Ухвала суду № 53866343, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/65684/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Гончар Л.Я.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №813/9646/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» до Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, за участю Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал» про визнання незаконним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач звернувся з позовом до Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу №13 від 27.11.2013 року «Про внесення до Переліку щойно виявленої пам'ятки історії архітектури, містобудування».

Позивач вважає дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення протиправними та спрямованими на обмеження ТОВ «Розвиток нерухомості» у можливості реалізації права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці по вул. Озаркевича, 4а у м. Львові, та обмеження можливості здійснювати правомочності орендаря відповідної земельної ділянки, права на яку належать позивачу згідно з договором оренди землі від 29.07.2013 р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної № 13 від 27 листопада 2013 р. «Про внесення до Переліку щойно виявленої пам'ятки історії архітектури, містобудування».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що при прийнятті зазначеного судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.06.2008 року між ПП «Акватер» (продавець) та ТОВ «Розвиток нерухомості» (покупець) укладено договори купівлі-продажу будівель, зареєстровані в реєстрі за № 401, № 402, № 403, а саме: будівель загальною площею 341,8 кв.м, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича, 4: приміщення котельні (літ. В) площею 152,7 кв.м., приміщення гаражу (літ. Б) площею 45,6 кв.м., приміщення стерилізаційної (літ. А'-1) площею 143,5 кв.м.; двох гаражів загальною площею 122,7 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича,4: гаража (літ. Г-1) площею 61,5 кв.м. та гаража (літ. Д-1) площею 61,2 кв.м.; будівель загальною площею 88,5 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича 4: службового приміщення водіїв (літ. Е) площею 29,5 кв.м., складу (літ. Ж) площею 35,2 кв.м., овочесховища (літ. Пг) площею 23,8 кв.м.

Згідно договору оренди землі від 29.07.2013 року укладеного між Львівською міською радою та ТОВ «Розвиток нерухомості», для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу землі загальною площею 0,4500 га на вул. Озаркевича 4а у м. Львові надаються позивачу в оренду терміном на 10 років.

Ухвалою Львівської міської ради № 3919 від 09.09.2010 року ТОВ «Розвиток нерухомості» було погоджено місце розташування та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,4500 га на вул. Озаркевича, 4а у м. Львові в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Ухвалою Львівської міської ради № 2377 від 30.05.2013 р. ТОВ «Розвиток нерухомості» був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га на вул. Озаркевича, 4а в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексів.

Наказом від 24.10.2013 року № 380 Департаментом містобудування Львівської міської ради були затверджені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перша черга) на вул. Озаркевича,4а зі знесенням існуючих будівель.

Окрім того, позивач зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ІУ083133220369 від 18.11.2013 р.

07.11.2013 р. Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури листом № 61 звернулась до начальника Відділу охорони культурної спадщини і культурних цінностей, та повідомила, що на замовлення Товариства фахівцями Інституту «Укрзахідпроектреставрація» опрацьовано історичну довідку про пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення «Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького (народна лічниця)» (постанова Львівського облвиконкому № 381 від 05.07.1985 р.) та скеровано копію Історичної довідки для врахування її при плануванні робіт на цій пам'ятці чи її території і для ознайомлення власників, які володіють складовими цієї пам'ятки про статус цих об'єктів.

27 листопада 2013 року Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації був прийнятий наказ № 13 «Про внесення до Переліку щойно виявленої пам'ятки історії архітектури, містобудування».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання наявності (відсутності) на земельній ділянці по вул. Озаркевича, 4 «а» у м. Львові будь-яких об'єктів культурної спадщини (в тому числі нововиявлених) відбувалось на етапі погодження відповідачем (та іншими уповноваженими державними органами з питань охорони культурної спадщини) Історико-містобудівного обґрунтування, розробленого в 2011 році Приватним підприємством «Ренесанс». Відтак, будь-які подальші дії суб'єкта владних повноважень - Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації щодо зміни статусу будівель та споруд, належних ТОВ «Розвиток нерухомості» та розташованих за адресою: м. Львів, вул. Озаркевича, 4 - 4 «а» та визнання їх нововиявленими об'єктами культурної спадщини є протиправними.

Натомість, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації приймаючи оскаржуваний наказ діяв в межах норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Культурна спадщина охороняється законом (ст.54 Конституції України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) культурна спадщина - це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Стаття 2 Закону визначає, що комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до ст. 13 Закону об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

Згідно з ст.14 Закону занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, згідно паспорта об'єкта культурної спадщини та облікової картки об'єкта культурної спадщини комплекс споруд Український шпиталь Народної лічниці імені митрополита Андрея Шептицького як пам'ятка місцевого значення, створених у XVIII-XX ст. (XVIII ст., 1938 р.), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича, 4, взята на державний облік рішенням сесії Львівського облвиконкому № 381 від 5 липня 1985 року. До об'єктів комплексу входять: новий корпус лічниці, 1938 року; старий корпус лічниці (XVIII, 1903 р.), огорожа з брамою (1938 р.).

На території пам'ятки розташовані об'єкти, які формують комплекс Шпиталю Народної лічниці: старий корпус (XVIII ст.) - партерова будівля, новий корпус (1938 р.) - 4-поверхова будівля, огорожа з брамою (1938 р.), гаражі (1941, 1990-і), подвір'я, сад зі студнею. Ділянка неправильної форми, що творить єдину функціональну цілість: 4-поверховий головний корпус шпиталю та гаражі (при торцевій стіні буд. № 6) розташовані в межах червоної лінії вулиці; їх об'єднує мурована огорожа з брамою та фірткою; партерів старий корпус - в глибині ділянки з відкритим подвір'ям з чола. З тилу головного корпусу розташований сад з групами декоративних кущів, з квітниками; посеред саду збережена металева студня з помпою, а також встановлений металевий хрест на похованні з часу Другої світової війни. Подвір'я - заасфальтоване. Вхід на територію шпиталю веде з вулиці Озаркевича через двостулкову браму у центральному пряслі цегляної огорожі та через фіртку - у її північному пряслі.

Перелік складових (для комплексу): новий корпус, 1938 р., старий корпус (XVIII-XX ст.), огорожа з брамою (1938 р.), територія пам'ятки. Крім того, пам'ятка входить в межі історичного ареалу Львова, в зону охорони ландшафту.

Таким чином, пам'ятка, з усіма її складовими, підлягає охороні відповідно до чинного законодавства.

При цьому, відповідач листом від 06.12.2013 року № 4/427 повідомив власника об'єкта - ТОВ «Розвиток нерухомості» про набуття об'єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, як це передбачено ст.14 Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що п.2.4 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 року, не встановлює прямої заборони Львівської обласної організації Українське товариство охорони пам'яток історії та культури на участь у виявленні об'єкта культурної спадщини, а ст. 11 Закону передбачає, що підприємства усіх форм власності, заклади науки, освіти та культури, громадські організації, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини в роботі з охорони культурної спадщини, сприяють державі у здійсненні заходів з охорони об'єктів культурної спадщини і поширенні знань про них.

Щодо відсутності повного пакету документів на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, зокрема відсутності акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини, то апеляційний суд вірно зазначив, що повернення документації Міністерством культури України не означає відмову останнього розглядати документацію чи відмову у присвоєнні об'єкту відповідного статусу, а навпаки, Мінкультури ще раз підкреслило, що Шпиталь є комплексом будівель і кожен його об'єкт підлягає правовій охороні.

Враховуючи викладене, а також положення ч.2 ст.14 та ст.37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини, у тому числі щойно виявлені, до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України підлягають охороні відповідно до вимог цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наказ Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації №13 від 27.11.2013 року «Про внесення до Переліку щойно виявленої пам'ятки історії архітектури, містобудування» є законним, та прийнятим у відповідності до чинного законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: