Ухвала суду № 53865733, 23.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 р.Справа № 820/8555/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Коваленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2015р. по справі № 820/8555/15за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

21.08.2015 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 25.10.2005 року громадянки В'єтнаму ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45-річного віку.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_2 17.08.2015 року звернулась з письмовою заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на підставі п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України №251 від 28.03.2012 року з метою здійснити обмін бланку посвідки на постійне місце проживання в Україні, у зв'язку з досягненням 45-річного віку та надала усі документи для здійснення такого обміну. Листом №4/1-17426 від 18.08.2015 року Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області повідомлено позивача про необхідність прибути особисто до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, проте заміну бланку посвідки відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити обмін бланку посвідки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка В'єтнаму, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією посвідки на постійне проживання (а.с. 12).

Рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на підставі Закону України "Про імміграцію" був наданий дозвіл на імміграцію в Україну та позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 25.10.2005 року.

17.08.2015 року позивач через свого представника звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківській області з проханням на підставі п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України №251 від 28.03.2012 року з метою здійснити обмін бланку посвідки на постійне місце проживання в Україні, у зв'язку з досягненням 45-річного віку. До заяви позивачем були надані усі необхідні документи для здійснення такого обміну, зокрема квитанції про сплату держмита та послуг ДМС, що відповідачем не заперечується (а.с. 13).

Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області обмін посвідки на постійне місце проживання позивачу не здійснено, а надано письмову відповідь № 04/1-17426 від 18.08.2015 року, згідно якої відповідач посилається на неможливість вирішити питання по суті, оскільки громадянину СРВ ОСОБА_2 необхідно особисто прибути до ГУ ДМС України в Харківській області в прийомні години для з'ясування питань за її участю (а.с. 14).

Позивачем через представника подано до ГУ ДМС України в Харківській області супровідний лист, зареєстрований 20.08.2015 року, про що свідчить підпис особи, якою прийнято зазначений документ, та печатка відділу документального забезпечення. Відповідно до зазначеного супровідного листа представником позивача повідомлено про прибуття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 20.08.2015 року до ГУ ДМС України в Харківській області з необхідними документами, а також повідомлено про попереднє звернення з письмовою заявою та необхідним переліком документів до ГУ ДМС України в Харківській області (а.с. 15).

Під час судового розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача долучено до матеріалів справи письмову відповідь ГУ ДМС України в Харківській області від 01.09.2015 року №04/1-18468, якою повідомлено позивача про надходження супровідного листа позивача щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку та знов запрошує позивача особисто прибути до ГУ ДМС України в Харківській області у прийомні години.

Відповідно до наданого до суду листа від 24.09.2015 року представником позивача повідомлено про особисте прибуття 24.09.2015 позивача до ГУ ДМС України в Харківській області. З огляду зазначеного листа судом встановлено наявність запису інспектора про прибуття позивача особисто на прийом , про що також свідчить підпис самої позивачки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення прав громадянки ОСОБА_2 з боку ГУ ДМС України в Харківській області, а отже і відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 до ГУ ДМС України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 вищенаведеного Закону України "Про імміграцію", імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначений Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 (далі - Порядок).

Згідно п. 9 Порядку строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45- річного віку.

Відповідно до п. 2 Порядку зазначено, що заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що подача документів для обміну посвідок на постійне проживання повинна здійснюватися іноземцем або особою без громадянства особисто. Зазначений порядок не передбачає можливості подачі зазначених документів через своїх представників.

З матеріалів справи вбачається, що усі документи подано саме представником позивача, а не особисто громадянкою В'єтнаму ОСОБА_2, окрім листа від 24.09.2015 року. А отже, на момент звернення до суду з даним позовом позивач не прибувала особисто до ГУ ДМС України в Харківській області для вирішення питань стосовно обміну посвідки на постійне проживання в України у зв'язку з досягнення 45-річного віку.

Матеріали справи не містять доказів винесення рішення або вчинення суб'єктом владних повноважень в особі Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області дій направлених на порушення прав позивача або норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зі змісту рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R/80/2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Слід зазначити, що з приписів норм діючого права виходить неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за відповідними критеріями.

Тому в даному випадку питання про обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку віднесено виключно до компетенції відповідача та не входить до компетенції суду, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання здійснення обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні саме у зв'язку з досягненням 45-річного віку є такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про, те що відсутній факт порушення прав громадянки ОСОБА_2 з боку ГУ ДМС України в Харківській області, а отже і відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 до ГУ ДМС України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року по справі № 820/8555/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2015р. по справі № 820/8555/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис)Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2015 р.