Рішення № 53875844, 16.11.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11649/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Довбенко Г.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» про захист прав споживача, стягнення банківського вкладу, нарахованих відсотків, індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми та відшкодування моральної шкоди,

встановив

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із позовом уточнивши свої вимоги 16 вересня 2015 року до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» про стягнення коштів банківського вкладу /депозиту/ в розмірі 15 406/ пятнадцять тисяч чотириста шість/ грн.. 35 копійок, проценти в сумі 1672,45, суму індексу інфляції 4017,65 грн., 3% річних за прострочену виплату вкладу та 5000 грн. моральної шкоди по договору-заяві банківського вкладу Класік в національній валюті №300131/151859/1-15 строкового банківського вкладу /депозиту/, від 06.01.2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами був укладений вищенаведений договір-заява банківського вкладу, на підставі п. 1. якого відповідач прийняв у нього кошти на вкладний рахунок № 2630.5.167088.007 в розмірі 25 906 /двадцять пять тисяч девятсот шість/ грн.. 35 копійок на строк з 06 січня 2015 року по 06 лютого 2015 року у порядку та на умовах визначених Договором-заявою. Внесення коштів в загальній сумі 25906,35 грн. було здійснено 06 січня 2015 року відповідно до меморіальних ордерів № 83565 та № 83627 на вище вказаний депозитний рахунок. Строк розміщення вкладу закінчився 06.02.2015 року та на новий термін не продовжувався. Згідно п.п.4.2, 4.3.1 Договору Відповідач зобовязаний повернути вклад в кінці строку розміщення вкладу шляхом перерахування коштів на рахунок, а він має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів. ОСОБА_1 звертався із письмовими заявами від 08.04.2015 року та 05.05.2015 року про повернення коштів, та на сьогоднішній день дану суму було повернуто позивачу частково, а саме: 10.07.2015 року 5000 грн., 30.07.2015 року 3000 грн., 19.08.2015 року 2500 грн. без нарахованих процентів. Відповідно до п. 2 Договору за час користування вкладом протягом строку, визначеного в п. 1 цього договору банк нараховує та виплачує Вкладникові відсотки за ставкою 21,5% річних. Нарахування процентів здійснюється Банком у порядку, визначеному п. 4.1.3 Основних умов. Згідно цього договору відсотки по вкладу були нараховані за період 06.01.2015р. по 07.04.2015 року. Вважає дії відповідача такими, що суперечать ст.ст. 55,56 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та «Про національний банк України. На підставі положень ст.ст.509,526,1058,1060 ЦК України, відповідач зобовязаний був виконати умови договору та провести із ним розрахунок після закінчення терміну банківського вкладу, тобто 06 лютого 2015 року. Станом на серпень 2015 року заборгованість Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» становить 15 406/ пятнадцять тисяч чотириста шість/ грн.. 35 копійок, що підтверджується відповідним звітом відповідача.

Заперечень відповідача до суду станом на дату розгляду не надане.

Позивач ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали позовні вимоги в суді, повідомили про отримання коштів депозитного вкладу в розмірі 15 406/ пятнадцять тисяч чотириста шість/ грн.. 35 копійок по квитанції 09.11.2015року, та просили стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит», проценти в сумі 1672,45, суму індексу інфляції 4017,65 грн., 3% річних за прострочену виплату вкладу та 5000 грн. моральної шкоди по договору-заяві банківського вкладу Класік в національній валюті №300131/151859/1-15 строкового банківського вкладу /депозиту/, від 06.01.2015 року. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, із урахуванням думки позивача та його представника, суд приходить до висновку про можливість судового розгляду на підставі наданих суду сторонами доказів без участі представника відповідача.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 січня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу Класік в національній валюті №300131/151859/1-15. Відповідно до вказаного договору, позивач передав відповідачу 25 906 /двадцять пять тисяч девятсот шість/ грн.. 35 копійок. Строком на 1 (один) місяць відповідно до Договору-заяви. Процентна ставка на суму вкладу становить 21,5% річних.

Відповідно до вказаного договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення, тобто 06 лютого 2015 року, а вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів (п.п. 4.2, 4.3.1 Договору-заяви).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до квитанцій по здійсненню касових операцій від 10.07.2015 року, 30.07.2015 року, 19.08.2015 року, 09.11.2015 року вбачається, що банк частково виконав обовязки передбачені Договором банківського вкладу (депозиту) відповідно до яких суми: 5000 грн., 3000 грн., 2500 грн.,15406,35 грн. були повернуті позивачу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

У відповідності до змісту ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Часткове і несвоєчасне повернення коштів на звернення позивача обмежує ОСОБА_1 в праві користування, володіння та розпорядження своєю власністю, що є порушенням ст. 41 Конституції України.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Також, статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно зі п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 року за № 1256/8577, за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які вставлені договором.

Зважаючи на вищевказане, позивач мав право в будь-який час вимагати від банку видачу вкладу, і неодноразово звертався до банку з проханням видати йому готівкою кошти, які були передані ним на депозит та відсотки.

Як зазначено в правовому висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду України від 25.12.13 року № 6-140 цс-13, за змістом ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором депозиту вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд прийшов до висновку, що невиплата коштів, що знаходяться на рахунку відповідача, є обмеженням прав відповідача щодо вільного розпорядження своїми грошовими коштами.

Відповідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річниз від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів підтверджується, що позовна заява обґрунтована і підлягає до часткового задоволення шляхом зобовязання до видачі готівки на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти внаслідок порушення умов Договору банківського строкового вкладу «Класік» 300131/151859/1-15 від 06 січня 2015 року у вигляді процентів за користування Депозитом в сумі 1672,45 грн. та і відшкодування інфляційних втрат в сумі 4017,65 грн., а всього кошти в сумі 5 690 /тридцять дві тисячі п»ятсот вісімдесят дев»ять/ грн. 10 коп.

Із урахуванням вимоги про нарахування і стягнення передбачених договором між сторонами процентів в розмірі 21,5% річних по 15.09.2015 року в сумі 1672,45 грн., яка приймається до уваги суду, вважаються такою, що обґрунтована та підлягає до задоволена, вимога про в частині стягнення додатково 3% річних є безпідставною. Така вимога може мати місце, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, оскільки відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення золбовязань не передбачено умовами договору, а також не передбачено чинним законодавством, яким регламентуються кредитні правовідносини та правовідносини по банківських вкладах.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» в частині стягнення 3% річних від простроченої суми та відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягають.

До стягнення з відповідача підлягають витрати по сплаті позивачем судового збору у відповідності до ст.ст.88,89 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223,224-228, 292,294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» про захист прав споживача, стягнення коштів за договором банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит», код ЕДРПОУ 09807856, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти внаслідок порушення умов Договору банківського строкового вкладу «Класік» 300131/151859/1-15 від 06 січня 2015 року у вигляді апроцентів за користування Депозитом в сумі 1672,45 грн. та і відшкодування інфляційних втрат в сумі 4017,65 грн., а всього кошти в сумі 5 690 /тридцять дві тисячі п»ятсот вісімдесят дев»ять/ грн. 10 коп.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» в частині стягнення 3% річних простроченої суми та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит», код ЕДРПОУ 09807856, судовий збір в розмірі 243 гривень 60 копійок на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 38012714.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук