Ухвала суду № 53879490, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р.Справа № 820/1501/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. по справі № 820/1501/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області

про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області по невиплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди за жовтень-листопад 2014 року;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 36540 грн. 00 коп. /тридцять шість тисяч п'ятсот сорок грн. 00 коп./;

- звернути постанову суду про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області заборгованості з суддівської винагороди до негайного виконання в розмірі всієї суми боргу відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України;

- встановити строк для подання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області звіту про виконання постанови суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області по невиплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди за жовтень 2014 року.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (адреса: вул. Миру, 34, м. Рубіжне, Луганська обл., 93010, ідентифікаційний код юридичної особи: 26297948) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати у сумі 14208 (чотирнадцять тисяч двісті вісім) грн. 64 коп.

Звернуто постанову суду в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у сумі 14208 (чотирнадцять тисяч двісті вісім) грн 64 коп. до негайного виконання.

Встановлено судовий контроль за виконанням Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області судового рішення.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області подати звіт про виконання судового рішення в строк 30 (тридцять) календарних днів з дня одержання її копії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015 року змінити в частині вимог щодо дій відповідача та суддівської винагороди за листопад 2014 року та задовольнити позов в цій частині. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 2, 3, 4 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 6, 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1996 року, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VІІІ від 19.10.1973 р., ст.ст. 2, 8, 9, 159 КАС України, ст. 46 Конституції України, ст. 14, абз. 23 ст. 1, Закону України "Про боротьбу з тероризмом", п. 333 Рішення Європейського Суду з прав людини «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що Указом Президента України № 1001/2002 від 11.11.2002 ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області.

Постановою Верховної Ради України № 298-VI від 22.05.2008 року позивача обрано безстроково на посаду судді місцевого Перевальського районного суду Луганської області.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з приписів Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 та дійшов висновку, що заробітна плата позивачу за листопад 2014 року підлягає виплаті лише у разі повернення під контроль органів державної влади території, або у разі якщо установа буде переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, якщо установа продовжуватиме функціонувати та позивач буде виконувати свої обов'язки.

Переглянувши рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», відповідно до якого на території Луганської та Донецької областей розпочата антитерористична операція. Статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" визначено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд:

- цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

- адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - адміністративними судами, що визначаються головою Вищого адміністративного суду України;

- господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України;

- кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Державна судова адміністрація України складає перелік місцевих та апеляційних судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції і в яких неможливо здійснювати правосуддя, та направляє відповідні подання до голів вищих спеціалізованих судів для прийняття рішень, передбачених частинами першою і другою статті 1 цього Закону.

Наказом Державної судової адміністрації України № 124 від 22.09.2014 "Про організаційні заходи щодо виконання положень Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" визначено, що припинення/відновлення роботи (діяльності) місцевих та апеляційних судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється на підставі наказу голови суду або особи, яка виконує його обов'язки. У разі якщо судом здійснюється правосуддя лише за окремими категоріями справ, про це зазначається в наказі.

Судом встановлено, що 08 грудня 2014 року ДСА України надано відповідь на лист в.о. голови Перевальського районного суду Луганської області від 11.11.2014 вих. № 11484, в якому повідомлено, що за даними Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 20.11.2014 № 33/224/А Перевальський районний суд Луганської області контролюється терористами. Також повідомлено, що розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.122014 № 56/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" встановлено, що розгляд справ, підсудних Перевальському районному суду Луганської області здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області.

Абзацом 23 статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003р. №№638-ІV встановлено, що режим у районі проведення антитерористичної операції - це особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003р. №№638-ІV боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах, зокрема: законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина; комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів; пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності.

Згідно статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003р. №№638-ІV організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003р. №№638-ІV встановлено, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, до якого також увійшли населені пункти Перевальського району.

Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 7 листопада 2014 року "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Цією ж постановою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), пунктом 2 якого визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Вказаний пункт визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у справі № 826/18826/14, яка набрала законної сили у відповідності до положень 254 КАС України.

Водночас, пунктами 3, 4 Тимчасового порядку (чинного на час звернення позивача до суду та розгляду справи) передбачено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов'язки.

Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).

Аналіз викладених положень Постанови № 595 дає підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт і затверджений ним Тимчасовий порядок жодним чином не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, права чи свободи позивача стосовно отримання суддівської винагороди, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики в частині такої виплати у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вказані тимчасові заходи у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на територіях, які тимчасово не контролюються органами державної влади, передбачені положеннями Постанови № 595, спрямовані на впорядкування, організацію та забезпечення фінансування бюджетних установ, здійснення виплат по заробітній платі (грошового забезпечення, суддівської винагороди) населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей. Зазначені тимчасові заходи хоч і створюють додаткові труднощі для отримання належної заробітної плати, але спрямовані на забезпечення реального виконання таких виплат.

Під час судового розгляду справи встановлено, що Державною судовою адміністрацією України направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Подання щодо зміни територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованому в районі проведення антитерористичної операції Перевальському районному суду Луганської області від 02.12.2014 № 8-5564/14.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.12.2014 № 56/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ", на підставі подання Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. № 1379/0/1-14 від 05 грудня 2014 року), визначено територіальну підсудність справ та встановлено, що розгляд справ, підсудних Перевальському районному суду Луганскої області, здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області.

Рішенням Ради суддів України від 23.12.2014 року №76 (далі - Рішення) ухвалено вважати такими, що тимчасово прикріплені до штату судів того самого рівня і спеціалізації відповідно в Донецькій та Луганській областях, що функціонують на території, підконтрольній українській владі, суддів, які подали заяви на переведення на роботу на посадах суддів до інших судів України з судів, які тимчасово знаходяться на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, до прийняття рішення про їх переведення у встановленому законом порядку. Відповідно до цього Рішення суддів Перевальського районного суду Луганської області прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Голови відповідних судів видають накази про тимчасове прикріплення таких суддів на підставі заяв суддів про прикріплення та штатних розписів у порядку та на умовах, визначених п. 2 Рішення.

Рішенням також зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити виплату суддівської винагороди, обрахованої з дня останнього нарахування до дня тимчасового прикріплення, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (у разі перебування у відпустці) та суддівської винагороди до моменту переведення в установленому законом порядку в судах, до яких вони тимчасово прикріплені.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, ОСОБА_1 до Рубіжанського міського суду Луганської області прикріплено не було, у зв'язку з тим, що позивачем відповідна заява не подавалась.

За таких обставин, враховуючи положення п. 3 Тимчасового порядку, та беручи до уваги звільнення позивача з посади судді згідно постанови Верховної Ради України від 16 липня 2015 року № 633-VІІІ, заробітна плата позивачу за листопад 2014 року підлягає виплаті після повернення під контроль органів державної влади населених пунктів Перевальського району.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на рішення Європейського Суду з прав людини від 8 липня 2004 року "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", як на підставу для задоволення позову, оскільки органами законодавчої та виконавчої влади України вжито можливі заходи в умовах наявної ситуації на території проведення антитерористичної операції для забезпечення прав громадян на соціальне забезпечення та отримання заробітної плати, однак, позивачем не було реалізовано право на переведення до Рубіжанського міського суду Луганської області та отримання суддівської винагороди за період до моменту переведення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача по невиплаті їй суддівської винагороди за листопад 2014 року та стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати у сумі 18270 грн. за листопад 2014 року не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. по справі № 820/1501/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2015 р.