Вирок № 53867902, 20.11.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31715/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2015 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретарів Мудренка О. О., Брильової Н. В., Норенка А. А.

прокурорів Тамразова І. О., Байдюка Д. А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100060003694, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2015, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.05.2015 приблизно о 03 год. 30 хв. в дворі будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом та діючи з корисливих мотивів, узгоджено між собою, одягнувши на голову мотоциклетний шолом і шапку-маску з прорізами для очей, ховаючи під ними свої обличчя, щоб їх не могли роздивитися та впізнати, підійшли непомітно ззаду до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, який приїхав у двір будинку за місцем проживання, де припаркував свій автомобіль «Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 французької реєстрації білого кольору та відійшов від нього додому, при цьому один із нападників - особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, обхопив руками тулуб ОСОБА_4, не даючи змогу рухатись та долаючи його волю до опору, а інший - ОСОБА_2 спереду бризнув у обличчя газом із балончика, від чого в ОСОБА_4 запекло в очах і він відчув фізичний біль, яким застосували насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, ОСОБА_4 кинув на землю ключі від автомобіля, які тримав у руках, вирвався від нападників та втік з двору будинку на дорогу. Після того ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підібрали ключі від автомобіля, які кинув на землю ОСОБА_4, запустили за допомогою них двигун та заволоділи транспортним засобом«Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2, вартістю 100000 євро, що згідно обмінного курсу НБУ становить 2293414 грн., який належить ОСОБА_4, чи завдали потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, виїхали на цьому автомобілі з двору будинку та зникли з місця злочину. В подальшому між останнім та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, виникла сварка, після чого ОСОБА_2 вийшов із автомобіля навпроти клубу «Самсон», що розташований за адресою м. Київ, вул. Трутенка, 4.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у вчиненому злочині вину визнав повністю та зазначив, що вчинив його за викладених в обвинувальному акті обставинах. Так, обвинувачений надав показання, що приблизно в березні - квітні 2015 року він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_1, в якого він придбав у розстрочку мотоцикл, та після того вони почали спілкуватися. 29.05.2015 ОСОБА_1 запросив його для святкування його дня народження до клубу, на святкуванні ОСОБА_1 сказав, що один чоловік заборгував йому, та запропонував поїхати з ним та забрати у чоловіка борг, за що обіцяв віддячити. Він розумів, що це незаконно, проте хотів показати себе перед новою компанією, крім того, думав, що йому, можливо, спишуть борг за мотоцикл, тому погодився. Вони приїхали на таксі у двір будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_1 надів на голову мотоциклетний шолом, а він балаклаву. Василь дав йому газовий балончик та сказав, що чоловіка вони бити не будуть, проте треба зробити так, щоб забрати автомобіль. Дочекалися, коли у двір заїхав автомобіль «Range Rover Sport», припаркувався, та з нього вийшов чоловік. Підійшли до нього з різних сторін, ОСОБА_1 обхопив його руками ззаду, а він бризнув в обличчя газом із балончика, від чого чоловік кинув на землю ключі від автомобіля, а потім вирвався і втік. Після того ОСОБА_1 підняв ключі, вони сіли в машину потерпілого, він на пасажирське сидіння, а ОСОБА_1 на місце водія, та поїхали з двору. Дорогою між ними виникла сварка, тому що він почав розуміти значення своїх дій, тому попросив його висадити біля клубу «Самсон», що ОСОБА_1 і зробив. Через декілька днів він бачив автомобіль в гаражі ОСОБА_1, та на ньому були вже інші номерні знаки.

На даний час усвідомив наслідки таких дій, щиро розкаявся та просив суворо його не карати. Зазначив, що жалкує про вчинення злочину, зробив для себе належні висновки та в подальшому не допустить протиправної поведінки.

Потерпілий в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав на адресу суду заяву, згідно якої претензій до ОСОБА_2 не має та цивільного позову заявляти не буде, просить розглянути справу у його відсутність та не заперечує проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Судом з урахуванням думки учасників судового розгляду, відсутності претензій матеріального характеру та процесуальної позиці потерпілого, визнано можливим проведення судового розгляду та з'ясування всіх обставин судового розгляду у відсутність потерпілого.

ОСОБА_2, його захисник вважали недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого діяння. Обвинувачений розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у незаконному заволодіння транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину (який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином), особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також позицію потерпілого.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд враховує повне визнання обвинуваченою вини, щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_2 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, за адресою реєстрації характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога, психіатра не перебуває, офіційно не працює, проте неофіційно працює виконробом будівельної бригади.

На підставі зазначених обставин суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України, та, з урахуванням конкретних обставин справи, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Поряд із тим, враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, позицію потерпілого, який зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого, конкретні обставини справи, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння та його щире каяття, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, а тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку - 3 роки та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КПК України.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, вважаю необхідним змінити застосований до нього запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадження покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити, застосувавши до нього до набрання законної сили вироком суду запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та поклавши обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування у розмірі:

-491,04 за проведення судової трасологічної експертизи №407 від 22.07.2015;

-491,04 за проведення судової трасологічної експертизи №428 від 30.07.2015;

-368,28 грн. за проведення судової хімічної експертизи №499хс від 29.07.2015;

-3416,21 грн. за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №1158 мб від 08.08.2015.

Речові докази: автомобіль «Range Rover Sport» білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, номерні знаки НОМЕР_2 французької реєстрації, автомобільне крісло та дитячу коляску, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 через представника ФК «Динамо Київ» ОСОБА_6 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його оголошення.

Суддя С. В. Шапутько