Рішення № 53876424, 30.11.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4688/15-ц

Номер провадження 2/623/1251/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Ноль С. В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13607,53 гривень, посилаючись на те, що 01 червня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н згідно до якого відповідачеві було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач умов договору належним чином не виконує та станом на 31.08.2015 року має заборгованість 13607,53 грн., яка складається з наступного:

- 1939,25 грн. - заборгованість за кредитом ;

- 7944,11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2600,00 грн. заборгованість з пені та комісії за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. штраф ( фіксована частина);

- 624,17 грн. штраф (процентна складова)

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 13607,53грн. та покласти на відповідача витрати повязані з розглядом справи у суді.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про день та місце розгляду справи відповідно до 76 ЦПК України, в судове засідання не зявивилась.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки, або оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними.

Неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи строки розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_2., оскільки вона належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи та без поважних причин повторно не зявилась в судове засідання, заперечень проти позову не надала, заяви про розгляд справи у її відсутності не надала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевірив матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 01 червня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н згідно до якого відповідачеві було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.(7-9)

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач ОСОБА_2 станом на 31.08.2015 року має заборгованість 13607,53 грн., яка складається з наступного:

- 1939,25 грн. - заборгованість за кредитом ;

- 7944,11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2600,00 грн. заборгованість з пені та комісії за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. штраф ( фіксована частина);

- 624,17 грн. штраф (процентна складова)(а.с.5-6)

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно статей 10, 31, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи практику Верховного Суду України, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафів в розмірі - 500 грн. штраф ( фіксована частина); 624,17 грн. штраф (процентна складова) є необґрунтованою, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 12483,36 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Однією з умов здійснення такої компенсації є документальне підтвердження того, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, дійсно понесла ці судові витрати.

Судовий збір в сумі 1218,00 грн. підлягають стягненню з відповідача згідно платіжного доручення № PROM7BTU99 від 07 жовтня 2015 року на користь позивача

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88,209, 212, 214, 215,224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії МК № 926058 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 16 липня 1998 року, місце реєстрації: с. Кам»янка, Харківської області на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 12483,36 гривень ( дванадцять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 36 копійок) та судові витрати у справі в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя: