Постанова № 5387667, 13.10.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2009 року справа № 2а-3713/09/2370

12 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

суддів: Мишенка В.В. та Гараня С.М.,

при секретарі судового засідання Чалій А.С.,

за участю представників:

від позивача Гоменюк Л.М. та Павлунька В.М. за довіреностями,

від відповідача 1 та відповідача 2 ОСОБА_3 за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-цукор» до державної податкової адміністрації в Черкаській області та державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання недійсним рішення про результати розгляду повторної скарги № 15163/25-010 від 16.09.2005 р., податкових повідомлень-рішень від 26.05.2005 р. №№ 0000062600/0/1698 та 0000062600/0/1699 та від 27.09.2005р. №№0000062600/2, 0000052600/2 та 0000112600/2,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2009 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-цукор» до державної податкової адміністрації в Черкаській області та державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання недійсним рішення про результати розгляду повторної скарги №15163/25-010 від 16.09.2005 р., податкових повідомлень-рішень від 26.05.2005 р. №№ 0000062600/0/1698 та 0000062600/0/1699 та від 27.09.2005 р. №№0000062600/2, 0000052600/2 та 0000112600/2.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що працівниками відділу дослідчих перевірок МГВ ПМ Уманської ОДПІ та територіального відділення податкової міліції Христинівської МДПІ проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Верхнячка-цукор» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р.

За результатами перевірки складений акт від 26.05.2005 р. № 1682/26-00/31359992, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 26.05.2005 р. №0000052600/0/1699 та від 26.05.2005 р. № 0000062600/0/1698.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржував їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду повторної скарги ТОВ «Верхнячка-цукор» до Державної податкової адміністрації в Черкаській області Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією винесені податкові рішення від 27.09.2005 року № 0000052600/2, від 27.09.2005 року №0000112600/2, від 27.09.2005 року №0000062600/2.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Верхнячка-цукор» звернулось до суду про визнання їх недійсними, в звязку з тим, що вони суперечать нормам податкового законодавства.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Представник відповідачів проти позовних вимог заперечував повністю. Своє заперечення мотивує тим, що в ході позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача встановлено, що позивач здійснив збиткову операцію, придбавши 09.01.2004 р. дизпалива у кількості 3350 т на суму 9378459 грн., в т.ч. ПДВ 1563076 грн. 50 коп. у ДП «Газозабезпечення» СУПП «АБ Імпекс» ЛТД, згідно договору купівлі-продажу від 09.01.2004 р. № 10 (ЦП «Газозабезпечення» СУПП «АБ Імпекс» ЛТД придбало дизпаливо 06.01.2004 р. у ПП «Інтермаркет») та реалізувавши дизпалива у кількості 3350 т на суму 5761986 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 960331 грн. 10 коп. товариству «Енергохолдінг» 09.01.2004 р., згідно договору №21 (яке 30.01.2004 р. реалізовано у кількості 3361,75 т на суму 5782210 грн. знову ПП «Інтермаркет»).

Виданий ТОВ «Верхнячка-цукор» простий вексель на суму 9378459 грн. 00 коп. за угодою № 10 не оплачений, що позбавляє його права на зміну сум податкового кредиту у відповідності до вимог п. 4.8 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зобовязання провести розрахунок за договором № 21 від 09.01.2004 р. не виконано. Платіжне доручення, виписане ТОВ «Енергохолдінг» надано не було, оплата за вказаний товар на розрахунковий рахунок не надходила.

Крім того, позивач не надав жодних документів, які підтверджують наявність обладнаних нафтосховищ для зберігання та реалізації нафтопродуктів.

Відповідач вказує, що дизпаливо не надходило позивачу і він не мав наміру використовувати його у господарській діяльності, а відсутність надмірної сплати позивачем податку на додану вартість за звітний період позбавляє його права на податковий кредит.

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.01.2004 року між ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД та ТОВ «Верхнячка-цукор» укладений договір № 10, відповідно до якого ТОВ «Верхнячка-цукор» придбало 3350 грн. 00 коп. тон дизпалива «ДТЛ 02-62». Ціна дизпалива по даному договору складала 2799 коп. 54 коп. за одну тону, тобто загальна вартість придбаного дизпалива склала 9378459 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1563076 грн. 50 коп. Відповідно до п.3.1 даного договору умовами поставки товару був франко-склад продавця. Пункт 5.3 договору встановлює, що з метою проведення своєчасних розрахунків і виконання сторонами своїх зобовязань по даному договору, сторони можуть застосувати інші форми розрахунків, в тому числі вексельні.

09.01.2004 р. згідно акту прийому-передачі до договору № 10 дизпаливо «ДТЛ 02-62» у кількості 3350,00 тон було передано від ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД до ТОВ «Верхнячка-цукор».

11.02.2004 року в рахунок виконання своїх зобовязань по договору ТОВ «Верхнячка-цукор» передало ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД простий вексель № 83354347082914 на суму 9378459 грн. 00 коп.

09.01.2004 року між ТОВ «Верхнячка-цукор» та ТОВ «Енергохолдинг» укладений договір № 21/01-04, відповідно до якого ТОВ «Верхнячка-цукор» продало 3350,00 тон дизпалива «ДТЛ 02-62». Ціна дизпалива по даному договору складала 1720 грн. 00 коп. за одну тону, тобто загальна вартість проданого дизпалива склала 5761986 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 960331 грн. 10 коп. Відповідно до п.3.1 даного договору умовами поставки товару був франко-склад продавця. Пункт 5.2. договору встановлює граничний термін розрахунків до 20 березня 2004 року.

10.01.204 року згідно акту прийому-передачі до договору № 21/01-04 дизпаливо «ДТЛ 02-62» у кількості 3350,00 тон передано від ТОВ «Верхнячка-цукор» до ТОВ «Енергохолдинг».

Додатковою угодою, укладеною 05.02.2004 року між ТОВ «Верхнячка-цукор» та ТОВ «Енергохолдинг» строк розрахунків за договором був продовжений до 15 квітня 2004 року.

Відповідно до виписки з розрахункового рахунку ТОВ «Верхнячка-цукор», яка завірена штампом ЗАТ «Український кредитний банк», оплата за дизпаливо згідно договору № 21/01-04 від 09.01.2004 року надійшла 03.08.2009 року від ТОВ «Енергохолдинг» в сумі 5761986 грн. 60 коп.

26.05.2005 року Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією складений акт № 1682/26-00/31359992 (надаліАкт) про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Верхнячка-цукор» з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

В Акті, зокрема, зазначено, що ТОВ «Верхнячка-цукор», здійснивши придбання 09.01.2004 року дизпалива у кількості 3350,00 тон на суму 9378459 грн. 00 коп. у ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД (в свою чергу ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД придбало 06.01.2004 року вказану продукцію у ПП «Інтермаркает») та реалізуючи даний товар ТОВ «Енергохолдинг» 10.01.2004 року (дизпалива у кількості 3350,00 на суму 5761986 грн. 60 коп.) ТОВ «Верхнячка-цукор» отримало негативний господарський (фінансовий) результат збитки у сумі 3616472 грн. 40 коп. та відємне значення податку на додану вартість за січень 2004 року у сумі 602745 грн. 40 коп.

Також у Акті зазначено, що ТОВ «Верхнячка-цукор» не надано будь-яких доказів того, що купівля та продаж дизпалива за відємним фінансовим результатом будь-яким чином вплинула на прибутковість його господарської діяльності.

За результатами перевірки Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення від 26.05.2005 р. № 0000052600/0/1699 та від 26.05.2005 р. № 0000062600/0/1698.

03.06.2005 року не погоджуючись з вказаними рішеннями ТОВ «Верхнячка-цукор» звернулась із скаргою до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції.

28.07.2005 року своїм рішенням № 2510/23-007 про результати розгляду первинної скарги Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 26.05.2005 р. № 0000052600/0/1699 та від 26.05.2005 р. №0000062600/0/1698.

09.08.2005 року ТОВ «Верхнячка-цукор» звернулось із скаргою №149 (вхідний №999/10/c ДПА від 15.08.2005 року) до Державної податкової адміністрації в Черкаській області.

16.09.2005 року ТОВ «Верхнячка-цукор» отримало рішення №15163/25-010 про результати розгляду повторної скарги.

Відповідно до вказаного рішення ДПА в Черкаській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 26.05.2005 р. № 0000062600/0/1698 та скасувала податкове повідомлення-рішення 26.05.2005 р. № 0000052600/0/1699 в частині застосованих штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 301327 грн. 70 коп. і в цій частині рішення № 2510/23-007 від 28.07.2005 р та залишила без змін зазначені рішення про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість з основного платежу в сумі 602745 грн. 40 коп., також застосувала до ТОВ «Верхнячка-цукор» штрафні санкції за донарахованими сумами податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У звязку з чим наказало Христинівській міжрайонній державній податковій інспекції надіслати ТОВ «Верхнячка-цукор» окремі податкові повідомлення-рішення.

27.09.2005 року Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення № 0000062600/2 від 27.09.2005 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 1130072 грн. 62 коп., в т.ч. за основним платежем 753381 грн. 75 коп. та за штрафними санкціями 376690 грн. 87 коп., №0000052600/2 від 27.09.2005 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 904073 грн. 10 коп., в т.ч. 602745 грн. 40 коп. за основним платежем та 301327 грн. 70 коп. за штрафними санкціями та № 0000112600/2 від 27.09.2005 р., яким визначено податкове зобовязання з прибутку приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 376690 грн. 87 коп.

Зясовуючи, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 02.07.2009 року, чи мала операція з придбання дизпалива, відповідно до Договору №10 від 08.01.2004 року, реальний товарний характер, суд приходить до висновку про те, що дана операція носить безтоварний характер. Дана позиція ґрунтується на нижченаведених фактах.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, придбане ТОВ «Верхнячка-цукор» дизпаливо зберігалось на складі сільськогосподарського приватного підприємства «Білашівське», який знаходиться в Рівненській області.

Як вже встановлено судом, відповідно до п.3.1. Договору №10 від 08.01.2004 року ТОВ «Верхнячка-цукор» придбало у ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД дизпаливо на умовах франко-склад Продавця. В свою чергу відповідно до п.3.1. Договору № 21/01-04 ТОВ «Верхнячка-цукор» продало ТОВ «Енергохолдінг» дизпаливо в тій же кількості на тих же умовах поставки - франко-склад Продавця.

Франко-склад продавця це базіс поставки, який передбачає перехід прав власності на товари або продукцію від продавця до покупця безпосередньо на складі продавця. Покупець несе всі ризики, які повязані з транспортуванням та оплачує тарифи транспортування перевізнику.

Своєю ухвалою від 24 вересня 2009 року суд зобовязав позивача надати у судове засідання договір відповідального зберігання дизельного пального в кількості 3350,00 тон укладеного між ТОВ «Верхнячка-цукор» та ПП «Інтермаркет» від 09.01.2009 року, акт приймання-передачі до договору відповідального зберігання від 09.01.2009 року, облікову картку зберігання нафтопродуктів від 09.01.2009 року, податкову накладну ПП «Інтермаркет» про надання послуг зі зберігання дизельного пального, платіжні доручення або інший розрахунковий документ щодо проведення оплати за договором відповідального зберігання.

В судовому засіданні представники позивача заявили, що будь-які документи у тому числі розрахункові (банківські виписки), які б підтверджували факт зберігання, транспортування, вигрузки/погрузки дизпалива, яке повинно було знаходитися на складі продавця - ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД у них відсутні.

Довідка СГПП «Білашівське» від 16.06.2004 року вказує, що за весь період здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ПП «Інтермаркет» на територію підприємства СГПП «Білашівське» паливно-мастильні матеріалів, в тому чи іншому асортименті та кількостях ніколи не передавало та не поставляло, і ніякі паливно-мастильні матеріали на території СГПП «Білашівське» не зберігались.

Суд критично оцінює докази, які були надані в судовому засіданні представником відповідача, а саме копії протоколу від 17.08.2005 року допиту свідка керівника СГПП «Білашівське» ОСОБА_4, протоколу від 17.08.2005 року допиту свідка завідуючого складом СГПП «Білашівське» ОСОБА_1, пояснення головного бухгалтера ТОВ «Верхнячка-цукор» ОСОБА_2, висновка експерта №99 від12 серпня 2005 року, копії договору відповідального зберігання, акту від 09.01.2004 року, облікової картки відповідального зберігання нафтопродуктів, висновку експерта №99 від 12.08.2005 року.

Як пояснив представник відповідача, вищевказані письмові документи надані заступником начальника СВ начальником СРКС ПМ ДПА в Черкаській області підполковником міліції В.М.Юхимчуком, згідно листа №715/5/09-026, в якому зазначено, що вказані документи є копіями процесуальних документів по кримінальній справі №3600500025, закритій в порядку ст.6 п.2, ст.213 КПК України.

Аналізуючи копії протоколу від 17.08.2005 року допиту свідка керівника СГПП «Білашівське» ОСОБА_4, протоколу від 17.08.2005 року допиту свідка завідуючого складом СГПП «Білашівське» ОСОБА_1, пояснення головного бухгалтера ТОВ «Верхнячка-цукор» ОСОБА_2, висновок експерта № 99 від 12 серпня 2005 року, судом береться до уваги положення статті 62 Конституції України яка встановлює, що о соба вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Як вже зазначалося, вказані матеріали є процесуальними документами по кримінальній справі № 3600500025, закритій в порядку ст.6 п.2, ст.213 КПК України, обвинувальний вирок суду по даній справі відсутній, а тому вказані докази є недопустимими в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи копії договору відповідального зберігання, акту від 09.01.2004 року, облікової картки відповідального зберігання нафтопродуктів, висновку експерта № 99 від 12.08.2005 року суд звертає увагу про незадовільну якість вказаних документів. Так, не можливо встановити фамілію директора ПП «Інтермаркет», який підписував договір відповідального зберігання, неможливо встановити якою печаткою з боку ПП «Інтермаркет» скріплений даний документ. На акті від 09.01.2004 неможливо встановити чи підписаний він з боку Генерального директора ТОВ «Верхнячка-цукор» Борисенка В.А. В обліковій картці відповідального зберігання нафтопродуктів неможливо встановити який саме товар зазначений та його кількість.

При дослідженні письмових доказів судом встановлено, що податкова накладна №1 від 09 січня 2004 року не відповідає вимогам чинного на той час законодавства. Дана позиція суду ґрунтується на нижченаведених обставинах.

Відповідно до п.7.2.3 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції від 28.11.2003 року) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.6 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (редакція від 02.08.2001року), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 «Дата виникнення податкових зобов'язань» статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та статті 10 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні». При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою «Х»).

Пункт 18 Наказу Державної податкової адміністрація від 30.05.1997 р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (редакція від 02.08.2001року) встановлює, що всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, послуг) і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна №1 від 09 січня 2004 року не містить ніяких відміток, які б відносили її чи то до оригіналу, який повинен бути у покупця, чи то до копії, яка залишається у продавця товару. Крім того, вказана податкова накладна не скріплена печаткою продавця, в даному випадку - ДП «Газозабезпечення» спільного українсько-польського підприємства «АБ Імпекс» ЛТД.

Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції від 28.11.2003 року) встановлював, що у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Докази, що підтверджували звернення ТОВ «Верхнячка-цукор» до органу державної податкової служби із вищезазначеною заявою в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.7.5. Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції від 28.11.2003 року) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається зокрема дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки податкова накладна №1 від 09 січня 2004 року не відповідала нормам чинного на той час законодавства, тому, на думку суду, вона не може засвідчувати факт придбання платником податку - ТОВ «Верхнячка-цукор» дизпалива «ДТЛ 02-62», а це в свою чергу не призводить до виникнення права ТОВ «Верхнячка-цукор» на податковий кредит.

24.09.2009 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення в якості доказу Постанови Київського міжобласного апеляційного суду по справі №04/574 від 22.08.2005 року. Суд задовольнив клопотання позивача і приєднав вказаний документ до матеріалів справи.

При дослідженні доказів представник позивача звернув увагу суду на той факт, що у даній Постанові зазначено, що апеляційний господарський суд вважає, що відсутні докази, які підтверджують, що договір № 21/01-04 від 09.01.2004 року суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, або є безтоварною операцією і не спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним.

Стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із Постанови Київського міжобласного апеляційного суду по справі №04/574 від 22.08.2005 року позивач Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась з позовною заявою до ТОВ «Верхнячка-цукор» і ТОВ «Енергохолдинг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу дизпалива № 21/01-04 від 09.01.2004 року, укладеного між ТОВ «Верхнячка-цукор» та ТОВ «Енергохолдинг».

Рішення в господарській справі - Постанова Київського міжобласного апеляційного суду по справі №04/574 від 22.08.2005 року встановлює преюдиційні обставини щодо Договору № 21/01-04 від 09.01.2004 року, згідно якого ТОВ «Верхнячка-цукор» продало ТОВ «Енергохолдинг» дизпаливо у кількості 3350,00 тон.

Відповідно до вимог п.7.4.1. Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції від 28.11.2003 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тому в даному випадку для правильного вирішення даної справи є суттєвим питання встановлення факту реального придбання дизпалива ТОВ «Верхнячка-цукор» у кількості 3350,00 тон згідного Договору №10 від 08.01.2004, преюдиційні обставини щодо якого вказаним судовим рішенням не встановлювались.

Крім того, в Постанові Київського міжобласного апеляційного суду по справі №04/574 від 22.08.2005 р. зазначено, що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції покупки та перепродажу дизпалива за цінами нижчими від цін придбання, включення вартості такого дизпалива до складу валових витрат та віднесення до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є неправомірною.

Оскільки дана обставина встановлена рішенням господарського суду, в якому брали участь ті самі особи (Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція та ТОВ «Верхнячка-цукор») щодо яких встановлено дану обставину, то суд вважає цю обставину такою, що не потребує доказування в даній справі. Тому суд не бере до уваги довідку ДП «Держзовнішінформ» № 7/380 від 23.09.2009 року про надання цінової інформації на нафтопродукти, яка надавалась в судове засіданні представником позивача.

Враховуючи все вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Верхнячка-цукор» .

Керуючись ст.ст. 2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий

Судді Р.В. Холод

В.В. Мишенко

С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 16 жовтня 2009 року