Ухвала суду № 53863707, 25.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 876/9320/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,

представника позивача- Феделещака М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач - КП "Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернувся в суд з позовом до відповідача- ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 22 лютого 2013 року № 0000211502/177/15-02/03344326/1542, яким позивачу визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 238991,92 грн. та № 0000221502/178/15-02/03344326/1541, яким позивачу визначено суму штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 25050,20 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення- рішення від 22 лютого 2013 року № 0000211502/177/15-02/03344326/1542 та № 0000221502/178/15-02/03344326/1541.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач не спростував викладених в акті перевірки порушень та не надав жодних доказів, документів (платіжних доручень та ін.) в підтвердження факту своєчасної сплати (перерахування) ПДВ за період рішення контролюючого органу про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання №2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточненого розрахунку з ПДВ за жовтень 2012 року. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача - Феделещак М.М. подав до суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№23810 від 19 жовтня 2015 року), в судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 лютого 2013 року ДПІ в м. Ужгороді на підставі наказу № 93/15-02 від 29 січня 2013 року провела документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання № 2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточнюючого розрахунку № 9077510845 від 10 грудня 2012 року, якою встановлено порушення п.203.2 ст.203 ПК України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст.100 ПК України) № 2А-1662/10 від 20 січня 2012 року, уточнюючому розрахунку № 9077510845 від 10 грудня 2012 року. Здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказане порушення на загальну суму 264042,12 грн.

За результати перевірки складено Акт № 262/15-02 від 07 лютого 2013 року.

На підставі цього акта прийнято податкове повідомлення- рішення №0000211502/177/15-02/03344326/1542, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1194959,60 грн. позивачу визначено штраф у розмірі 20% - у сумі 238991,92 грн. та податкове повідомлення- рішення №0000221502/178/15-02/03344326/1541, яким за затримку сплатити суми грошового зобов'язання в розмірі 250502 грн. позивачеві визначено штраф у розмірі 10 % - у сумі 25050,20 грн.

КП "Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства міста Ужгорода" в судовому порядку оскаржило дії ДПІ в м.Ужгороді щодо проведення вищевказаної перевірки та дії відповідача щодо складення додатку 1 до Акту № 262/15-02 від 07 лютого 2013 року "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки" - розрахунок штрафних санкцій та наказ ДПІ в м.Ужгороді від 29 січня 2013 року № 93 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду 19 березня 2013 року (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року) визнано протиправними дії ДПІ у м.Ужгороді по проведенню 07 лютого 2013 року невиїзної перевірки суб'єкта господарювання КП "Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість та визнано незаконним і скасовано наказ Державної ДПІ у м. Ужгороді від 29 січня 2013 року № 93 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, що стало підставою для висновків про неправомірність прийняття податковим органом наказу, на підставі якого її було проведено та наявності підстав для його скасування, а також визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню такої перевірки, таким чином, відсутні правові наслідки вказаної податкової перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у зв'язку із визнанням протиправним наказу на проведення перевірки, за результатами якої були винесені ці податкові повідомлення- рішення.

Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 07 квітня 2014 року у справі № К/800/37822/13, від 15 червня 2015 року у справі № К/800/53198/13, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі № 807/1575/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2015 року.