Вирок № 5387892, 30.11.2007, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 1-30 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2007 РОКУ Рівненський районний суд Рівненської області В складі: головуючого судді Бокія В.Ю. При секретарі Соломицькій Л.М. З участю прокурора Іванціва М.Р. Адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки селища Юрти Верховського району Орловської області Російської Федерації, росіянки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, розлученої, жительки АДРЕСА_1, на утриманні двоє дітей, не судимої, приватного підприємця, за ст. 122 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 15 березня 2006 р. біля 14-00 в лісосмузі в смт.Клевань Рівненського району Рівненської області біля будинку №2 по вулиці Володимирській на грунті особистих неприязних стосунків нанесла ОСОБА_5 чисельні удари ногами та руками по голові та по тілу заподіявши середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

ОСОБА_3 винною себе не визнала, від дачі показів відмовилася, просить застосувати до неї Закон України «Про амністію».

Винність підсудної підтверджується показами потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що 15 березня 2006 р. біля 14-00 вона направлялася в смт. Клевань до районної лікарні. Коли проходила через лісопосадку, то від будинку ОСОБА_6 вибігла ОСОБА_3, збила її з ніг і нанесла чисельні удари ногами по тілі та по голові. За що їй були нанесені тілесні ушкодження вона не знає, з 17 березня 2006 р. перебувала на стаціонарному, а далі на амбулаторному лікуванні, має до підсудної претензії як матеріального, так і морального характеру.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 15 березня 2006 р. вона бачила, що у лісосмузі смт.Клевань Рівненського району біля 14-00 ОСОБА_3 наносила удари потерпілій, яка лежала на землі і кричала, Біля них знаходилась ще дочка ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 15 березня 2006 р. його дружина ОСОБА_5 пішла в лікарню, а потім зателефонувала йому з мобільного телефону і розповіла, що її побила ОСОБА_4 після чого він завіз дружину до м. Рівне для проведення медичної експертизи.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 15 березня 2006 р. біля 14-00 в селищі Клевань біля лісопосадки він бачив як з двору якогось будинку вибігло дві жінки і почали бити третю жінку, яка йшла їм назустріч, при цьому збили з ніг і били ногами, причина бійки йому не відома. Удари наносила ОСОБА_4, яку він впевнено опізнає в судовому засіданні.

Винність ОСОБА_4 підтверджується висновками судово-медичного дослідження та експертизи (а.с. 9-10, 109-110), медичною картою стаціонарного хворого №5053 згідно яких у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з наявністю перелому правого реберно-хрящевого зчленування на рівні 6-8 ребер, крововиливів на передньо-боковій поверхні грудної клітки справа, множинних саден з локалізацією в лобній ділянці голови посередині, в ділянці внутрішнього краю правої брови, на крилі носа справа, на нижній повіці правого ока, масивних гематом в тім'яній ділянці голови зліва та справа, забою м'яких тканин правого передпліччя з приводу яких

2

вона перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Рівненської ЦМЛ з 17.03 по 10.04.2006 р. і далі на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з чим цивільні позови потерпілої та прокурора Рівненського району про відшкодуванння витрат на лікування підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки підтверджуються довідками та медичними документами (а.с. 113-119).

Згідно протоколів відтворення обтановки і обставин події (а.с. 44-51) свідки ОСОБА_9, ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_5 на місці показали, де було нанесено тілесні ушкодження потерпілій, при цьому їх покази є ідентичними.

Дані покази підтверджуються і протоколом огляду місця події (а.с. 53-54).

Оцінюючи у сукупності усі докази по справі суд рахує, що вина ОСОБА_4 доведена повністю і її дії органами досудового слідства за ст.122 ч.1 КК України кваліфіковані вірно як умисне нанесення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

При призначенні виду і розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, думку потерпілої, особу ОСОБА_4, яка працює, характеризується посередньо, має на утриманні двох дітей, а тому підпадає під дію Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 р.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд

ЗАСУДИВ

ОСОБА_3 визнати винною за ст.122 ч.1 КК України і призначити їй покарання два роки виправних робіт із відрахуванням 20% від заробітку в прибуток держави.

На підставі ст. 1 пункт б Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 р. ОСОБА_3 від покарання звільнити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнити з-під варти у залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 775 грн. матеріальної шкоди за придбання медичних препаратів та 5000 грн. моральної шкоди, а також 1143 грн. 12 коп. за позовом прокурора на користь місцевого бюджету (р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській області, МФО 833017 код 02000085).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а підсудною у той же строк з моменту отримання копії вироку.