботодавцем при прийнятті та звільненні з роботи позивача виступала філія, як відокремлений підрозділ товариства. І саме філія використовувала найману працю фізичної особи - ОСОБА_1, на підставі укладеного трудового договору між ОСОБА_1 та філією, що посвідчується заявою та наказом про прийняття на роботу, трудовою книжкою. Філія несла обов'язок сплачувати ОСОБА_1 заробітну плату, а також нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахування на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами України. Філія організувала для працівника робоче місце. ОСОБА_1 сплачував внески в первинну профспілкову організацію філії (а не товариства), в яку входить трудовий колектив тільки філії.

І тим самим, сам позивач визначив третьою особою у справі виконуючого обов'язки директора ОСОБА_2, як матеріально відповідальну особу у зв'язку із незаконним його звільненням, оскільки філія для нього була роботодавцем і трудові відносини виникали, були та припинилися між філією та ОСОБА_1 (а не з товариством).

Третя особа - виконуючий обов*язки директора філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів»ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, пояснення щодо невизнання позову/т.1а.с. 132-135/, в яких зазначив наступне :

25.03.2015 року , він, ОСОБА_2, був прийнятий ПАТ «ДПЗКУ» на посаду заступника директора філії, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 25.03.2015 року № 139-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2».

Цього ж дня ,він приступив до виконання обов'язків директора філії у зв'язку із відстороненням від роботи директора філії ОСОБА_3, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 25.03.2015 року № 140-к «Про покладення виконання обов'язків директора філії на ОСОБА_2».

З 26.05.2015 року, він приступив до виконання поряд з своєю основною роботою додаткової роботи за вакантною посадою директора філії у порядку

суміщення посад без звільнення від основної роботи, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 26.05.2015 року № 269-к «Про суміщення посад».

Таким чином, з 25.03.2015 року по сьогоднішній день,він виконує обов'язки директора філії: здійснює керівництво і управління поточною та оперативною діяльністю філії в межах наданих йому ПАТ «ДПЗКУ» повноважень, у відповідності до Положення про філію та довіреностей, виданих йому ПАТ «ДПЗКУ», а саме:

●від 26.03.2015 року № 254 зі строком дії до 30 квітня 2015 року;

●від 28.04.2015 року № 342 зі строком дії до 31 травня 2015 року;

●від 27.05.2015 року № 402 зі строком дії до ЗО червня 2015 року;

●від 30.06.2015 року № 487 зі строком дії до 31 грудня 2015 року.

Після того, як він приступив до виконання своїх посадових обов'язків, дізнався, що на філії другий день, з 24.03.2015 року, працює новий працівник -ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера», посадові обов'язки якого не визначені.

Структурний підрозділ «Служба головного інженера» до 23.04.2015 року працював без посади заступника головного інженера протягом 1 року та 4 місяців. Функціональні обов'язки, які теоретично міг виконувати працівник на вказаній посаді, було ефективно розподілено на головного механіка та інженера з комплектації устаткування й матеріалів, відповідно до наказів філії від 29.11.2013року № 266-п «Про доручення додаткової роботи», від 08.04.2014 року № 51-п «Про доручення додаткової роботи». Хочу зазначити, що розподіл функціональних обов'язків за посадою заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера», що існувала 1 рік та 4 місяці тому назад, було здійснено не ним, а колишнім директором філії ОСОБА_11, у зв'язку з недостатнім обсягом робіт для однієї штатної одиниці.

Штатний розпис без посади заступника головного інженера в структурному підрозділі «Служба головного інженера» філії неодноразово подавалася на затвердження ПАТ «ДПЗКУ» і колишнім директором Філії ОСОБА_3, а саме:

●на виконання листа ПАТ «ДПЗКУ» від 13.08.2014 року № 130-1-11/2836, головний економіст структурного підрозділу «Економічна служба» філії ОСОБА_12 надіслала штатний розпис філії в електронному вигляді (формат Excel) до відділу організації праці та заробітної плати управління персоналу адміністративного департаменту ПАТ «ДПЗКУ» за електронною адресою: melnik@pzcu.gov.ua (що підтверджується відповідним електронним листом від 15.08.2015 року з вкладеним штатним розписом);

●на виконання листа ПАТ «ДПЗКУ» від 14.01.2015 року № 130-1-11/115, головний економіст структурного підрозділу «Економічна служба» Філії ОСОБА_12 надіслала проект штатного розпису Філії на 2015 рік з урахуванням змін в електронному вигляді (формат Excel) до відділу організації праці та заробітної плати управління персоналу адміністративного департаменту ПАТ «ДПЗКУ» за електронною адресою: melnik@pzcu.gov.ua (що підтверджується відповідним електронним листом від 21.01.2015 року з вкладеним штатним розписом).

Тому, твердження позивача про його упереджене ставлення до нього є безпідставними і надуманими.

Він лише проаналізував штатний розпис філії, вже складені на підприємстві трудові відносини та розподілені між працівниками обов'язки і прийшов до висновку, що структурний підрозділ «Служба головного інженера» працює ефективно в складі 8 (восьми) посад, а саме: головний енергетик; головний механік; два провідні інженери з механізації та автоматизації виробничих процесів; інженер з організації, експлуатації та ремонту; інженер з комплектації устаткування та матеріалів; провідний інженер з охорони праці; інженер з комп'ютерних систем.

Перевіривши об'єктивні дані, в межах своїх повноважень,він повторно подав свої пропозиції щодо штатного розпису філії на затвердження керівнику ПАТ «ДПЗКУ». У результаті , штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» був затверджений виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_8 05.05.2015 року, де структурний підрозділ «Служба головного інженера» складається із 8 (восьми) посад, без посади заступника головного інженера.

Слід додати, що питання про устаткування штатного розпису філії піднімало керівництво ПАТ «ДПЗКУ», оскільки він приступив до виконання обов'язків директора філії у зв'язку із тим, що колишній директор філії ОСОБА_3 був відсторонений від виконання обов'язків директора філії на період проведення відповідної перевірки з 25.03.2015, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 25.03.2015 № 138-к «Про відсторонення від роботи».

ПАТ «ДПЗКУ» проводило службове розслідування та перевірку за фактами порушень фінансово-господарської діяльності на філії під час зайняття посади директора ОСОБА_3 Комісія ПАТ «ДПЗКУ» зафіксувала відповідним актом ряд порушень, серед яких встановила наявність конфлікту інтересів та виявлені пов'язані особи з керівництвом філії, зокрема, за час перебування ОСОБА_3 на посаді директора філії, без погодження з керівництвом товариства 24.03.2015, в штатний розпис філії було введено посаду заступника головного інженера та прийнято на цю посаду ОСОБА_1, давнішнього товариша ОСОБА_3, що підтверджується актом про перевірку за фактами порушень фінансово-господарської діяльності на філії, затвердженого виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_8 25.05.2015. За результатами перевірки, 25.05.2015 року, ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади, згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 25.05.2015 року № 265-к.

Позивач зазначає, що він перевищив свої службові повноваження, але він лише виконував накази, розпорядження та доручення керівництва ПАТ «ДПЗКУ» і діяв лише в межах наданих йому повноважень. Позивач зазначає, що він нібито пропонував йому піти у безоплатну відпустку, буде створювати комісію, яка проведе перевірку з відомим для нього результатом, але такої розмови між ними не було, ніякої комісії він не створював, вказівок щодо перевірки роботи ОСОБА_13 нікому не давав, в процедуру скорочення він не втручався. Це підтверджується тим, що засідання Професійного комітету Первинної

профспілкової організації філії відбулося 23.04.2015 року без його участі і на їхнє рішення він не впливав.

Твердження позивача про його упереджене ставлення є лише окремою думкою ОСОБА_1 і нічим не підтверджується.

У зв'язку із викладеним вище, вважає позовні вимоги незаконними і необгрунтованими, в тому числі і в частині стягнення суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, у зв'язку із тим, що філія під його керівництвом здійснила скорочення чисельності та штатної одиниці - посади заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера» відповідно до норм чинного законодавства України.

У судовому засіданні були дослідженні:

Том 1:наказ №94-п від 09.06.2015 р./а.с. 5/,трудова книжка /а.с. 6-10/, наказ №70-п від 09.04.2015р../а.с.. 11/, техніко-економічне обґрунтування скорочення штатних одиниць та численності працівників філії ПАТ «ДПЗК» «Кролевецький КХП»/а.с. 12-13,91/, повідомлення профкому/а.с. 14/, довідка про заробітну плату/а.с. 15/, довідка про взяття на облік особи,яка тимчасово переміщується з тимчасово окупованої території/а.с. 20/, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців/а.с. 26-47/, довідка про середню заробітну плату/а.с. 54/,наказ №63-п від 24.03.2015р./а.с. 66/,наказ №138-к від 25.03.2015/а.с.67/, наказ №140-к від 25.03.2015р./а.с. 68/,наказ №266-п від 29.11.2013 року/а.с. 69/,наказ №51-п від 08.04.2014/70/, подання/а.с. 71/, протокол №14 засідання профкому/а.с. 72-73/, повідомлення /а.с. 74/,лист про скорочення чисельності та штату працівників/а.с. 75/,наказ №76 від 25.03.2015/а.с. 76/, наказ №269-к від 26.05.2015/а.с. 77/, Положення про філію ПАТ «ДПЗК» «Кролевецький КХП»/78-83/, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців/а.с. 84/, штатний розпис/а.с. 85-88/,наказ №265-к від 25.05.2015 р./а.с. 89/,довідка про середню заробітну плату/а.с. 90/, статут ПАТ «ДПЗКУ»/а.с. 92-127/,довіреності/а.с. 128-131/,акт про перевірку/а.с. 136-140/,лист/а.с.141/, штатний розпис/а.с. 142,144/, лист/а.с. 143/,договір про надання юридичної допомоги/а.с. 145/,штатний розпис/а.с.176-219/,наказ №69-п від 09.04.2015/а.с. 220/,наказ №74-п віж 21.04.2015/а.с. 221/,наказ №75-п від 21.04.2-15/а.с. 222/,наказ №77-п від 24.04.2015/а.с. 223/,наказ №81-п від 05.05.2015/а.с. 224/,наказ №82-п від 05.05.2015/а.с. 225/,наказ №83-п від 05.05.2015/а.с. 226/,наказ №84-п від 12.05.2015/а.с. 227/,наказ №85-п від 12.05.2015/а.с. 228/,наказ 265-к від 25.05.2015/а.с.229/, наказ №92-п від 02.06.2015/а.с. 230/,наказ №93-п від 02.06.2015 /а.с. 231/,наказ №94-п від 09.06.2015/а.с. 232/,наказ №70-п від 09.04.2015 /а.с. 233/,зміни до колективного трудового договору/а.с. 234-250/.

Том 2: колективний трудовий договір та зміни до нього /а.с. 1-74/,довідки про середню заробітну плату/а.с. 85-86/,платіжне доручення/а.с. 101/.

У судовому засіданні також були дослідженні: розрахунковий аркуш за червень 2015 року.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України,доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.. 58 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 27 УПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Суд, заслухавши позивача,представника позивача,представника відповідача, з урахуванням пояснень третьої особи, з урахуванням у сукупності всіх доказів,які були дослідженні у судовому засіданні приходить до наступного:

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу України про працю, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Кодексу України про працю, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч.7 ст.42 Кодексу України про працю, рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до ч.1,2 ст. 49-2 Кодексу України про працю:Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до ст. 235 Кодексу України про працю,у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України /,розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування)працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Згідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.99р. « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»/зі змінами/,при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 ( 100-95-п ) .

Судом встановлено, що згідно наказу №63-п від 24.03.2015 року, ОСОБА_1 було прийнято на роботу у філію публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» на посаду заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера»/а.с. 10,66 т.1/.На підставі наказу філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» №70-п від 09.04.2015 року , було попереджено ОСОБА_1 ,заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера» ,про звільнення з 09 червня 2015 року,у зв*язку із скороченням чисельності та штату працівників,згідно п.1 ст. 40 КЗпП України ,підстава- техніко-економічне обґрунтування скорочення штатної одиниці та численності працівників структурного підрозділу «Служба головного інженера» філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів».З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 10.04.2015 року/.а.с. 233 т.1/.В техніко-економічному обґрунтуванні скорочення штатних одиниць та численності працівників філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький КХП» від 08 квітня 2015 року наведено обґрунтування /а.с. 91 т.1/. 10 квітня 2015 року на ім.*я голови первинної профспілкової організації філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_14 , в.о.директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_2 було подано подання на дачу згоди на розірвання трудового договору з 09.06.2015 року з заступником головного інженера ОСОБА_1 та погодження техніко-економічного обґрунтування скорочення штатних одиниць та чисельності працівників філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» від 08.04.2015 року, з додатком даного техніко-економічного обґрунтування скорочення штатних одиниць та чисельності працівників філії./а.с. 71 т.1/. Згідно протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» від 23 квітня 2015 року, було прийнято рішення «не надавати згоду на скорочення 1 штатної одиниці заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера».Адміністрації підприємства протягом двох місяців пропонувати вакантні посади ОСОБА_1».В рішенні не має обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору./а.с.72-73 т.1/.Згідно штатних розписів ,наказів про зміну штатного розпису, наказів про переміщення, дійсно на філії публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» мало місце скорочення штату,та наказом №81-п від 05.05.2015 року було виведено з 06 травня 2015 року з штатного розпису одну одиницю -посаду заступника головного інженера структурного підрозділу «служба головного інженер» та були внесені відповідні зміни до штатного розпису. Вільних посад ,у період - з дня попередження ОСОБА_1 про скорочення штатної одиниці на час звільнення його- не було ніяких зовсім, тому пропозиції про вакантні місця на філії і не були запропоновані ОСОБА_1/а.с. 176-228 т.1/.У цей час, ОСОБА_2 діяв на підставі Положення про філію ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» /а.с. 78-83 т.1/ та Статуту ПАТ «ДПЗКУ»/а.с. 92-127 т.1/ та довіреностей №№254 від 26 березня 2015р.,342 від 28 квітня 2015 року,402 від 27 травня 2015 року,які були видані ПАТ «ДПЗКУ»//а.с. 128-130 т.1/. Згідно наказу філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» №94-п від 09.06. 2015 року,підписаного директором ОСОБА_2, який на той час,згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» №269-к від 26 травня 2015 року, був призначений на посаду директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» у порядку суміщення посад/а.с. 77 т.1/ та діяв, відповідно до Положення про філію ПАТ «ДПЗКУ» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» /а.с. 78-83 т.1/ та Статуту ПАТ «ДПЗКУ»/а.с. 92-127 т.1/ та на підставі довіреності №402 від 27 травня 2015 року, виданої ПАТ «ДПЗКУ»/а.с. 130 т.1/, було звільнено ОСОБА_1,заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера»,09 червня 2015 року у зв*язку із скороченням численності та штату працівників ,згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. З даним наказом,ОСОБА_1 ознайомлений 09.06.2015 року/а.с. 232 т.1/.Згідно довідки про середню заробітну плату/а.с. 90 т.1/, середньоденна заробітна плата складає 204 гривні 95 копійок.

Таким чином, у судовому засіданні позивач та його представник не довели перед судом належними та допустимими доказами обґрунтування своїх позовних вимог,а саме ,що ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження змінив штатний розпис філії ,скоротивши одну одиницю заступника головного інженера структурного підрозділу «Служба головного інженера»,а також вніс до наказу №94-п від 09 червня 2015 року «Про звільнення ОСОБА_1» завідомо неправдиві відомості,підписавши його в якості директора та без попередньої згоди профспілкового комітету філії на його звільнення.Позивачем та його представником не надано жодного належного та допустимого доказу,в підтвердження обґрунтування позовних вимог.

Представником позивача доведено перед судом належними та допустимими доказами правомірність дій відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 09 червня 2015 року у зв*язку із скороченням численності та штату працівників ,згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Суд не бере до уваги ті обставини,що позивачем,після закінчення судового розгляду,тобто після закінчення з*ясування всіх обставин та перевірки їх доказами,у судових дебатах , порушуючи вимоги ст. 27,31 ЦПК України,в яких зазначено,що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки та ,що позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову та до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову,змінив одну з підстав позову, а саме зазначив,що з боку відповідача йому не було запропоновано вакантні місця на підприємстві ,тобто по всім філіям, при цьому не обґрунтувавши ці доводи ніякими належними та допустимими доказами.

Рівноправність сторін у цивільному процесі гарантується демократичним характером цивільного процесу України. Рівноправність сторін обумовлена принципами диспозитивності, змагальності, обов'язком суду використовувати всі можливості для всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього з'ясування всіх обставин справи. Завдання правосуддя рівною мірою поширюються як на позивача, так і на відповідача. Суд зобов'язаний забезпечити захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав незалежно від того, чи займає особа в процесі положення позивача або відповідача.Тобто, позивач, незаконно,в дебатах змінив одну з підстав позову, позбавивши відповідача та суд ,з*ясувати ці обставини.

Крім того у дебатах , позивач та його представник змінили і предмет позову, не роблячи ніяких заяв про зміну позовних вимог, виключивши із своїх позовних вимог -вимогу про зобов*язання відповідача скасувати запис про звільнення у трудовій книжці НОМЕР_1.

Враховуючи вищевикладені норми права та обставини справи, суд приходить до висновку про законність звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, тому в задоволені позову треба відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,31, 57-66,79-89, 131, 212-215 ЦПК України,Постановами ПВСУ N 9 від 06.11.1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів» зі змінами та доповненнями , N 13 від 24.12.1999 р. « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зі змінами та доповненнями , N 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами на доповненнями, від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ,ст.ст. 40, 43,49-2,ст. 232,233,235,237-1 Кодексу України про працю,суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»,третя особа виконуючий обов*язки директора філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів»ОСОБА_2, про визнання неправомірним та скасування наказу №94-П від 09 червня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 заступника головного інженера Структурного підрозділу «Служба головного інженера» 9 червня 2015 року у зв*язку із скороченням численності штату працівників ,згідно п.1 ст. 40 КЗпП України; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера Структурного підрозділу «Служба головного інженера» філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів»; зобов*язання відповідача скасувати запис про звільнення у трудовій книжці НОМЕР_1;стягнення з відповідача на його користь заробітної сплати за час вимушеного прогулу,починаючи з 09 червня 2015 року по дату ухвалення рішення у сумі 19331гривні 23 копійок -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області у м.Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя Н.М. Топузова.