Рішення № 53872407, 26.11.2015, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 340/570/15-ц Номер провадження № 2/340/284/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,

з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовною заявою ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №120560049 від 05.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.12.2012 року між позивачем в особі ФОП ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №120560049 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме набір Creative Brisa TM MASTER PACK. На підставі умов договору та Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, які є невід'ємною частиною цього договору позивачем на підставі акту приймання-передачі майна №120560049 від 08.12.2012 року було надано відповідачу обладнання вартістю 2998 грн. Згідно умов договору відповідач за надане обладнання мав сплатити щомісячно 6 платежів по 499,67 грн., а фактично слатив лише один платіж, внаслідок чого йому нараховуваласьплата за прострочення платежів. Загальна заборгованість відповідача за договором становить 22614,25 грн., що складається з : 2498,33 грн. компенсації вартості наданого обладнання, 20076,32 плати за прострочення щомісячних платежів та 39,60 грн. компенсації понесених витрат повязаних з отриманням виконання зобовязання. Добровільно сплатити заборгованість відповідач не погоджується, а тому просить позов задовольнити.

Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить позов задовольнити в повному обсязі , розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду заперечення проти позову, в якому позов не визнав, вважає позовну заяву безпідставною, а обставини викладені в ній такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, зазначає, що належні докази про укладення між сторонами договору №120560049 від 05.12.2012 року та отримання відповідачкою в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, про яке йдеться в договорі відсутні. Договір не відповідає вимогам закону. Правила отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ на які посилається позивач відповідач не підписувала та ці Правила їй не вручались. В матеріалах справи відсутні докази придбання чи виготовлення позивачем майна, яке начебто в подальшому передано відповідачу, зазначене позивачем майно не могло бути предметом договору лізингу. Вважає, що підстави для стягнення із відповідача на користь позивача вартості майна на підставі договору №120560049 від 05.12.2012 року відсутні, просить в задоволенні позову відмовити, справу розглянути за відсутності відповідача та його представника.

Вивчивши клопотання преддставника позивача, заперечення представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

05.12.2012 року між ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій"( в особі ФОП ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності 12051001 від 10.05.2012 року) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №120560049 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме набір Creative Brisa TM MASTER PACK. (а.с. 6).

Відповідно п. 1.1. зазначеного договору клієнт бере участь в системі LeaseІТ, зокрема, отримує ІТ - обладнання та інші товари від постачальників - учасників системи LeaseІТ, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним клієнтом Пакетом фінансування LeaseІТ, а оператор LeaseІТ зобов'язується на підставі заяви клієнта забезпечити передачу ІТ-обладнання обраним клієнтом постачальником та надання клієнту послуг за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених Пакетом LeaseІТ.

Відповідно п. 1.2. Договору порядок отримання ІТ - обладнання, інших товарів та послуг клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами договору відповідач ОСОБА_1 вибрала пакет фінансування LeaseІТ Шістка1, відповідно до якого платіж при отриманні обладнання (загальної суми платежів) становить 16,6% від загальної вартості товару 499,67 грн., кількість місячних платежів (крім першого) пять. Розмір місячних платежів: щормісяця рівними частинами. Перехід права власності на майно - після повної сплати вартості обладнання.

Відповідно п. 7.2. Договору у разі прострочення сплати платежів, клієнт сплачує плату за прострочення платежів в порядку та у розмірах, визначених Правилами.

Пунктом 14.2 Правил отримання ІТ - обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ встановлено, що у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь Оператора LeaseІТ плату за прострочення платежу в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата сплати за договором (а.с.6-13).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором щодо надання обладнання відповідачеві, що підтверджується Актом приймання - передачі майна №120560049 від 08.12.2012 року, відповідно до якого представник ФОП ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 обладнання - набір Creative Brisa TM MASTER PACK вартістю 2998,00 грн. (а.с.14).

Згідно з протоколом зборів акціонерів № 65 від 16.12.2011 року та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" перейменовано в ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" (а.с.72-73).

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Положенням статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Згідно ст. 806 ЦК України, особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, в порушення умов договору відповідачка взятих на себе зобов'язань не виконала.

З поданих доказів та розрахунків заборгованості за договором, судом встановлено, що станом на 17.08.2015 року утворилась заборгованість за договором у загальному розмірі 22614,25 грн., що складається з 2498,33 грн. компенсації вартості наданого обладнання, 20076,32 грн. плати за прострочення щомісячних платежів та 39,60 грн. компенсації понесених витрат повязаних з отриманням виконання зобовязання.

Розмір заборгованості підтверджується наданою позивачем структурою грошових нарахувань та надходжень №2015081721 від 17.08.2015 року(а.с.15).

За таких обставин суд вважає , що в судовому засіданні доведено належними доказами, що між сторонами був укладений договір, умови якого відповідачкою порушено, а твердження представника відповідача про те, що договір між сторонами не укладався спростовуються оглянутими в судовому засіданні оригіналом договору про отримання обладнання в системі LeaseІТ №120560049 від 05.12.2012 року, оригіналом Акту приймання- передачі майна №120560049 від 08.12.2012 року, в яких міститься особистий підпис відповідача ОСОБА_1, а також структурою грошових нарахувань та надходжень №2015081721 від 17.08.2015 року із якої видно, що відповідачкою згідно п. 6.2 Правил отримання ІТ обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ 08.12.2012 року, тобто в день отримання обладнання було внесено перший платіж в розмірі 499,67 грн. (а.с. 15) .

Посилання представника відповідача, висловлені в запереченні щодо відсутності підстав для стягнення із відповідача на користь позивача вартості майна на підставі договору №120560049 від 05.12.2012 року, суд визнає необгрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із відповідачки компенсації вартості наданого обладнання у розмірі 2498,33 грн. ґрунтуються на законі, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 20076,32 грн. плати за прострочення щомісячних платежів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Згідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Положеннями ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою закону до договору.

Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року передбачено застосування положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК, на думку Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

При оцінці наслідків порушення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за договором лізингу, застосовуючи принципи добросовісності, розумності і справедливості, суд вважає доцільним зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення плати за прострочення щомісячних платежів, що є по своїй суті неустойкою, з підстав неспівмірності завданим позивачу збиткам та ступенем виконання зобов'язання боржником.

Враховуючи, що сума плати за прострочення щомісячних платежів, яка була нарахована позивачем у розмірі 20076,32 грн., у вісім разів перевищує суму заборгованості по компенсації вартості наданого обладнання (2498,33 грн.), відсутність чіткого, нормативно закріпленого механізму зменшення розміру неустойки, суд об'єктивно оцінюючи обставини справи, виходячи із положень ст. 551 ЦК України вважає можливим в даному випадку зменшити розмір неустойки до розміру основного боргу за договором, що становить 2498,33 грн.

У зв'язку із вищевикладеним та враховуючи положення ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має бути виконане відповідачем належним чином відповідно до договору та актів цивільного законодавства, заборгованість по договору лізингу підлягає стягненню з відповідача у загальному розмірі 5036,26 грн., яка складається із: 2498,33 грн. - компенсації вартості наданого обладнання; 2498,33 грн. - плати за прострочення щомісячних платежів та 39,60 грн. компенсації понесених витрат повязаних з отриманням виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 11, 509, 526, 530, 549-552, 610-612, 623-632, 638, 806-809 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27, 60, 61, 80, 82, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №120560049 від 05.12.2012 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації : 78700, Івано-Франківська область, Верховинський район, с.м.т. Верховина, вул. Грушевського, 7/10, паспорт серії СЕ №025412, виданий Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 25.02.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" ( адреса реєстрації : 04205, м.Київ, проспект Оболонський, 28, р/р 2600201527032 в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 33149830) заборгованість за договором №120560049 від 05.12.2012 року про отримання обладнання в системі LeaseIT у загальному розмірі 5036,26 грн. ( пять тисяч тридцять шість грн. 26 коп.), яка складається із: 2498,33 грн. - компенсації вартості наданого обладнання, 2498,33 грн. - плати за прострочення щомісячних платежів та 39,60 грн. компенсації понесених витрат повязаних з отриманням виконання зобовязання.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації : 78700, Івано-Франківська область, Верховинський район, с.м.т. Верховина, вул. Грушевського, 7/10, паспорт серії СЕ №025412, виданий Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 25.02.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" ( адреса реєстрації : 04205, м.Київ, проспект Оболонський, 28, р/р 2600201527032 в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 33149830) судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.) .

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду пода ється протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: _______ Р.І. Атаманюк