Ухвала суду № 53866174, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/27173/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Гніденко О.М.

відповідача Ісаєв С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс»на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2014 рокуу справі№826/658/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фірма «Лема-Плюс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 грудня 2013 року №0008392206.

Постановою Окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2014 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» (код ЄДРПОУ 36133907) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 09 листопада 2012 року №01-11/12-НП згідно листа АТ «Астра Банк» від 04 червня 2013 року №42/2-2313 (вх. №474/10 від 10 червня 2013 року).

За результатами зазначеної перевірки 10 грудня 2013 року складено акт № 436/1-22-06-36133907 (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків вказаного актf перевірки, відповідач встановив порушення ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та ненадходження товару у сумі 190000,00 дол. США за контрактом від 09 листопада 2012 року №01-11/12-НП з компанією «TerraOil Ltd.» (Республіка Казахстан), кількість днів прострочення - 211.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень 25 грудня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0008392206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД у розмірі 961318,11 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про порушення позивачем строків проведення розрахунків за імпортними операціями, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 23.09.1994р. №185/94-ВР).

Статтею 2 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Реалізуючи надане вказаною статтею право, Правлінням Національного банку України 16 листопада 2012 року прийнято постанову №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі по тексту - Постанова №475), якою встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених названою правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 2 названої статті також закріплено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Отже єдиною підставою для зупинення строку проведення розрахунку, визначеного у статті 2, є прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених імпортним контрактом.

Однак, як встановлено судами та проти чого не заперечує позивач, саме невиконання з його боку умов Договору №01-11/12-НП в частині проведення попередньої оплати 50% вартості партії товару звільняє його контрагента від обов'язку здійснити відповідну поставку.

Посилання позивача на порушення кримінальної справи відносно керівника контрагента жодним чином не звільняє його від відповідальності, передбаченої Законом України від 23.09.1994р. №185/94-ВР.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс» залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі №826/658/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна