Ухвала суду № 53870346, 20.11.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 201/17182/15-к

провадження № 1-кс/201/10003/2015

УХВАЛА

20 листопада 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого слідчого судді Антонюка О.А.

При секретарі Мамон А.С.

За участю:

Прокурора Гула А.М.

Захисника адвоката ОСОБА_1

Підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Дніпропетровську клопотання слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді начальника багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтС України в Дніпропетровській області, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором, в якому просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилався на те, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено наступні фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення: Відповідно до наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 52 о/с від 28.05.2015 ОСОБА_2 призначений на посаду начальником лікарні лікаря багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі, має спеціальне звання майор внутрішньої служби.

Так, 27 липня 2015 року протягом робочого часу, перебуваючи в приміщенні багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО, за адресою вул. Чичеріна, 80 м. Дніпропетровськ, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника лікарні-лікаря багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО, будучи службовою особою та представником влади, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище для отримання матеріальних коштів незаконним шляхом, маючи на меті отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5, за вчинення дій щодо звільнення її співмешканця ОСОБА_6 від відбуття покарання у звязку з хворобою, яка перешкоджає такому відбуттю, діючи всупереч інтересам служби, поставив умову ОСОБА_5 про передачу йому 25 000 доларів США, як неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій щодо постановки йому діагнозу який забезпечить прийняття рішення про його звільнення від подальшого відбуття покарання.

В подальшому 13.08.2015 близько 14 годин 10 хвилин, ОСОБА_2 вступив в попередню змову з начальником відділу охорони здоровя лікарем управління ДПтС України у Дніпропетровській області ОСОБА_7, направлену на отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, знаходячись поблизу будівлі Дніпропетровського СІЗО за адресою вул. Чичеріна, 80 м. Дніпропетровськ, будучи службовою особою та представником влади, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище для отримання матеріальних коштів незаконним шляхом, маючи на меті отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5, за вчинення дій щодо звільнення її співмешканця ОСОБА_6 від відбуття покарання у звязку з хворобою, яка перешкоджає такому відбуттю, діючи всупереч інтересам служби, висловив умову про обовязкову передачу йому та ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 25 000 доларів, як неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій щодо встановлення йому діагнозу який забезпечить прийняття рішення про його звільнення від подальшого відбуття покарання до початку вчинення ними будь-яких дій, та наголосивши, що в разі неприйняття їх умов ОСОБА_5, вони не зможуть вжити заходів щодо звільнення ОСОБА_6, що в свою чергу призведе до погіршення стану здоровя ОСОБА_8 у звязку з перебування у місцях позбавлення волі, при цьому за раніше досягнутою домовленістю ОСОБА_7 представлений ОСОБА_5, як особа, яка займає становище вище по службі за ОСОБА_2 та, як особа, яка буде фактично вирішувати всі питання по встановленню діагнозу ОСОБА_6, з метою створення умов при яких ОСОБА_5 вимушена буде надати неправомірну вигоду, детально розповів як саме буде відбуватись процес звільнення ОСОБА_6.

Далі, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, 24.09.2015 близько 13 години 30 хвилин перебуваючи в м. Дніпропетровську ОСОБА_2 та ОСОБА_7 будучи службовими особами та представниками влади, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи своє службове становище для отримання матеріальних коштів незаконним шляхом, поєднаного з вимаганням, маючи на меті отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 в особливо великому розмірі, за вчинення дій щодо звільнення її співмешканця ОСОБА_6 від відбуття покарання у звязку з хворобою, яка перешкоджає такому відбуттю, діючи всупереч інтересам служби, використовуючи ОСОБА_9, яка не була обізнана про злочинні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_7 отримали від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.09.2015 становить 539378 гривень 23 копійки, що в 885 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно з приміткою 1 до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Одразу після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 було викрито у вчинені злочину правоохоронними органами, предмет неправомірної вигоди 25 000 доларів США, вилучено в ході огляду місця події у ОСОБА_9

24.09.2015 ОСОБА_2 був затриманий за підозрою у вчиненні вказаного злочину в порядку ст. 208 КПК України, 25.09.2015 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.09.2015 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення з-під варти у разі внесення застави у сумі 5 649 800 гривень.

20 листопада 2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015040000000610 від 27.07.2015 було продовжено заступником прокурора Дніпропетровської області Черкашиним Ю.О. до 4-ьох місяців, тобто до 21 січня 2016 року.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, оскільки запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів до підозрюваного неможливо.

Підозрюваний та його захисник просили суд відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши відповідно до ч.4 ст.193 КПК України матеріали, що мають значення для вирішення клопотання, вважає, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих суду матеріалів ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання, в тому числі, таким спробам, як: п.1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; п.3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; п.4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п.5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З досліджених матеріалів вбачається, що заявлені прокурором ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися.

Обґрунтованими є й обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки з огляду на наявність ризиків, встановлених п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України і підтверджених у судовому засіданні, значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні, дійсно не дозволяє завершити досудове розслідування без продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 під вартою.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обовязків, передбачених цим Кодексом.

Згідно норми ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Так, при визначенні розміру застави, суд враховує те, що ОСОБА_2, була предявлена підозра у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України, при цьому відповідно до кваліфікації її дій, наданою органом досудового розслідування, остання є організатором злочину.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат на думку суду не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2 обов'язків, які будуть на нього покладені у разі її внесення останнім.

За таких обставин, суд вважає за доцільне визначити заставу, яка перевищує розмір встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в сумі 1000 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 1378 000 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить належного виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України до 21 січня 2016 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 під вартою є 21 січня 2016 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок №37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі 1 378 000 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора, повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення нею про причини своєї неявки, або порушення нею обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк