Вирок № 53867538, 20.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31082/13-к

В И Р О К

іменем України

"20" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Фещенко Є.В.,

за участю прокурора: Морунова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12013110040017798 від 05 листопада 2013 року за обвинувальним актом по обвинуваченню,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, громадянки України, з неповною середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої: 12.08.2005 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі; 10.02.2009 року вироком Дарницького районного суду м.Києва за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі; 21.05.2013 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, із застосуваннямст.ст.79, 76 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 листопада 2013 року, приблизно о 19 годині 40 хвилин, знаходячись за адресою: м.Київ, вулиця Каунаська, 2, з метою повторного незаконного придбання наркотичного засобу - опію ацетильованого для особистого вживання без мети збуту, домовилась в телефонній розмові з невстановленою органом досудового розслідування особою про придбання у неї наркотичного засобу - опію ацетильованого за 40 гривень, об'ємом 3,0 мл, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу - опію ацетильованого без мети збуту, ОСОБА_1, діючи за вказівкою невстановленої органом досудового розслідування особи, стала очікувати останню за адресою: м.Київ, вулиця Каунаська, 2. Через деякий час, ОСОБА_1 зустрілась за вказаною адресою з вищезазначеною невстановленою органом досудового розслідування особою, у якої незаконно повторно придбала за 40 гривень для особистого вживання без мети збуту 3мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, що знаходився в одноразовому медичному шприці, ємкістю 5мл. Вказаний шприц, ємкістю 5 мл, що містив 3мл наркотичного засобу - опію ацетильованого, ОСОБА_1 сховала в праву кишеню своєї кофти та стала незаконно повторно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.

Далі, зберігаючи при собі придбаний наркотичний засіб - опій ацетильований без мети збуту, ОСОБА_1 направилась в напрямку школи №66 по вулиці Каунаській у м.Києві та в подальшому, того ж дня, 04.11.2013 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, була затримана на території школи №66 по вулиці Каунаській у м.Києві працівниками міліції, після чого в ході проведення огляду місця події працівниками міліції в присутності двох понятих в правій кишені кофти ОСОБА_1 було виявлено та в подальшому вилучено одноразовий медичний шприц, об'ємом 5 мл, з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вагою, в перерахунку на суху речовину - 0,047г, який ОСОБА_1 незаконно повторно придбала та зберігала для особистого вживання без мети збуту.

Згідно з даними висновку судово-хімічної експертизи №2583х від 18.11.2013 року надана на дослідження рідина коричневого кольору масою - 0,950г, що знаходилась в пластмасовому ін'єкційному шприці об'ємом 5мл, що вилучена у ОСОБА_1, містить наркотичні алкалоїди опію та їх похідні - морфін, кодеїн та ацетилморфін, що свідчить про наявність в рідині особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) в рідині становить 0,047.

Опій ацетильований, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 1», є особливо небезпечним наркотичним засобом.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала, вищезазначені обставини підтвердила та пояснила, що дійсно 04 листопада 2013 року, приблизно о 19 годині 40 хвилин, вона, знаходячись за адресою: м.Київ, вулиця Каунаська, 2, з метою придбання наркотичного засобу - опію ацетильованого для особистого вживання без мети збуту, домовилась в телефонній розмові з наглядно знайомим чоловіком на ім'я ОСОБА_3 про придбання у нього наркотичного засобу - опію ацетильованого за 40 гривень, об'ємом 3,0 мл, без мети збуту. З цією метою, вона, діючи за вказівкою ОСОБА_3, стала очікувати останнього за адресою: м.Київ, вулиця Каунаська, 2, де через деякий час зустрілась з ОСОБА_3 та повторно придбала у нього за 40 гривень для особистого вживання без мети збуту 3мл наркотичного засобу - опію ацетильованого, що знаходився в одноразовому медичному шприці, ємкістю 5мл. Вказаний шприц з наркотичним вона сховала в праву кишеню своєї та стала зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту, після чого, направилась в напрямку школи №66 по вулиці Каунаській у м.Києві, де в подальшому, того ж дня, 04.11.2013 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, була затримана на території школи №66, працівниками міліції, які в ході проведення огляду місця події, в присутності двох понятих, в правій кишені її кофти виявили та в подальшому вилучили одноразовий медичний шприц, об'ємом 5 мл, з наркотичним засобом - опієм ацетильованим, який вона придбала та зберігала для особистого вживання без мети збуту.

Свою винність ОСОБА_1 визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась, послалась на те, що зробила для себе відповідні висновки, а також зазначила, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згодна повністю, фактичні обставини справи не оспорювала.

Поряд з цим, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона станом на момент набрання вказаним законом чинності мала неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з чим просила звільнити її від призначеного судом покарання на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Дані обвинуваченою ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченої ОСОБА_1 повністю підтверджується її показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також протоколу огляду місця події та висновку судово-хімічної експертизи, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Винність ОСОБА_1, яка не оспорювала фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого їй злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.309ч.2 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина, 2011 року народження, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялась.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченої.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялась, враховуючи поряд з цим, що ОСОБА_1 вчинила новий умисний злочин, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість під час відбування покарання з випробуванням за вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 21.05.2013 року, яким останню було засуджено на 2 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.79 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала, а тому вважає, що її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для застосування ст.ст.79, 75 КК України. Крім того, остаточне покарання ОСОБА_1 повинне бути призначене за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Поряд з цим, вирішуючи клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про звільнення її від призначеного судом покарання на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, оскільки вона станом на момент набрання вказаним законом чинності мала неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, роз'яснивши обвинуваченій правові наслідки застосування амністії та звільнення від відбування покарання, а також право обвинуваченої заперечувати проти застосування амністії, при цьому остання не заперечувала проти застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, вислухавши прокурора, який не висловив з приводу даного клопотання ні згоди ні заперечень при обговоренні вказаного клопотання, посилаючись на те, що таке звільнення від покарання можливе лише щодо засудженої особи, якій призначене покарання, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.86 КК України, амністія оголошується Законом України відносно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

При цьому підстави, за наявності яких особу може бути звільнено від відбування покарання, визначені ст.ст.1-5 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, звільнено від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, може бути засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, що не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно положень ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, виконання даного Закону покладається на суди та застосовується, у даному випадку, за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.

Відповідно до ст.12 вказаного Закону, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Згідно з даними копії свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві 21 липня 2011 року (серія НОМЕР_1), на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, вбачається, що матір'ю останнього є ОСОБА_1.

Згідно з даними листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не позбавлена батьківських прав відносно своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Виходячи з положень ст.12 КК України, кримінально карне діяння, передбачене ст.309 ч.2 КК України, що поставлене ОСОБА_1 в провину відноситься до злочинів середньої тяжкості, тобто не відноситься до визначених ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року обмежень в частині класифікації злочинів, оскільки не є злочином тяжким чи особливо тяжким.

Крім того, обставин, передбачених ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року, які б виключали застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про моживість звільнення ОСОБА_1 від покарання, призначеного цим вироком суду, на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Речові докази по справі: медичний шприц, об'ємом 5мл, з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою 0,047г, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві - слід знищити.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 195 гривень 60 копійок на користь держави за проведення по справі судово-хімічної експертизи (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, ст.86 КК України, Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, Законом України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.309ч.2 КК України і призначити їй покарання за цей злочин у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 21.05.2013 року у виді 2 років позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: медичний шприц, об'ємом 5мл, з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою 0,047г, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 195 гривень 60 копійок на користь держави за проведення по справі судово-хімічної експертизи (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування остаточного покарання, призначеного даним вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 20 жовтня 2015 року у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: