Ухвала суду № 53867663, 24.11.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13986/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., при секретарі судових засідань Куса Л.І., за участю слідчого Косиці О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого 1-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Косиці О.О.про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015230000000113 від 30.06.2015року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 205, ч. 1,3 ст. 212, ч.1 ст. 366КК України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва та обґрунтоване необхідністю встановлення, у рамках вказаного кримінального провадження, обставин визначених ст. 91 КПК України шляхом надання тимчасового доступу з дозволом на вилучення до документів, які перебувають у володінні відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управлінні юстиції у м. Києві (м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 41) щодо ТОВ «Поберіжжя» (код ЄДРПОУ 31675648).

У судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав зазначених у його мотивувальній частині.

В судове засідання не з'явилися прокурор та представник особи у володінні, якої знаходяться речі і документи, однак суд враховуючи положення ч. 4 ст. 163 КПК України, вважає за можливе розглянути дане клопотання у їх відсутність.

Зокрема, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, заслухавши думку слідчого, приходить до наступного.

З положень ст. 22 КПК України слідує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до норм ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частина 1 статті 159 КПК України регламентує, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.

Згідно із ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів за умови, що сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що вони можуть перебувати, або ж перебували у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання тимчасового доступу до речей і документів (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Однак, слідчим у судовому засіданні не було надано жодних ґрунтовних доказів, які б дали змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України), зокрема у порядку ст. 93 цього Кодексу.

Акт перевірки ДПІ, на який сторона обвинувачення, посилається у клопотанні, як на одну з підстав надання тимчасового доступу, взагалі не долучено.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки є сумнівним за своєю суттю, однак наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Керуючись ст.ст. 131-132, 159-166, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого 1-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Косиці О.О.про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015230000000113 від 30.06.2015року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 205, ч. 1,3 ст. 212, ч.1 ст. 366КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя: О.В. Бірса