Ухвала суду № 53869440, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/46076/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ОСОБА_2, про скасування припису,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в якому, з врахуванням ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року про роз'єднання у самостійні провадження позовних вимог, просив скасувати припис відповідача від 9 квітня 2013 року № 30/04-з про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року та прийнято нову постанову про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 9 квітня 2013 року № 30/04-з.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не наділений повноваженнями виносити припис про знесення самочинно збудованого об'єкта, оскільки вказане віднесено до виключної компетенції відповідного суду.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 листопада 2015 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 213 КАС України.

Недоліки касаційної скарги усунуті заявником у строк, установлений судом.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ОСОБА_2, про скасування припису.

Суддя Т.С. Розваляєва