Вирок № 53879401, 24.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18710/13-к

Провадження № 1-кп/127/143/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015 рокуВінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді: Старинщук О. В.,

при секретарі: Шиманській В.М., Бойко Ю.О.,

за участю прокурора: Тимчишена В.М.,

представника потерпілого: ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, залі №32 матеріали кримінального провадження № 12013010060000296 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2013 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шаргород, Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, в силу ст.89 КК України не судимий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Липовець, Вінницької області, українки, громадянки України, одруженої, з вищою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст.368-4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2013 року правоохоронним органам стало відомо, що головний редактор газети «Тарасова правда» ОСОБА_4, розмістив у вищевказаній газеті компрометуючі статті стосовно працівників та ректора Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова ОСОБА_7, за спростування яких вимагає та має намір отримати неправомірну вигоду в розмірі 400 000 гривень.

Крім цього, до СБУ УМВС України у Вінницькій області 26.06.2013 надійшла заява від ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_4 під приводом оплати рекламних послуг вимагає від нього грошові кошти в розмірі 400 000 гривень, за припинення розміщення на сторінках сайту «www.taras-ua.com» та газети «Тарасова правда», які на думку ОСОБА_7, принижують його честь та гідність.

Встановлено, що у ОСОБА_4, засновника та головного редактора друкованого засобу масової інформації - газети «Тарасова правда - газета вільних людей» та Інтернет - видання «Тарасова правда. Проект вільних людей» (www.taras-ua.com), за пособництва фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, у червні 2013 року, виник злочинний умисел на одержання від ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 400 000 грн.

З цією метою, ОСОБА_4 визначив механізм реалізації умислу, відповідно до якого він - як головний редактор газети і засновник сайту організував публікацію статей про професійну діяльність ОСОБА_7, а також статей, які на думку ОСОБА_7 принижують його честь та гідність, а ОСОБА_8 - як фізична особа - підприємець, маючи відповідні реквізити в банку, повинна була виготовити та надати рахунки-фактури для перерахунку коштів, а також використати для цього свій розрахунковий рахунок в банку, що в подальшому і зробила, виготовила рахунок-фактуру № ЮВ- 0000001 від 18.06.2013 на суму 400 000 грн. у якому зазначила підставу для перерахунку даної суми - рекламні послуги.

У подальшому ОСОБА_4, розмістив в НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_6 вказаного друкованого видання, яке розповсюджується у м. Вінниці, статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7», в якій надруковано відомості про вчинення ректором і працівниками ВНМУ неправомірних дій.

При зверненні ректора ВНМУ ОСОБА_7, через посередників з приводу розміщення в засобах масової інформації про нього, ОСОБА_4, 20.06.2013, перебуваючи у м. Вінниці, через завідувача кафедри ВНМУ ОСОБА_9, висунув ОСОБА_7 незаконну вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 400 000 грн., повідомивши ОСОБА_9 при цьому, що вказана сума коштів буде для нього своєрідною «мотивацією», а у разі відмови у наданні неправомірної вигоди, ОСОБА_4 продовжить видання статей у засобах масової інформації з відомостями, які компрометують ОСОБА_7

Для перерахування вищевказаної суми коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_8, відкритий у відділенні №333 ПАТ «УкрСиббанк», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 22, під виглядом оплати за надання рекламних послуг, ОСОБА_4 під час розмови вручив ОСОБА_9, заздалегідь підготовлений рахунок-фактуру № ЮВ-0000001 від 18.06.2013 з реквізитами ФОП ОСОБА_8 на суму 400 000 грн., для передачі у подальшому ОСОБА_7

Оскільки ОСОБА_7 не виконував пред'явлені ОСОБА_4 вимоги щодо передачі коштів, ОСОБА_4, з метою сприйняття ОСОБА_7 реальності його дій - одержання неправомірної вигоди, розмістив у НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_15 газети «Тарасова правда - газета вільних людей» статтю під заголовком «ОСОБА_10 и бабы - день чудесный!» з інформацією, що на думку ОСОБА_7 принижувала честь та гідність, яка вийшла в друк раніше та розповсюджувалась серед мешканців м. Вінниці вже 23.06.2013.

З метою полегшення сплати грошових коштів ОСОБА_7, на прохання ОСОБА_4, ОСОБА_8, під виглядом оплати за надання рекламних послуг, 23.06.2013 через ОСОБА_11 передала ОСОБА_7 ще три рахунки - фактури під № ЮВ - 0000001 від на суму 100 тис. грн.; № ЮВ - 0000002 від 21.06.2013 на суму 100 тис. грн. та № ЮВ - 0000003 від ІНФОРМАЦІЯ_15 на суму 200 тис. грн., а в цілому на загальну суму 400 000 грн., поставивши у них відтиски своєї печатки.

Оскільки ОСОБА_7 після цього так і не виконав поставлені йому умови, ОСОБА_4, розмістив на загальнодоступному сайті «Тарасова правда. Проект вільних людей» (www.taras-ua.com) у Всесвітній мережі Інтернет статті із заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_8» від ІНФОРМАЦІЯ_9; «ІНФОРМАЦІЯ_10» від ІНФОРМАЦІЯ_11; «ІНФОРМАЦІЯ_12» від ІНФОРМАЦІЯ_13; «ІНФОРМАЦІЯ_14.» від ІНФОРМАЦІЯ_13.

У подальшому ОСОБА_7, дізнавшись про розміщення ОСОБА_4 у засобах масової інформації вищевказаних статей та розповсюдженні відомостей про нього, діючи з відома та під контролем працівників правоохоронних органів 02.07.2013 на наданий ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, який відкрито ФОП ОСОБА_8 у Вінницькому відділенні № 333 ПАТ «УкрСиббанк» МФО 351005, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 22, відповідно до рахунку-фактури № ЮВ-0000001 від 21.06.2013, перерахував частину неправомірної вигоди в розмірі 100 тис.грн., після чого ОСОБА_4 видалено усі статті з Інтернет - сайту «Тарасова правда», що стосуються ОСОБА_7

Крім того, органами досудового слідства, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що будучи зареєстрована як фізична особа - підприємець, маючи відповідну печатку та реквізити, виготовила рахунок-фактуру № ЮВ-0000001 від 18.06.2013 на суму 400 000 грн. у якому зазначила підставу для перерахунку даної суми - рекламні послуги.

Також, з метою переконання ОСОБА_7 виконати вимоги ОСОБА_4 та полегшення сплати грошових коштів, ОСОБА_8, під виглядом оплати за надання рекламних послуг, 23.06.2013 через ОСОБА_11 передала ОСОБА_7 ще три рахунки - фактури під № ЮВ - 0000001 від на суму 100 тис. грн.; № ЮВ - 0000002 від 21.06.2013 на суму 100 тис. грн. та № ЮВ - 0000003 від ІНФОРМАЦІЯ_15 на суму 200 тис. грн., а в цілому на загальну суму 400 000 грн., поставивши у них відтиски своєї печатки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення по зміненому обвинуваченню не визнав, хоча на початку розгляду справи та на протязі усього судового слідства до зміни обвинувачення свою вину в одержані неправомірної вигоди визнавав та надавав ідентичні покази, які змінювалися тільки в частині його ставлення до вчинення ним злочину, а саме, визнання чи не визнання вини.

Так, на початку розгляду справи пояснив, що він являється засновником та головним редактором газети «Тарасова правда - газета вільних людей» та Інтернет - видання «Тарасова правда. Проект вільних людей». На сторінках даних видань він розміщує інформацію, здобуту ним як журналістом самостійно або інформацію з інших видань.

В НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_6 вказаного друкованого видання, він розмістив статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7», в якій містяться відомості про вчинення ректором і працівниками ВНМУ неправомірних дій. Інформація у вказаній статті була отримана частково з відкритих інформаційних джерел, а частково шляхом власного журналістського розслідування. Розміщуючи вказану інформацію він одразу не мав наміру на отримання комерційної вигоди, а розміщував її виключно в рамках журналістської діяльності.

В подальшому, коли до нього звернувся батько колишньої дружини ОСОБА_9, який працює разом з ОСОБА_7 та попросив посилаючись на прохання ОСОБА_7 видалити вказану публікацію, у нього виник умисел отримати вигоду за видалення вказаної статті від ректора мед. університету. З цією метою він повідомив ОСОБА_9, що зможе це зробити використовуючи свою посаду та можливості видалити вказану публікацію лише при умові сплати ОСОБА_7 йому винагороди у сумі 400000,00 грн., після чого, він сказав ОСОБА_9, що і з цією метою, він надасть йому для передачі ОСОБА_13 рахунок-фактуру.

Тому він попросив свою знайому ОСОБА_8, яка також являється приватним підприємцем і займається видавничою та рекламною діяльністю, щоб остання надала рахунок-фактуру.

Вона погодилась та надала йому рахунок на суму 400000,00 грн. за сплату рекламних послуг з реквізитами ФОП ОСОБА_8 Вказаний рахунок він передав тестю та повідомив, що в разі отримання вказаної суми на вказаний рахунок, він одразу ж видалить статтю.

ОСОБА_7 не відреагував на його пропозицію і він продовжив розміщувати компрометуючі матеріали про нього, які були зібрані раніше, ще до публікації першої статті, які він і, розмістив у НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_15 газети «Тарасова правда - газета вільних людей» статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_16». Коли до нього знову звернулись посередники від ОСОБА_7 з проханням видалити статті, він попросив ОСОБА_14 «розбити» суму сплати рекламних послуг на 3 платіжних рахунки та попросив їх запакувати та передати посередникам, що ОСОБА_8 і зробила на суму 100 тис. грн., 100 тис. грн. та на суму 200 тис. грн., а в цілому на загальну суму 400 000 грн.

ОСОБА_7 не оплатив вказані рахунки і він продовжив розміщення раніше підготовлених статей розмістивши статті від ІНФОРМАЦІЯ_9; «ІНФОРМАЦІЯ_10» від ІНФОРМАЦІЯ_11; «ІНФОРМАЦІЯ_12» від ІНФОРМАЦІЯ_13; «ІНФОРМАЦІЯ_14.» від ІНФОРМАЦІЯ_13.

02.07.2013 на наданий ОСОБА_8 розрахунковий рахунок, який відкрито у ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_7 сплатив частину коштів в сумі 100 тис, грн., після чого він видалив усі статті з Інтернет - сайту «Тарасова правда», що стосуються останнього.

Про надходження коштів в відділення банку йому повідомила ОСОБА_15, однак не стала їх знімати так, як між ними виник конфлікт з даного приводу після останнього агресивного візиту посередників ОСОБА_7

Просив суд повернути ОСОБА_13 перераховані ним кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_8

Після змінення обвинувачення, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення взагалі не визнав та пояснив, що виконував свою роботу законним шляхом, яка повинна була бути відповідно оплачена. Так, йому на комерційній основі замовили розслідування по педуніверситету та по іншим навчальним закладам, він займався піаракціями, надавав інформаційні послуги. До нього зателефонували люди і на договірній основі запропонували вирішити це питання, отримав кошти для виконання робіт: публікував матеріали, друкував газети, йшли кошти на розкрутку та публікування матеріалів на інших сайтах на комерційній основі.

Отримавши замовлення з київської піарагенції він здійснював журналістські розслідування на комерційній основі і була домовленість з ОСОБА_7, що якщо він компенсує йому витрати, які він поніс проводячи журналістські розслідування на замовлення інших осіб, здійснюючи професійну діяльність, поніс витрати видаючи газету на комерційній основі, тобто компенсація витрат і доходів, які він не отримав, тоді він видалить статті.

Передав рахунки ОСОБА_7 з метою компенсації витрат, які він поніс та, щоб в подальшому журналістське розслідування відносно нього не проводилось.

Він не вимагав кошти, не шукав їх, ні одного разу не телефонував ОСОБА_7, не шантажував., особисто не зустрічався, це до нього приходили люди від ОСОБА_7

Інформація відносно ОСОБА_7 була вже надрукована та розміщена на сайті в інтернеті, а вже після того у нього виникли договірні відносини із ОСОБА_9, який приїхав до нього і попросив видалити матеріали та не проводити в подальшому журналістське розслідування відносно ОСОБА_7, і так як він був йому близькою людиною, він погодився, але умовою було компенсація витрат, коштів, які він взяв у замовника і повинен був йому повернути та втратив прибуток, який міг в подальшому отримати. Компенсація була за те, щоб видалити інформацію, яка вже була опублікована і частково на неї було здійснено посилання. Якщо б ОСОБА_7 було оформлено договір, то він би узяв кошти, які поступили на рахунок.

ОСОБА_8 до даного злочину тим більше не має відношення, оскільки вони разом випускали журнал «Панянка» та «Мажор». Вона була його підлеглою, він зайшов до неї в офіс і сказав виписати рахунок за рекламні послуги, а договір буде пізніше і вона довіряючи йому виписала рахунок і віддала його, так саме відбулося і другого разу, він зателефонував до неї і попросив переробити рахунок і передати його знайомому на ім'я ОСОБА_6, якого вона знала.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину не визнала та пояснила, що вона займається видавничою та рекламною діяльністю. До неї зайшов ОСОБА_4 і попросив виписати рахунок за рекламні послуги на суму 400 тисяч грн. та винести його на перший поверх готелю «Південний Буг» там він з кимось сидів, що вона і зробила, оскільки у них були довірливі відносини.

Потім він у неділю зателефонував і попросив вийти на роботу і розбити цей рахунок на декілька сум, без реквізитів і за рекламні послуги та винести ОСОБА_6, якого вона знала, так як він колись працював з ОСОБА_4 ОСОБА_4 їй сказав, що замовника і реквізит не має, так як замовник не знає як буде здійснювати оплату послуг.

Згодом вона якось зайшла в банк і побачила на своєму рахунку 100 тисяч грн. та те, що кошти надійшли від фізичної особи, а саме від гр. Мороза і вона зателефонувала до ОСОБА_4 і сказала, що це якась «підства». Вона була не обізнана в цій сфері, так як тільки відкрила рахунок, але її насторожило, що кошти надійшли не від юридичної особи. Тому на наступний день вона пішла до банку і написала заяву про відмову від коштів, які їй не належать.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про відмову в дачі показів в судовому засіданні згідно п.6 ч.1 ст. 56 КПК України та через свого представника підтримає будь-яке обвинувачення, що висувається прокурором (Т.1 а.с.166)

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, суду пояснила, що коли вона знаходилась на роботі їй приніс брат газету «Тарасова правда», яку роздавали на ринку «Урожай», в якій була стаття про ректора мед університету та про неї. Так як у її брата був знайомий ОСОБА_11, який колись працював у ОСОБА_4, тому вони поїхали до останнього. Під'їхавши до готелю «Південний Буг» ОСОБА_11 пішов в середину, а вона залишилась в авто. Коли повернувся, то повідомив, що ОСОБА_4 не розповів хто замовник даної статті. В цей же день дану статтю виклали на сайт в Інтернеті. 23.06.2013 р. їй подзвонив ОСОБА_11 та повідомив, що з ним зв'язались люди від ОСОБА_4, щоб зустрітись. Під'їхавши до готелю «Південний Буг» зайшов та через хвилину вже повернувся з конвертом формату А-4 для передачі ОСОБА_9 Відкривши даний конверт помітили 3 рахунки за рекламні послуги на загальну суму 400 тис. грн.. Повернувшись в ВНМУ ім.. М.І, Пирогова цей конверт вона віддала ректору ОСОБА_7

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17, працююча головним бухгалтером мед університету суду пояснила, що університет користувався рекламними послугами лише по питанням прийому та вступу до ВУЗу. Розрахунків з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в них не було. ОСОБА_13І, з бухгалтерії кошти в сумі 100 тис. грн. не брав.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18, суду пояснила, що з 2011 року вона працювала у ОСОБА_4 дизайнером реклами у журналі та приймала замовлення. Про статтю щодо ректора ВНМУ дізналася з газети.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11, суду пояснив, що раніше працював у ОСОБА_4 водієм і тому знайомий з ним. В червні 2013 р. до нього звернувся ОСОБА_19 щодо надрукованих газет, в якій містилась стаття щодо медичного університету, щоб видалити їх. Тому він з ним пішов до ОСОБА_4 в офіс. В цей день він нічого не повідомив, лише сказав, що дані газети вони можуть викупити та сказав де вони знаходяться. 25 червня 2013 р. до нього зателефонував ОСОБА_4 і попросив, щоб він під'їхав до нього. Тому він, зустрівшись з ОСОБА_16 поїхали до готелю «Південний Буг», де перед входом ОСОБА_8 віддала конверт для передачі ОСОБА_9, що вони і зробили.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19, суду пояснив, що він з ОСОБА_11 приходив до ОСОБА_4 для вирішення питання вилучення опублікованої статті про медичний університет. На що останній відповів, що за дану публікацію йому заплатили і є лише один варіант - це викупити всі газети. Даний тираж вони викупили за 2000 грн. Більше вони не зустрічались.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20, суду пояснила, що знайома з ОСОБА_8, оскільки вони товаришують. Одного для, коли вона в неї ночувала, то на ранок вони зайшли у відділення банку по проханню ОСОБА_8 Що остання робила в банку, їй не відомо.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21, суду пояснив, що ОСОБА_4 був його клієнтом , так як в «Дата-центрі» розміщувались його 2 сервери, на яких містився його сайт. З ним він спілкувався в електронному вигляді та всі скарги, що поступали на його адресу він пересилав ОСОБА_4 На досудовому слідстві працівники міліції в присутності понятих вилучили дані сервера та взяли роздруківку спілкування з ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду пояснив, що з ОСОБА_4 він знайомий, оскільки це його колишній зять. Коли він перебував на аудієнції з ним, то передав прохання ОСОБА_13, щоб він припинив брудну писанину в газеті «Тарасова правда», де розміщувалась стаття, про те, що медичний університет самий корумпований університет та біля даної статті розміщувалось його фото, де в руці він тримає долари. При зустрічі з ОСОБА_4 в готелі «Південний Буг» він повідомив, що припинить писати, коли будуть мотиви, а саме коли йому заплатять 400 тисяч гривень, на що останній надав йому рахунок на вказану суму для передачі його ОСОБА_13 ОСОБА_12 пару днів він зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що ОСОБА_7 здійснить оплату тільки, щоб він перестав писати статті та розбив рахунок на декілька сум, оскільки таку суму він не в змозі одразу оплатити. Будь-яких погроз в сторону ОСОБА_4 не звучало. ОСОБА_8 йому не відома, пам'ятає, що це прізвище було вказано в рахунку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що працювала волонтером у благодійному фонді ОСОБА_4 Про медичний університет читала в газеті. ОСОБА_8 знає як головного редактора журналу «Мажор» та «Панянка».

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 надали аналогічні покази свідка ОСОБА_22

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він надавав ОСОБА_4 консультативні послуги в сфері комп'ютерної техніки. Він не займався розміщенням статей в Інтернет мережі, хто їх розміщував йому не відомо. В ОСОБА_4 10 сайтів, на яких розміщувалось близько 30 тисяч статей. Він лише по його проханню в повному обсязі видалив статтю щодо медичного університету.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на початку літа 2013 року він підвозив дівчат до ринку «Урожай» по проханню ОСОБА_4 з тиражем газет, в яких розміщувалась стаття про медичний університет. ОСОБА_12 деякий час під'їхав ОСОБА_11 ще з одним раніше незнайомим йому чоловіком та викупив дані газети.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що ОСОБА_8 клієнт банку ПАТ «УкрСиббанк», в якому він працює начальником відділення. Коли прийшли кошти на її рахунок, їй про це було повідомлено, але вона відмовилась їх знімати.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_28, працюючий начальником відділу УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій обл., суду пояснив, що надійшла оперативна інформація про вимагання неправомірної вигоди, тому згідно інструкції йому потрібно було звернутись з рапортом до начальника. Дана інформація була під грифом «Цілком таємно». Вказаний рапорт був внесений до книги єдиного обліку. На момент винесення вищевказаного рапорту ним інформації не перевірялась. Було винесено два рапорти, один - для реєстрації, інший для внесення в ЄРДР. Після реєстрації проводився контроль про вчинення злочину. Ці дії фіксувались протоколом. Вказані протоколи та постанова таємні. Негласні слідчі дії по даному кримінальному провадженні проводились.

Перерахунок коштів ОСОБА_7 проводився під наглядом працівників міліції, про що був складений протокол. Кошти, що перераховувались, були власністю ОСОБА_7

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29, працюючий слідчим в СВ УМВС України у Вінницькій обл., суду пояснив, що до ЄРДР він вніс дані на підставі рапорту та надав попередню кваліфікацію. Згодом надійшов уточнюючий рапорт, в якому були прізвища обвинувачених. Заяву про злочин написав ОСОБА_7 в себе на роботі. Він повідомив, що в газеті «Тарасова правда» були викладені статті принижуючого характеру, де редактором даної статті був ОСОБА_4

Оскільки за проханням ОСОБА_7 він поїхав до нього, на що останній дав йому рахунки, які йому передав ОСОБА_4 Так як він відмовився давати кошти, то ОСОБА_4 виклав дані статті в мережі Інтернет.

Всі слідчі дії проводились за клопотанням слідчого з погодженням прокурором Легалізовані матеріали надавались для ознайомлення обвинуваченим. Перерахунок коштів ОСОБА_7 в сумі 100 тис. грн. проводились під наглядом працівників міліції, про що був складений протокол.

За результатами негласних слідчих дій було встановлено, що ОСОБА_7 спілкується з ОСОБА_4 через колишнього тестя. Пізніше було встановлено місцезнаходження серверів, які згодом були вилучені.

Перекваліфікацію даного злочину на ст.189 КК України спричинило незаконна вимога передати чуже майно з погрозою розголошення даних.

Експерт ОСОБА_30 в судовому засіданні висновок підтримала та пояснила, що вона досліджувала системний блок комп'ютера, в якому на жорсткому диску системного блока комп'ютера, вилученого під час обшуку 05.07.2013 р. по місцю роботи ОСОБА_4, відсутня інформація відвідування мереж Інтернет, що інстальовані на жорсткому диску системного блока. На жорсткому диску ноутбука відсутня історія відвідування мережі Інтернет, що інстальовані на жорсткому диску ноутбука, проте на жорсткому диску ноутбука виявлено два файли-архіви, в яких міститься історія відвідування мережі Інтернет за допомогою веб-браузера Mozilla Firefox.xls, виявлено: три файли серед явної інформації, в яких містяться фрагменти даних з URL-адресами статей з сайту taras-ua.com, фрагменти знищених даних, в яких вказані URL-адреси статей з сайту taras-ua.com. Серед виявлених URL-адрес є URL-адреси Інтернет-сторінок, в заголовках яких містяться наступні слова та словосполучення: «ВНМУ», «Винницком медунивере», «Василь Мороз», «Вінницького мед університету ОСОБА_7М.». У файлі підкачки операційної системи pagefile.sys виявлено ряд фрагментів Інтернет-сторінок з текстом, в якому йде мова про Вінницький національний медичний університет та його ректора ОСОБА_7. На жорсткому диску системного блока комп'ютера виявлено фрагменти знищених даних, в яких вказані URL-адреси статей з сайту taras-ua.com, виявлено чотири фрагменти знищених файлів, в яких веб-браузер Ореra зберігає інформацію про поточні відкриті сторінки та вікна, а також містить історію відкриття Інтернет-сторінок у вкладках. В цих фрагментах зазначаються заголовки Інтернет-сторінок, в яких містяться словосполучення «Винницком медунивере», «Винницкого медуниверситета» та прізвище «Мороз».

Вона виявила фрагменти знищеної інформації в кластерах. До якого сайту належить знищена інформація встановити не можливо. Для проведення експертизи застосовувалось ліцензійне програмне забезпечення для комп'ютерних експертиз. Було встановлено, що 03.07.2013 р. було перевстановлено програмне забезпечення Windows. Системний блок на ноутбук був переданий через канцелярію, USB виходи були заблоковані. Тобто доступу до них не було, оскільки воно було в пакеті, який був заклеєний прозорою стрічкою, типу «скотч».

Також судом безпосередньо досліджені наступні докази, надані прокурором під час судового слідства:

-рапорт начальника відділу УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій обл. від 24.06.2013 р. про надходження оперативної інформації про вимагання неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права;

-рапорт начальника відділу УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій обл. від 24.06.2013 р. про надходження оперативної інформації, про те, що гр. ОСОБА_4 систематично видає у газеті «Тарасова правда» компрометуючі статті відносно діяльності закладів освіти Вінницької області, після чого за спростування своїх же статей вимагає та отримує неправомірну вигоду від керівників навчальних закладів;

-рапорт начальника відділу УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій обл. від 24.06.2013 р. про надходження оперативної інформації про те, що гр. ОСОБА_4 видав у газеті «Тарасова правда» компрометуючі статті стосовно працівників та ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова ОСОБА_7, за спростування яких вимагає неправомірну вигоду в сумі 400 тис. грн.;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.06.2013 р., згідно якого гр. ОСОБА_7 заявив, що головний редактор газети «Тарасова правда» ОСОБА_4 розмістив на своєму сайті та в газеті №9, 10 статті, що принижують його честь і гідність та за спростування даних статей під приводом оплати рекламних послуг вимагає 400 тис. грн.;

-рахунок-фактура №ЮВ-0000001 від 18 червня 2013 р. за рекламні послуги на суму 400000грн., рахунок-фактура № ЮВ-0000001 від 21 червня 2013 р. за рекламні послуги на суму 100000грн., рахунок-фактура № ЮВ-0000002 від 21 червня 2013 р. за рекламні послуги на суму 100000грн., рахунок-фактура № ЮВ-0000003 від 25 червня 2013 р. за рекламні послуги на суму 200000грн., які відповідно до протоколу огляду документів від 09.07.2013 року, були оглянуті та постановою слідчого були визнанні речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження;

-рапорт заступника начальника відділу УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій обл.. відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 користується мобільним телефоном НОМЕР_6, а ОСОБА_8 телефоном (097)83-30-008;

-протокол додаткового огляду від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, згідно якого старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій обл. Старосуд В.В. провів огляд інтернет-сайту taras-ua.com під час якого знайдено статті «ІНФОРМАЦІЯ_8» та «ОСОБА_10 - ректор аферист» з витягами даних статей;

-протокол додаткового огляду від 01.07.2013 р., згідно якого старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій обл. Старосуд В.В. провів огляд інтернет-сайту taras-ua.com під час якого знайдено статі «ІНФОРМАЦІЯ_12» та «ІНФОРМАЦІЯ_14» з роздруківками вищевказаних статей;

-протокол додаткового огляду від 02.07.2013 р. згідно якого старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій обл. Старосуд В.В. провів огляд інтернет-сайту taras-ua.com, під час якого знайдено статі «ІНФОРМАЦІЯ_12» з роздруківкою даної статі;

-протокол додаткового огляду від 02.07.2013 р. відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій обл. Старосуд В.В. провів огляд інтернет-сайту taras-ua.com, згідно якого статей, в яких міститься прізвище ОСОБА_7 не знайдено;

-постанова про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 02.07.2013 р. відповідно до якого визнано в якості речових доказів статті з сайту taras-ua.com (Тарасова правда проект вільних людей) «Хто мутит в Винницком медуневере?»від ІНФОРМАЦІЯ_9; «ОСОБА_10 ректор - аферист?» від ІНФОРМАЦІЯ_11; «ІНФОРМАЦІЯ_12» від ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_14» та «ІНФОРМАЦІЯ_12» від 30.06.2013р.;

-договір піднайму частини приміщення від 01.05.2013 р. , відповідно до якого ОСОБА_8 орендує фойє 6-го поверху, кімнати АДРЕСА_2 в ТОВ «Фірма-Акцент» в особі директора ОСОБА_31;

-постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 04.07.2013 р., відповідно до якої змінено попередню кваліфікацію з ч. 4 ст. 368-3 КК України на ч. 2 ст. 189 КК України, оскільки згідно одержаних під час досудового розслідування даних, відносно ОСОБА_7 вчинені діяння, які виразилися у незаконній вимозі передати чуже майно з погрозою розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці;

-два протоколи обшуку від 05.07.2013 р., відповідно до якого за участю ОСОБА_4, спеціаліста, семи працівників міліції та у присутності понятих у будинку №131 по вул. Островського за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено газети «Тарасова правда» №10 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., електронна книга-планшет, диск CD-R 700 МВ з надписом ОСОБА_4, договір №11000334893300 з АТ «УкрСиббанк», ксерокопія паспорту ОСОБА_8, конверт від картки АТ «УкрСиббанк»№НОМЕР_5, та каб. №824, та 821 у будинку по площі Жовтневій, 1 в ході проведення обшуку виявлено та вилучено на столі ноутбук чорного кольору, системний блок чорного кольору, у шухляді робочого столу газету «Тарасова правда» випуск №10 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., посвідчення №1 головного редактора, журналіста ОСОБА_4, які відповідно до протоколу огляду речей і документів від 08.07.2013 р. були оглянуті та постановою слідчого визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження;

-повідомлення Головного управління юстиції у Вінницькій області від 08.07.2013 р. відповідно до якого свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з назвою «Тарасова правда» не видавалось;

-виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого ОСОБА_8 зареєстрована 12.03.2013 р. як фізична особа-підприємець за №21560000000002749 та згідно свідоцтва платника єдиного податку серії А №704421 від 18.03.2013 р. займається роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах, виданням журналів і періодичних видань, посередництвом у розміщенні реклами в засобах масової інформації;

-витяг з державного реєстру друкованих засобів масової інформації, згідно якого ОСОБА_4 є засновником видань «Тарасова правда- газета вільних людей» зареєстрована 17.06.2010 р., «Тарасова правда - За свободу! За Батьківщину» зареєстрована 01.06.2013 р., «Тарасова правда - читай правду, ставай вільним» зареєстрована 01.06.2013 р.;

-повідомлення Головного управління Мін. доходів у Вінницькій обл. від 12.07.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває на обліку в Шаргородському відділенні Жмеринського ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій обл. як фізична особа-підприємець, крім того, останній значиться керівником Благодійної організації «Благодійний Фонд Чорноівана Тараса «Щастя»;

-рапорт о/у ВБК УМВС України у Вінницькій обл. ОСОБА_32, згідно якого встановлено, що сервери, якими користується ОСОБА_4 розташовані за адресою: АДРЕСА_3 а у ФОП ОСОБА_21;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.07.2013 р. відповідно до якого у присутності начальника відділення №333 АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_27 за участі понятих встановлено та вилучено на підставі ухвали слідчого судді заяву на переказ готівки №53 від 23.05.2013 р., платіжне доручення №1 від 21.06.2013 р., заява на переказ готівки № 41 від 21.06.2013 р., виписка за особовим рахунком НОМЕР_3, картка з реквізитами від 17.05.2013 р., заява ОСОБА_33, додаткова угода №1 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., додаткова угода №2 від 17.05.2013 р., заява №1 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., сертифікат відкритого ключа від 22.06.2013 р., копія електронного файла, договір анкета від 17.05.2013 р., додаток №1 від 17.05.2013 р., повідомлення від 17.05.2013 р., виписка з ЄДР ОСОБА_8, свідоцтво платника податку ОСОБА_8, копія паспорту ОСОБА_8 з додатками;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.07.2013 р. згідно якого у присутності заступника начальника Західного юридичного управління АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_34 за участі понятих встановлено та вилучено відеозапис за період з 03.07.2013 р. по 04.07.2013 р. включно, який міститься в системі відеоспостереження відділення №333 АТ «УкрСиббанк» м. Вінниця, вул. Соборна, 22, який був переглянутий в судовому засіданні, згідно якого, на відео зафіксовано, як до вказаного банку заходить ОСОБА_8;

- квитанція №ПН5703 від 02.07.2013 р. про перерахунок коштів ОСОБА_7 в сумі 100 000 грн. на рахунок ОСОБА_8, яка відповідно до протоколу огляду від 09.07.2013 року була оглянута, визнана речовим доказом та приєднана до матеріалів примінального провадження;

-протокол тимчасового вилучення (здійснення виїмки) речей і документів від 09.07.2013 р. відповідно до якого на підставі ухвали суду від 08.07.2013 р. в м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 112 а у присутності понятих, за участю ОСОБА_35 було вилучено системний блок «Elite» чорного кольору, системний блок «Golden field» чорного кольору, прибуткові касові ордера №4607-ВС, 4478-ВС, 4337-ВС, 1980-ПС прийняті від ОСОБА_4, договір про надання послуг оренди веб-сервера №0003/1980.13 DS про надання послуг колокейшн між ФОП ОСОБА_21 та ОСОБА_4 на 4 арк., які відповідно до протоколу огляду документів від 11.07.2013 р. були оглянуті та визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження;

-повідомлення Головного управління Мін. доходів у Вінницькій обл.. від 10.07.2013 р. відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 перебуває в Шаргородському відділенні Жмеринської ОДПІ з 05.10.2005 року та займається виданням газет, журналів і періодичних видань, обробленням даних, розміщенням інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, веб-портали, рекламні агентства, діяльність у сфері фотографії та ФОП ОСОБА_8 перебуває на обліку у Липовецькому відділенні Іллінецької ОДПІ з 13.03.2013 р. та займається роздрібною торгівлею одягу у спеціалізованих магазинах, виданням журналів і періодичних видань, рекламними агентствами, посередництвом в розміщенні реклами та ЗМІ;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.07.2013 р. відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 10.07.2013 р. у присутності адвоката Лукашенка Є.О. за участі понятих встановлено та вилучено печатку ФОП ОСОБА_8, мобільний телефон Samsung GT-C3300s з сім-карткою «Київстар» (097)8330008, які відповідно до протоколу огляду речей та документів від 11.07.2013р. та 15.07.2013 були оглянуті та постановою слідчого визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.07.2013 р., відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді у присутності головного спеціаліста СДРЮОЛОГ та ДРДЗМІРСГУЮ у Вінницькій обл. ОСОБА_37 за участі понятих встановлено та вилучено заяву на реєстрацію друкованого засобу масової інформації, копія паспорту та копію ідентифікаційного коду ОСОБА_4, квитанцію №147, правовий висновок, наказ №92/7, повідомлення про реєстрацію газети №4824/3.3/0-13, свідоцтво про реєстрацію ДЗМІ, лист ознайомлення, заява на реєстрацію ДЗМІ від 22.05.2013 р., квитанція №149;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.07.2013 р., відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді у присутності державного реєстратора Липовецької РДА ОСОБА_38 за участю понятих встановлено та вилучено реєстраційну картку фізичної особи на ім'я ОСОБА_8, квитанцію №л21/С/32про перерахунок коштів в районний бюджет на суму 34 грн., картку фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_39;

-висновок експерта від 13.07.2013 р. №237-П відповідно до якого відбитки печатки з написом по колу: «* Фізична-особа підприємець * Україна, Вінницька обл., м. Липовець ОСОБА_40 НОМЕР_1», в рахунках-фактурах від ІНФОРМАЦІЯ_6 p., від 21.06.2013 p., від 21.06.2013 p., від ІНФОРМАЦІЯ_15 p., нанесені за допомогою печатки фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, вилученої у ОСОБА_8 10.07.2013 р.;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.07.2013 р. відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді у присутності начальника відділення №333 АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_27 за участі понятих встановлено та вилучено заяву ОСОБА_8 від 04.07.2013 р. про помилково перераховані кошти, додаткова угода №1 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., додаткова угода №2 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., заява №1 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р. на активацію ОТР, сертифікат відкритого ключа від 22.06.2013р., копія електронного файлу відповіді від 18.05.2013 р., договір-анкета відкриття рахунку від 17.05.2010 року, додаток №1 до договору №03334893301, виписка з ЄДР ОСОБА_8, свідоцтво платника єдиного податку ОСОБА_8, повідомлення від 17.05.2013 р. ОСОБА_8, анкета клієнта ОСОБА_8 від 08.05.2013р., ксерокопія паспорту ОСОБА_8, платіжне доручення №1 від 21.06.2013 р., заява на переказ готівки №41 від 21.06.2013 р., заява на переказ готівки №53 від 23.05.2013 р.;

-протокол огляду речей від 16.07.2013 р., відповідно до якого оглянуто мобільний телефон NOKIA-710, з сім-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_6 та постановою від 16.07.2013 р. вищевказані речі визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2013 р. відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді у присутності начальника відділу правової експертизи документів друкованих ЗМІ ОСОБА_41 за участі понятих встановлено та вилучено заяву про реєстрацію державного ЗМІ ОСОБА_4, квитанцію про переказ готівки за сплату реєстраційного збору, копію паспорту ОСОБА_4, правовий висновок щодо заяви ОСОБА_4, лист-повідомлення про державну реєстрацію видання, свідоцтво про державну реєстрацію видання, реєстраційно-контрольна картка;

-витяг з державного реєстру друкованих засобів масової інформації, згідно якого ОСОБА_4 є засновником видань журналу «Вінницька панянка» зареєстроване 06.06.2011 р., журналу «Панянка - модний жіночий журнал» зареєстроване 25.10.2012 р., журнал «Затишна оселя - будівництво, ремонт та дизайн у Житомирі» зареєстроване 18.10.2012 р., журнал «Затишна оселя - будівництво, ремонт та дизайн» зареєстроване 25.10.2012 р., журнал «Затишна оселя» зареєстроване 06.06.2011 р., журнал «Вінницьке весілля» зареєстроване 17.07.2012 р., журнал «Мажор - самий чоловічий формат в твоєму місті» зареєстроване 24.01.2013 р.;

-висновок експерта від 22.07.2013 р. №98 к, відповідно до якого на жорсткому диску системного блока комп'ютера та ноутбука, вилученого під час обшуку 05.07.2013 р. по місцю роботи ОСОБА_4, відсутня інформація відвідування мереж Інтернет, що інстальовані на жорсткому диску системного блока, проте на жорсткому диску ноутбука виявлено два файли-архіви, в яких міститься історія відвідування мережі Інтернет за допомогою веб-браузера Mozilla Firefox.xls. На жорсткому диску системного блока комп'ютера, вилученого під час обшуку 05.07.2013 р. по місцю роботи ОСОБА_4, виявлено фрагменти знищених даних, в яких вказані URL-адреси статей з сайту taras-ua.com. На жорсткому диску ноутбука, вилученого під час обшуку 05.07.2013 р. по місцю роботи ОСОБА_4, виявлено: три файли серед явної інформації, в яких містяться фрагменти даних з URL-адресами статей з сайту taras-ua.com, фрагменти знищених даних, в яких вказані URL-адреси статей з сайту taras-ua.com. Серед виявлених URL-адрес є URL-адреси Інтернет-сторінок, в заголовках яких місяться наступні слова та словосполучення: «ВНМУ», «Винницком медунивере», «Василь Мороз», «Вінницького мед університету ОСОБА_7.». На жорскому диску системного блока комп'ютера, вилученого під час обшуку 05.07.2013 р. по місцю роботи ОСОБА_4 не виявлено явних та знищених файлів з текстом, що стосується діяльності Вінницького національного медичного університету та його ректора ОСОБА_7. Однак виявлено чотири фрагменти знищених файлів, в яких веб-браузер Ореra зберігає інформацію про поточні відкриті сторінки та вікна, а також містить історію відкриття Інтернет-сторінок у вкладках. В цих фрагментах зазначаються заголовки Інтернет-сторінок, в яких містяться словосполучення «Винницком медунивере», «Винницкого медуниверситета» та прізвище «Мороз». На жорстоку диску ноутбука, вилученого під час обшуку 05.07.2013 р. по місцю роботи ОСОБА_4, у файлі підкачки операційної системи pagefile.sys виявлено ряд фрагментів Інтернет-сторінок з текстом, в якому йде мова про Вінницький національний медичний університет та його ректора ОСОБА_7;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.07.2013 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді у присутності ОСОБА_42 за участі понятих встановлено та вилучено в електронному вигляді на оптичному носії інформації диск CD-R «VS» вихідні та вхідні дзвінки, тестові документи/повідомлення абонентів мобільного зв'язку ОСОБА_4 та ОСОБА_8

Крім того, судом були досліджені протоколи негласних слідчих дій, а саме: протоколи про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, під час яких були озвучені телефонні розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ОСОБА_4 та свідком та оглянуто протоколи про результати спостереження за особою.

Отже, в судовому засіданні були допитані обвинувачені, свідки, дослідженні матеріали кримінального провадження. В ході судового слідства обвинуваченими змінювалися покази та ставлення щодо вчинення ними злочину.

Так, судом критично оцінюються покази обвинуваченого ОСОБА_4, стосовно того, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки він таким чином здійснював свою роботу, за яку отримує гроші, що спростовуються показами свідків та зібраними по справі документами.

З показів обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що самого факту та обставин події він не оспорює, та визнає отримання неправомірної вимоги, а отже фактично визнає вину, хоча наголошує на тому, що він таким чином здійснював свою професійну діяльність, яка виразилась в тому, що він отримавши замовлення та грошові кошти від піарагенції, почав збирати та публікувати інформацію відносно медичного університету та самого ректора даного ВУЗу - ОСОБА_7 Отримані кошти від замовника йшли на публікації статей в мережі інтернет та в газетах, їх розкрутку та для того, щоб припинити публікації, йому необхідно було би повернути кошти замовнику і компенсувати собі неотриманий прибуток, тому запросив компенсувати вказані витрати ОСОБА_7, через надання йому рахунку-фактури за сплату рекламних послуг, договору про що з ним укладено не було, що і було підтверджено в судовому засіданні свідком ОСОБА_17, яка пояснила, що університет користувався рекламними послугами лише по питанням прийому та вступу до ВУЗу та будь-яких рахунків з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у них не було.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_4 було визнано таку обставину, як оприлюднення інформації відносно ОСОБА_7, здійснення домовленостей через колишнього тестя ОСОБА_9, надання рахунків фактури на загальну суму 400 000 грн., які на його прохання були виписані ОСОБА_8 та видалення інформації після переказу ОСОБА_7 коштів на рахунок, що було підтверджено і показами свідків, які є логічними та узгодженими між собою, а саме: свідок ОСОБА_9 - повідомив, що на прохання ОСОБА_7 здійснював переговори із ОСОБА_4 з приводу припинення ним публікацій, який задля своєї мотивації запросив 400 тисяч грн. та передав йому рахунок; свідок ОСОБА_16, пояснила, що приїхавши зі свідком ОСОБА_11 до готелю «Південний Буг», де знаходився офіс ОСОБА_4, ОСОБА_11 зайшов до приміщення, а коли повернувся то приніс конверт, всередині якого було 3 рахунки на загальну суму 400 тисяч грн. для передачі ОСОБА_9; свідок ОСОБА_11 повідомив, що знав ОСОБА_4, який наприкінці червня 2013 року зателефонував до нього та в послідуючому, обвинувачена ОСОБА_8 винесла йому рахунок для передачі ОСОБА_9

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що він не вимагав коштів та жодного разу до ОСОБА_7 не телефонував та хотів оформити домовленості із ОСОБА_9 договором, але у нього це не вийшло, судом не береться до уваги, оскільки спосіб одержання неправомірної вигоди може бути різним і для кваліфікації даного злочину значення не має, оскільки усі переговори та необхідні рахунки здійснювалися ОСОБА_4 через посередників, а отримання грошових коштів у сумі 100 тисяч грн. під виглядом надання рекламних послуг являє собою завуальованою формою отримання неправомірної вимоги, яку кожен із сторін яка надавала і яка отримувала грошові кошти усвідомлювала, за що вони сплачуються.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_5 то в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факт вчинення нею даного злочину. Як з її показів так і з показів обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що між ними були ділові, довірливі відносини, під час яких на прохання останнього вона виписала рахунки-фактури за рекламні послуги та передала їх перший раз ОСОБА_4, а другого разу його знайомому ОСОБА_11. З приводу того, що рахунки виписувались без зазначення реквізитів, то вона не переживала, оскільки довіряла ОСОБА_4, який її запевнив, що кошти мають поступити на рахунок від юридичної особи, тому коли вони поступили від гр.. ОСОБА_7 вона здивувалася, а наступного дня написала заяву про їх відмову. А свідок ОСОБА_11 пояснив, що до нього зателефонував ОСОБА_4, на прохання якого він під'їхав до готелю "Південний Буг", де йому ОСОБА_8 винесла рахунок.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 року «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини, усі сумніви щодо не доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частини другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

За таких обставин, суд, виходячи з загальних засад кримінального судочинства-верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності вважає, що під час судового розгляду не здобуто та не надано безсумнівних доказів вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Будь-який доказів, що підтверджували би вину та причетність ОСОБА_5 до пособництва ОСОБА_43 у вчиненні ним злочину, стороною обвинувачення не надано, а отже остання підлягає виправданню, у зв'язку із відсутності в діях останньої складу кримінального правопорушення.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_4, показання свідків, допитаних у залі суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 368-4 КК України, тобто, одержання особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, а саме, те що він в силу ст.89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є усунення заподіяної шкоди, позитивна характеристика з місця реєстрації та перебування на утриманні трьох малолітніх дітей.

Обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд, згідно ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 3230,04 грн.

Вирішуючи питання про заявлений 05 вересня 2013 року представником потерпілого ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 100 000 гривень, суд приходить до наступного.

Представник потерпілого ОСОБА_1 надала заяву про залишення позову потерпілого ОСОБА_7 без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.207 ЦПК України - якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави слід скасувати після вступу вироку суду в законну силу.

Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, те, що він не визнав свою вину, враховуючи те що претензій з боку потерпілого не має, суд приходить до думки, що його виправлення є можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу, без застосування додаткового покарання та без застосування спеціальної конфіскації, яка на час вчинення злочину ОСОБА_4 в санкції статі не була передбачена.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17 000 (сімнадцяти тисячам) гривень без позбавлення права обіймати посади, пов'язані із наданням публічних послуг.

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України виправдати за відсутності в діянні останньої складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній у виді застави, а ОСОБА_5 - у виді особистого зобов'язання - скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення на його користь матеріальної шкоди у розмірі 100 000 гривень, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі - 3230 (три тисячі двісті тридцять) грн. 04 (чотири) коп.

Після набрання цим вироком законної сили, предмет застави в сумі 91 760 (дев'яносто одна тисяча сімсот шістдесят) гривень, внесеної ОСОБА_44, відповідно до квитанції №150Х60947 від 08.07.2013 року на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області 08.07.2013 року - повернути ОСОБА_44.

Речові докази по кримінальному провадженні №1201301006000025, а саме:

- речові докази, які приєднані до матеріалів справи - залишити при матеріалах справи;

- мобільний телефон марки NOKIA-710, з сім-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_6, системний блок чорного кольору, ноутбук Compag Presario CQ 57» два web - сервер, вилучені у ФОП «Варшавського», грошові кошти в сумі 550 грн., банківську картку «Укрсиббанку» - повернути ОСОБА_4;

- печатку з написом «ФОП ОСОБА_8.», мобільний телефон марки Samsung GT-C3300s та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_7 - повернути ОСОБА_5

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вручити копію вироку обвинуваченим та прокурору - негайно, а іншим учасникам судового провадження, що не були присутні у судовому засіданні надіслати копію вироку поштою не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: