Ухвала суду № 53860413, 11.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" листопада 2015 р. справа № 335/6395/15-а(2-аз/335/4/2015)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представника відповідача-1 Маміч І.О.,

представника відповідача-2 Маковей С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2015 р. у справі №335/6395/15-а(2-аз/335/4/2015) за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_5

до

відповідача-1 - територіальної громади в особі Запорізької міської ради,

відповідача-2 - міського голови м. Запоріжжя Сін Олександра Ченсановича,

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення Запорізької міської ради № 4 від 16.03.2015 року "Про внесення змін до структури виконавчих органів Запорізької міської ради, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №6 зі змінами та доповненнями про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 29.12.2010р. №66 зі змінами", яким передбачено введення з 19.06.2015 року до структури виконавчих органів Запорізької міської ради посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та наступне виключення посади директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та звільнення позивача з посади директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради 18.06.2015 р., та яким запропоновано йому зайняти вакантну посаду заступника директора департаменту житлово-комунального господарства;

- зобов'язати голову Запорізької міської ради винести розпорядження про прийняття позивача на новоутворену керівну посаду шляхом переведення на відповідну посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради.

Разом з позовною заявою позивач також подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення Запорізької міської ради № 4 від 16 березня 2015 року до

моменту набрання чинності рішення за адміністративним позовом.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2015 р. позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відмова мотивована тим, що заявником не представлено доказів, що захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також суд зазначив, що задоволення зазначеної заяви позивача призвело б до вирішення спору по суті до судового розгляду, оскільки таким рішенням суд фактично надав би оцінку законності оскаржуваного рішення.

Не погодившись з ухвалою суду від 02.07.2015 р., позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначив, що ним безпосередньо в позовній заяві зазначено конкретні обставини, які можуть суттєво заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі без вжиття заходів щодо забезпечення позову а саме спливає двомісячний строк з моменту ознайомлення позивачем з розпорядженням про його звільнення. Однак, в порушення норм Кодексу законів про працю України, міським головою м. Запоріжжя Сіном О.Ч. не було запропоновано іншої роботи, яка б відповідала професійному рівню позивача. На думку позивача, ухва лою від 02.07.2015 р. судом фа ктично позбавлено позивача можливості щодо захисту прав свобод і інтересів, тим самим фактично надано оцінку законності оскаржуваного рішення.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представники відповідача-1 та відповідача-2 проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечували та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників відповідача-1 та відповідача-2, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч.2 ст.117 КАС України).

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання (ч.3 ст.117 КАС України).

Відповідно до ч.6 ст.118 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування зави про забезпечення позову позивач зазначив, що "враховуючи рішення Запорізької міської ради №4 від 16.03.2015р. та той факт, що виконання зазначеного рішення може суттєво заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача ОСОБА_5 до ухвалення рішення в адмініст ративній справі без вжиття заходів щодо забезпечення позову".

Отже, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач не навів будь-яких доводів, що свідчать про наявність обставин для забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, а лише процитував зазначену норму КАС Укарїни.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на доводи, що викладені в позовній заяві, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені доводи були наведені в обґрунтування саме позовних вимог, а не заяви про забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зупинення рішення Запорізької міської ради №4 від 16.03.2015 року є втручанням в правовідносини між третіми особами, оскільки, згідно письмових заперечень відповідача-1, на підставі цього рішення вже були здійснені кадрові призначення.

Надіслані апеляційному суду представником позивача копії розрахункових листів про отримання позивачем заробітної плати на посаді директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради за червень та липень 2015 року також не спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно з частиною 6 статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на час подання позивачем апеляційної скарги, ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,05 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч.2 ст.94 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 02.07.2015 р. на інший розрахунковий рахунок.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з позивача на користь спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в сумі 60 грн. 90 коп. (1218 грн.*0,05).

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2015 р. у справі №335/6395/15-а(2-аз/335/4/2015) залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір в сумі 60 грн. 90 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун