Ухвала суду № 53863695, 18.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 876/6646/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови,

встановив:

У квітні 2014 року позивач ТзОВ «Золотий екватор» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, в якій просив скасувати постанову № 000052 від 18.03.2014 р. про накладення на позивача стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 20248,36 грн..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 18.03.2014 р. № 000052.

З цією постановою суду не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції від 22.05.2014 року є необґрунтованою, винесена з порушеннями процесуальних норм, за умови неправильного застосування норм матеріального права, недоведеності обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що перевірка позивача була здійснена Інспекцією у повній відповідності з положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про захист прав споживачів». За відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію постановою відповідача від 18.03.2014 р. № 000052 до ТзОВ «Золотий екватор» було застосовано штрафні санкції в обсязі 20248,36 грн.. Також зазначає апелянт, що відповідачем було завчасно та належним чином проінформовано позивача про дату, час і місце розгляду справи стосовно питання про накладення штрафу на позивача.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржену постанову суду від 22.05.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 23.09.2013 року відповідач Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві провів перевірку АЗС Київської філії ТзОВ «Золотий екватор», що знаходиться за адресою вул. Набережна-Лугова,8 м.Київ, з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складено Акт № 0001513 від 23.09.2013 року. У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затв. постановою КМУ від 20.12.1997 р. № 1441, а саме : відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про нафтопродукти (а.с. 7-12, 38-45).

На підставі вказаного вище Акта перевірки від 23.09.2013 року відповідачем винесено відносно позивача постанову № 000052 від 18.03.2014 р. про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 20248,36 грн. (а.с. 6, 48).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскаржена постанова винесена неправомірно, а порушення, які стали підставою для застосування штрафних санкції відповідачем не доведені.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Така інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, що затверджені постановою КМ України № 1442 від 20.12.1997 р., суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). В інформації про нафтопродукти зазначаються, зокрема, строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.13 ч.1, ч.2 ст.26 цього Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Судом першої інстанції також вірно враховано, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, відповідно до ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно ч.6 ст.7 вказаного Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити, зокрема, стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Частиною 2 статті 8 цього Закону передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Також статтею 10 вказаного Закону встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року передбачено, що відповідно до ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.4 цього Положення, Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом першої інстанції вірно враховано, що в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001513 від 23.09.2013 року не зазначено, яка саме інформація про нафтопродукти відсутня, про які саме нафтопродукти (назву, вид, обсяг) немає жодної інформації про відсутність ціни на нафтопродукти, не вказано чи наявні в суб'єкта господарювання під час перевірки сертифікати відповідності та паспорт якості на пальне, і в чому полягають виявленні під час перевірки конкретні порушення допущені позивачем.

Необхідність детального опису виявленого порушення в Акті перевірки і в Постанові про накладення стягнення зумовлюється не тільки прямими вимогами законодавства, а й процесом визначення розміру стягнення, оскільки розмір штрафу залежить від вартості одержаної для реалізації партії товару (виконаної роботи, наданої послуги).

Таким чином, за відсутності належних доказів вчинення позивачем конкретного порушення, що передбачене п.9 «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», є незаконною постанова відповідача № 000052 від 18.03.2014 року про накладення на позивача 20248,36 грн. штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів, згідно ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частин 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 22.05.2014 року винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.11.2015 року.