Ухвала суду № 53865801, 23.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 р.Справа № 530/1246/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 25.09.2015р. по справі № 530/1246/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області

про визнання неправомірними та протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

03.08.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області в частині відмови перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як колишньому начальнику загального відділу виконавчого апарата Зіньківського районної ради Полтавської області з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки Зіньківської районної ради Полтавської області №01-32 від 23.07.2015 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як колишньому начальнику загального відділу виконавчого апарата Зіньківського районної ради Полтавської області з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування (в редакції, що діяла на день виникнення правовідносин) та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію з 27.01.2015 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач послалася на положення статей 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2008 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення розміру заробітку для обчислення пенсії».

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 25.09.2015 року заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі щодо визнання неправомірними та протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо перерахунку пенсії - задоволені частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області в частині відмови перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як колишньому начальнику загального відділу виконавчого апарата Зіньківської районної ради Полтавської області з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки Зіньківської районної ради Полтавської області «01-32 від 23.07.2015 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як колишньому начальнику загального відділу виконавчого апарата Зіньківського районної ради Полтавської області з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування (в редакції, що діяла на день виникнення правовідносин) та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію з 27.01.2015 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 до 13.08.2013 року працювала на посаді начальника загального відділу виконавчого апарата Зіньківського районної ради Полтавської області та звільнена у зв'язку з виходом на пенсію за віком.

Відповідач при обчисленні їй розміру пенсії, як державному службовцю, незаконно не включив суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціальних питань, які входять до заробітку державного службовця і на які фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Представник відповідача, який проводив перевірку правильності складання необхідних документів на це невказав і заперечував необхідність їх подачі для розрахунку пенсії. Через засоби масової інформації і повідомлення колег, які також пішли на пенсію з аналогічних підстав і посад, позивачу стало відомо, що пенсія, як державному службовцю їй нарахована невірно, занижена.

23 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління ПФУ України в Зіньківському районі з письмовою заявою про нарахування їй пенсії з урахуванням усіх видів заробітку, на які відповідно до законодавства нараховувалися страхові внески та надала довідку про складові її заробітної плати, проте, своїм рішенням № 53 від 27.07.2015 року назване управління відмовило їй в задоволені заяви.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись із суми заробітної плати, на яку були нараховані страхові внески на момент виникнення права на перерахунок пенсії, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку його пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) (в редакції, яка діяла на день призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були сплачені страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входять до складу заробітку для обчислення пенсії.

За змістом ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. (в редакції до 08.07.2010р.) об'єктом оподаткування є: фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), виплати соціального характеру.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та сума індексації заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки з наданої позивачем довідки вбачається, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим.

Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним.

Тобто, аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексації, входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні йому пенсії.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 20.02.2012 року, яка в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Отже, переглянувши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 25.09.2015р. по справі № 530/1246/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2015 р.