Ухвала суду № 53863513, 18.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Львів № 876/15454/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавель Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника позивача: Рісної Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06.09.2013 року позивач Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052 та № 0001351720/10/10052.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052 та № 0001351720/10/10052.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

Апелянт просить суд постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року скасувати, та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Представник позивача Рісна Ю.Б. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів виїзну планову перевірку філії «Львівське ДЕД» ДП «Львівський облавтодор», код ЄДРПОУ 26231346, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 262/22-10/26231346 від 11.06.2013 р. яким встановлено порушення:

- пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.127 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб;

-ст. 2, 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 та п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, що полягає у заповненні не в повному обсязі податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податків відповідно до форми № 1 ДФ.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення рішення від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052, яким донараховано філії «Львівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9333,43 грн. основного платежу і 15188,89 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення рішення від 21.06.2013 року № 0001351720/10/10052, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн..

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

В п.п.168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Як видно з п.п. 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, строк сплати податкового зобов'язання, за якими податковий період складає один місяць, обчислюється днями (20 днів + 10 днів), а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, позивач як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб повинен був провести перерахування податку до бюджету у строки встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

У зв'язку з тим, що позивач самостійно провів нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі - 9333,43 грн. та подав до контролюючого органу відповідну форму № 1 ДФ за звітний період і сплатив цю суму до початку проведення перевірки хоча і з порушенням строків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність включення податковим органом податку на доходи фізичних осіб в розмірі - 9333,43 грн. до суми основного платежу в оскарженому повідомлені-рішенні.

Разом з тим, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052 відповідачем застосовано до позивача штраф, обчислений згідно з вимогами пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, незважаючи на те, що порушення позивачем податкового законодавства полягало в несвоєчасній сплаті ним податкових зобов'язань за податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, порушення позивачем податкового законодавства у вигляді несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб відповідає передбаченому статтею 126 Податкового кодексу України складу порушення, однак, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21.06.2013 року № 0001341720/10/10052 відповідач застосував штраф на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу.

В даному випадку спеціальною нормою є саме ст. 126 а не п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Викладене дає підстави для висновку про протиправність визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9333,43 грн. основного платежу і 15188,89 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0001351720/10/10052, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. за подання розрахунку за формою 1-ДФ не у повному обсязі, а саме не зазначено виплачені доходи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Незазначення позивачем у розрахунку виплачених доходів не впливає на податкові зобов'язання позивача, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення, відповідальність за яке передбачена п. 119.2. статті 119 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0001351720/10/10052 є протиправним..

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідност.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року у справі за № 813/6794/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель