Ухвала суду № 53871648, 16.11.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5447/14-ц

2-р/203/17/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

за участю представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про розяснення рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, в якій остання посилалась на те, що 24.12.2014 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про зобовязання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Згідно вказаного рішення було зобовязано ОСОБА_3 звільнити та повернути у володіння та користування ОСОБА_2 шлакоблочний гараж №3, загальною площею 19,9 кв.м, з погрібом (цегла), що розташований по вул.Юрія Савченко,1а в м.Дніпропетровську. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, який було предявлено для примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Постановою державного виконавця від 17.09.2015 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на думку державного виконавця державної виконавчою службою здійснюються заходи немайнового характеру щодо звільнення гаражу, а компетенція відносно повернення у володіння нерухомого майна здійснюється реєстраційною службою. Оскільки для державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції рішення суду є незрозумілим, в звязку з цим ускладнює його реалізацію, заявник просив суд в порядку ст.221 ЦПК України розяснити, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.12.2014 року зобовязано ОСОБА_3 звільнити та повернути ОСОБА_2 шлакоблочний гараж №3, загальною площею 19,9 кв.м, з погрібом (цегла), що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Юрія Савченко,1а.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2А, підтримала подану заяву та, посилаючись на викладені в ній підстави, просила задовольнити останню.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 та його представник в призначене на 16.11.2015 року судове засідання не зявились, про причини неявки не повідомили. В наданих письмових запереченнях представник ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на необґрунтованість останньої.

Представники третіх сторін у справі в судове засідання не зявились, не повідомивши про причини неявки.

Заслухавши пояснення заявника перевіривши доводи, викладені в письмових запереченнях представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.12.2014 року по цивільній справі №203/5447/14-ц, провадження №2/0203/1588/2014, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності. Частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про зобовязання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Зобовязано ОСОБА_3 звільнити та повернути у володіння та користування ОСОБА_2 шлакоблочний гараж №3, загальною площею 19,9 кв.м, з погрібом (цегла), що розташований по вул.Юрія Савченко,1а в м.Дніпропетровську. В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

На підставі вказаного рішення, що набрало законної сили, судом було видано виконавчий лист, який ОСОБА_2 було предявлено для примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 17.09.2015 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», з посиланням на те, що державної виконавчою службою здійснюються заходи немайнового характеру щодо звільнення гаражу, а компетенція відносно повернення у володіння нерухомого майна здійснюється реєстраційною службою.

Посилаючись на те, що оскільки для державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції рішення суду є незрозумілим, в звязку з цим ускладнює його реалізацію, заявник просив суд в порядку ст.221 ЦПК України розяснити, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.12.2014 року зобовязано ОСОБА_3 звільнити та повернути ОСОБА_2 шлакоблочний гараж №3, загальною площею 19,9 кв.м, з погрібом (цегла), що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Юрія Савченко,1а.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Згідно п.9 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатись до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до ст.221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. Тому, судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

Суд вважає, що резолютивна частина ухваленого у даній справі рішення викладена чітко, є зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення. В мотивувальній частині рішення чітко встановлені обставини, визначені відповідно до норм права правовідносини та вказано, чому суд прийшов до відповідного висновку.

В обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незрозумілим для державного виконавця, оскільки останнім виданий на підставі цього рішення виконавчий документ було повернуто.

Разом з тим, вказана обставина фактично свідчить про незгоду заявника, як стягувача, з прийнятим державним виконавцем рішенням, що є підставою для його оскарження в порядку, передбаченому ст.383 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, державний виконавець згідно положень ст.221 ЦПК України та п.9 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» наділений правом самостійно звертатись до суду з приводу розяснення судового рішення.

Проте, державний виконавець відповідних заяв до суду не надавав, а заявник про незрозумілість рішення особисто для нього не зазначав.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що підстави для розяснення рішення суду відсутні, а відповідна заява представника ОСОБА_2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Що стосується заявленої в письмових запереченнях представника ОСОБА_3 вимоги про визнання виконав-чого листа таким, що не підлягає виконанню, то суд враховує, що вказане питання вирішується судом за відповідною заявою стягувача або боржника, поданою в порядку, передбаченому ст.369 ЦПК України, а не шляхом заявлення такої вимоги в письмових запереченнях на іншу заяву.

Окрім цього, рішення суду та виданий на його підстави виконавчий лист містить вимоги зобовязального характеру та в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо його добровільного виконання боржником на теперішній час.

А тому вказана вимоги задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.221 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про розяснення рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Казак С.Ю.