Ухвала суду № 53864627, 23.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6683/15-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А. В.Провадження № 22-ц/780/6212/15 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 19 23.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Верланова С.М., Воробйової Н.С.,при секретарі:Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів за невиконане зобов'язання у розмірі 2 205 000 грн.

Одночасно, ОСОБА_6 подала до суду клопотання про забезпечення даного позову, в якому просила накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 в межах суми боргу.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня 2015 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5, в межах суми боргу, а саме 2 205 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Однак, до таких висновків суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов передчасно, у зв'язку з неповним з`ясуванням всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення даного питання.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції у порушення вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України не навів обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, суд у порушення вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України не пересвідчився у співмірності вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а саме: не з»ясував чи взагалі наявне майно у відповідача, чи є співмірною вартість майна, на яке накладено арешт, розміру позовних вимог.

З'ясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення даного питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст. 312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: С.М.Верланов

Н.С.Воробйова