Рішення № 53875951, 27.11.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів : Боймиструка С.В., Буцяка З.І.

секретар судового засідання: Коробчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Рівненського відділення про стягнення грошових коштів та визнання зобов'язання за договором застави транспортного засобу припиненим.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області 29 вересня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Рівненського відділення про стягнення грошових коштів та визнання зобов'язання за договором застави транспортного засобу припиненим задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму грошових коштів сплачених в рахунок зобов'язань подружжя, за період з 01 травня 2012 року по 01 травня 2015 року, за Кредитним договором № 014/2628/5/07878 від 14 грудня 2007 року у розмірі 3206,00 доларів США.

Визнано зобов'язання за договором застави транспортного засобу № 014/2628/5/07878/1 від 14 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" та ОСОБА_3 посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. в реєстрі за № 3909 припиненими.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" в особі Рівненського відділення № 2 ПАТ «Фідобанк» здійснити дії, у строк та у порядку передбаченому чинним законодавством на момент їх вчинення, по виведенню із застави транспортного засобу на підставі Договору застави № 014/2628/5/07878/1 від 14 грудня 2007 року на легковий автомобіль «Mitsubishi Outlander XL 2.4 CVT (S62)», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 971,56 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на користь ОСОБА_3 971,56 грн. витрат по оплаті судового збору.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує на його незаконність в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки рішення постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Судом не взято до уваги, що кредитні кошти сплачені за період спільного проживання є спільною сумісною власністю подружжя, а тому кошти сплачені на погашення кредиту після розлучення за майно, яким постійно користувався позивач не є спільною сумісною власністю, так як використовувалось не на потреби сім'ї.

Просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове про задоволення позову.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що в період шлюбу сторони придбали автомобіль для потреб сім'ї за кредитні кошти.

Після розірванню шлюбу, на виконання кредитного договору ОСОБА_3 сплачено 6 411 доларів США, тому половина цих коштів підлягає стягненню з відповідача.

З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 1 ст. 544 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи позивач за період з 01 червня 2012 року по 04 серпня 2014 року на виконання умов кредитного договору №014/2628/5/07878 від 14 грудня 2007 року сплатив банку грошові кошти розмірі 6 411 долари США.(а.с. 16)

Відповідачем зазначений факт щодо сплати позивачем одноособово коштів на погашення кредиту не заперечується.

Половина від зазначеної суми за вказаний період складає 3 205,50 доларів США.

Доводи апеляційної скарги, проте, що кошти сплачені на погашення кредиту після розлучення за майно, яким постійно користувався позивач не є спільною сумісною власністю, так як використовувалось не на потреби сім'ї не заслуговують на увагу, оскільки факт використання майна після розірвання шлюбу одним із подружжя не звільняє другого із подружжя від обов'язку погашення кредитної заборгованості за борговими зобов'язаннями подружжя після розірвання шлюбу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду та зводяться до оскарження рішення суду від 30 квітня 2015 року в іншій справі.

Разом з тим, стягнувши суму грошових коштів заборгованості за борговими зобов'язаннями подружжя після розірвання шлюбу в іноземній валюті суд припустився помилки у застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Відтак, саме у національній валюті України підлягає стягненню з відповідача борг.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-79 цс 14 від 2 липня 2014 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість в розмірі 27 369,54 грн., що еквівалентно 3 205,50 доларам США за курсом, встановленим Національним банком України на день фактичного виконання грошового зобов'язання та сплати коштів, оскільки відповідач не була стороною кредитного договору.

За період з 15 червня 2012 року по 31.12.2013 року сплачено 5011,77 доларів США х 7,993 грн. = 40050,08 грн.; з 01.01.2014 р. по 04.08.2014 року сплачено 1400 доларів США х 10,4681 грн. (офіційний середній курс НБУ) = 14680 грн.; 40050,08 грн.+ 14680 грн.=54739,08 грн : 2= 277369,54 грн. сума боргу яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що рішення суду в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, ст. 192, 533 ЦК України колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 29 вересня 2015 року в частині стягнення грошових коштів в рахунок зобов'язань подружжя у розмірі 3206 доларів США скасувати.

Позов в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму грошових коштів сплачених за період з 15 червня 2012 року по 04 серпня 2014 року в рахунок зобов'язань подружжя за кредитним договором № 014/2628/5/07878 від 14 грудня 2007 року, у розмірі 27 369,50 грн.( двадцять сім тисяч триста шістдесят дев'ять грн. 50 коп.),

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді :