Ухвала суду № 53863587, 11.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Львів № 876/1171/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Шавель Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представник апелянта: Шинкарчук Б.М.

представник відповідача: Мандзироха А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукт» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукт» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14.11.2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукт» (надалі ТзОВ «Волиньморепродукт») звернувся в суд зі позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2012 року № 0001052201 та № 0001062201.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року в позові відмовлено.

Не погодившись із даною постановою апелянт ТзОВ «Волиньморепродукт» подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року скасувати, та прийняти нову якою позов задовольнити.

Представник апелянта Шинкарчук Б.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник відповідача Мандзироха А.О. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Волиньморепродукт» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 2772/22-1/30006698 від 27.07.2012 р. яким встановлено порушення:

- ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток на загальну суму 29978 грн. в т.ч. за 3 квартал 2101 року в сумі 7436 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 22542 грн.;

- ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, п.3.1 ст.3, п.6.4, п.6.5 ст.6, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 23 982 грн., в т.ч. за вересень 2010 року на суму 5949 грн., грудень 2011 року в сумі 18 033 грн.;

- п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні;

- абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001062201 від 13.08.2012 року форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 29977,5 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00001052201 від 13.08.2012 року форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 37 470,5 грн.

Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про те що господарські операції із придбання-реалізації товарів у контрагента ТзОВ «Укртрейдинг» не мали реального товарного характеру та свідчать про нікчемність правочину.

Згідно рахунків-фактур №СФ-0000198 від 15.09.2010 року, №СФ-0000215 від 05.10.2010 року та №СФ-0000225 від 15.10.2010 року позивач ТОВ «Волиньморепродукти» придбав у ТзОВ «Укртрейдинг» товар на загальну суму 143 895,00 грн., у тому числі ПДВ 23 982, 51 грн.

На підтвердження господарських операцій позивач надав видаткові накладні №РН-0000200 від 16.09.2010 року на суму 35 695,00 грн., №РН-0000218 від 05.10.2010 року на суму 25 000,00 грн., №РН-0000229 від 15.10.2010 року на суму 83 200,00 грн. на придбання сировини для подальшої переробки в товар (скумбрія с/м, горбуша с/м, кілька с/м) та товар (хек с/м) для подальшої реалізації в оптовій та роздрібній мережі, а також податкові накладні №201 від 16.09.2010 року на загальну суму 35 695,00 грн., № 218 від 05.10.2010 року на загальну суму 25 000,00 грн., № 233 від 15.10.2010 року на загальну суму 83 200,00 грн.

В подальшому ТзОВ «Волиньморепродукти» на підставі отриманих від ТзОВ «Укртрейдинг» податкових накладних включило витрати з придбання товару в сумі - 119912, 49 грн. до складу валових витрат товариства у декларації з податку на прибуток товариства за 3-4 квартал 2010 р., а суму податку на додану вартість в розмірі - 23982,51 грн. відображено у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень-грудень 2010 р.

Приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7. 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого ) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими необхідними документами згідно п.п. 7.2.6 цього пункту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ТзОВ «Волиньморепродукт» не надав документи, які підтверджують факт придбання продукції, а саме: договір поставки сировини, акти прийому-передачі товару, документи, що підтверджують поставки риби від постачальника до покупця, товарно-транспортні накладні, доказів про наявність у контрагента трудових ресурсів, можливості для здійснення такої діяльності.

Крім того, згідно журналу видачі доручень за 2010 р. видно, що товар у ТзОВ «Укртрейдинг» отримував Ковальчук Р.М. згідно доручень № 337 від 16.09.2010 р. та № 341 від 05.10.2010 р.

Суд першої інстанції встановив, що товар від контрагента ТзОВ «Укртрейдинг» з міста Києва передавався позивачу до міста Луцьк «попутним транспортом», а товар Ковальчук Р.М. приймав на складах ТзОВ «Волиньморепродукти».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, докази, на які послався позивач на обґрунтування своєї позиції, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість формування податкового кредиту позивача.

Зокрема, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції і якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, господарські операції не носили реального характеру, не спричинили реальних змін майнового стану платника податків, факт продажу та поставки товару не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку, підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків а тому порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.1 ст.3, п.6.4, п.6.5 ст.6, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідност.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукт» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року у справі за № 2а/0370/3818/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

Р.М. Шавель