Постанова № 53865708, 17.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/6433/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства України, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, за участю третьої особи: ОСОБА_2, про визнання протиправними рішення та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства України, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, та уточнюючи позовні вимоги, просила визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства України №87-кт від 27.09.2012р., поновити її на державній службі на посаді заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, стягнути з Державної інспекції сільського господарства України матеріальну шкоду в сумі 602,35 грн., моральну шкоду в сумі 25000 грн. та заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що спірним наказом ОСОБА_1 було безпідставно звільнено з роботи (посади), у зв'язку із чим, завдано значну матеріальну та моральну шкоду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначений Законом України "Про державну службу".

Статтею 30 цього Закону передбачено, що підставами припинення державної служби є ті, що визначені у КЗпП України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 18 травня 2012 року обіймала посаду заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.

Наказом Державної інспекції сільського господарства України № 87-кт від 27 вересня 2012 року "Про звільнення ОСОБА_1." її було звільнено з посади заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області у зв'язку з поновленням на посаді заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 на підставі судового рішення, яке набрало законної сили (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року справа № 2-а-1570/3502/2012).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача було правомірним та відбулося з дотриманням порядку та процедури звільнення.

Рішення суду мотивовано тим, що станом на 27 вересня 2012 року в Державній інспекції сільського господарства в Одеській області були відсутні рівнозначні вакантні посади з посадою заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області з якої була звільнена ОСОБА_1, і відповідно, на яку її міг би призначити Голова Державної інспекції сільського господарства України.

При цьому, судом було встановлено, що наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області №280/3 від 02.10.2012р. ОСОБА_1 було призначено на посаду завідувача сектору документаційного забезпечення Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, оскільки станом на 27.09.2012р. у Державній інспекції сільського господарства в Одеській області були відсутні рівнозначні вакантні посади з посадою заступника начальника Держсільгоспінспекції.

Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки суду порушують норми матеріального права, оскільки відповідно до частини другої статті 40 КЗпП, звільнення за підставами, передбаченими пунктом 6 статті 40 КЗпП, застосовується лише у випадках, коли неможливо працівника з його згоди перевести на іншу роботу, тобто тоді, коли у роботодавця об'єктивно немає такої можливості, або у разі, якщо працівник відмовиться від такого переведення.

Відповідачем не спростовано твердження ОСОБА_1, що при звільненні, їй не було запропоновано іншу роботу. При цьому, згідно довідки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області № 29 від 21.11.2012 р., станом на 27 вересня 2012 року в інспекції було більше 50 вакансій. Доказів того, що позивач не могла обіймати наявні вакантні посади, з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності або стану здоров'я, відповідачем також надано не було.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 було призначено на посаду завідуючого сектором документаційного забезпечення Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, оскільки як вбачається, її було прийнято на загальних підставах, а не у порядку переведення.

Таким чином, колегія судів вважає, що відповідачем не була дотримана процедура звільнення позивача, а тому наказ №87-кт від 27.09.2012 року про звільнення ОСОБА_1 є протиправним.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, на підставі якої поновлено на посаді ОСОБА_1 попереднього працівника, та яка, в свою чергу стала підставою для звільнення позивача з займаної посади, була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2013 року.

У зв'язку з цим, 22 лютого 2013 року голова Державної інспекції сільського господарства України своїм наказом №18-кт скасував свій попередній наказ №87-кт 27.09.2012 року та самостійно поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області з 27 вересня 2012 року.

Оцінивши надані сторонами докази та приймаючи до уваги вказані обставини, а також відношення до справи позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що в даному конкретному випадку, позовні вимоги щодо скасування наказу №87-кт 27.09.2012 року не потребують повторного вирішення судом, оскільки він вже був самостійно скасований наказом №18-кт від 22.02.2013 року та цим же наказом, ОСОБА_1 вже поновлена на посаді заступника начальника Державна інспекція сільського господарства в Одеській області.

Крім того, як вбачається з наданої до апеляційного суду довідки, Державна інспекція сільського господарства в Одеській області ще в червні 2013 року виплатила позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 вересня 2012 року по 22 лютого 2013 року у розмірі 14558,05 грн., що також не заперечувалося ОСОБА_1 у телефонному режимі, і яка відмовлялася прибути до апеляційного суду.

Отже, позовні вимоги в частині вимог про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача, на підставі ст.105 КАС України та ст.1166 ЦК України, матеріальної шкоди в сумі 602,35 грн. - за проведення медичного обстеження (консультацій) та придбання лікарських засобів, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, пов'язаного з незаконним звільненням, то колегія суддів, враховуючи обставини справи та надані докази, вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки зазначені підстави цих вимог є помилковими, а також позивачем, в даному випадку, не доведено належними і беззаперечними доказами вину відповідача в спричиненні цієї матеріальної шкоди позивачці та причинного зв'язку між неправомірним звільненням та настанням для позивачки шкідливих наслідків у вигляді погіршення стану її здоров'я.

Також, колегія суддів вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами заподіяння моральної шкоди та її розмір, тому позовні вимоги в цій частині позову також задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати наказ Державної інспекції сільського господарства України від 27 вересня 2012 р. №87-кт "Про звільнення ОСОБА_1." - протиправним.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова