Ухвала суду № 53866244, 24.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2015 р. м. Київ К/800/59413/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Василинич О.А.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014

у справі № 820/6085/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт ЛТД"

до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 та прийнято нову, якою позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету в особі ГУДКСУ в Харківській області на користь ТОВ "Гіз-контакт, ЛТД" бюджетну заборгованість з відшкодування податку додану вартість в сумі 3241535,48 грн., задекларовану за жовтень - листопад 2009 року.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було подано до ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) відобразив показник 71000,00грн. Згідно з додатком 2 до вказаної декларації, зазначений показник виник як від'ємне значення з ПДВ за наслідками справляння товариством ПДВ з господарських операцій звітного податкового періоду - вересень 2009 року.

Також, позивач подав до ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС декларацію з ПДВ за листопад 2009 року, в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) відобразив показник 3471500,00грн. Згідно з додатком 2 до вказаної декларації, зазначений показник виник як від'ємне значення з ПДВ за наслідками справляння товариством ПДВ з господарських операцій звітного податкового періоду - жовтень 2009 року.

ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС з 13.01.2010 по 19.01.2010 була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Гіз-контакт ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2009 року, за результатами якої складено акт від 26.01.2010 №259/07-007/14346392.

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем 08.02.2010 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000020700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень - листопад 2009 року в загальному розмірі 3542500,00 грн.; №0000030700/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 5632993,80 грн. (основний платіж - 4023567,00 грн., штраф - 1609426,80 грн.).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 по справі №2а-1103/10/2070, залишеним в силі ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010 та Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013, зазначені податкові повідомлення-рішення скасовані.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіз-контакт ЛТД" звернулось до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із листом про відшкодування бюджетної заборгованості.

На час подачі адміністративного позову, позивач не отримав відповідь та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та з того, що позивач вимог до УДКСУ в Київському районі міста Харкова ГУДКСУ в Харківській області не заявляв та судовим розглядом не встановлено наявності факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі податкової справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано судових рішень, які набрали законної сили, про визнання угоди позивача недійсною чи фіктивною, не надано вироків про притягнення до відповідальності посадових осіб позивача чи контрагента за неправомірні дії, вчинені ними при укладенні (виконанні) угоди. Реальність вчинення господарських операцій ретельно досліджена та підтверджена адміністративними судами всіх інстанцій по даній справі.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пп. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 вказаного Закону, орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Слід зазначити, що норми Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент подання позивачем до ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС податкових декларацій з ПДВ, повністю кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Постановою Верховного суду України від 16.09.2015 у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Так, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Судами зазначено, що такому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанції, враховуючи постанову Верховного суду України від 16.09.2015, необхідно врахувати чи є належним способом захисту позивача вимоги, з яким він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)В.В. Кошіль