Постанова № 53859868, 23.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа № 924/1487/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Юрчук М.І. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Кушніруку Р.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2015 у справі №924/1487/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України""

Відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"

про стягнення 27 036,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.10.2015 (суддя Музика М.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" 6153,26 грн. пені, 18 931,09 грн. штрафу, 1252,63 грн. 3% річних, 168,68 грн. втрат від інфляції, 1791,12 грн. витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги, що основна сума заборгованості погашена відповідачем ще до звернення позивача до суду, що причиною неналежного виконання умов договору є наявність простроченої заборгованості за поставлений газ перед відповідачем з боку його контрагентів, що підтверджується документально (заборгованість промислових організацій), а тому просить зменшити розмір пред'явлених до стягнення позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №924/1487/15 від 09.11.2015 року прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2015 у справі №924/1487/15.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір №1/5/2012-ПР на купівлю-продаж природного газу, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Продавець відповідно до п.2.1 Договору передає покупцеві у період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 11 825,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: квітень 100,00; травень 60,000; червень 60,000; липень 115,000; серпень 130,000; вересень 1860,00; жовтень 3900,000; листопад 3800,00; грудень 1800,000.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1. Договору).

Продавець передає покупцю імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях (ГВС), які знаходяться на кордоні України та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему (п.3.1. Договору).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу на дату укладення цього договору становить 3509,00 грн. без врахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того - податок на додану вартість за ставкою - 0%. До сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 3509,00 грн., крім того ПДВ - 0%, усього з ПДВ - 3509,00 грн. (п.5.2. Договору).

Ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дат його укладання становить 41 493 925,00 грн., крім того ПДВ - 0% усього з ПДВ - 41 493 925,00 грн. (п.5.4. Договору).

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховуються як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю у тому ж місяці, у якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу (п.6.2. Договору).

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) в третю чергу погашається основна сума боргу. У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим Договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць (п.6.5. Договору).

У разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1., 6.2. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (п.7.2. Договору).

У п.9.2. Договору погоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків, річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

У додатковій угоді №1 від 06.07.2012 до договору на купівлю-продаж природного газу №1/5/2012-ПР від 17.04.2012 сторони погодили викласти п.2.1. статті 2 "Кількість та якість газу" у наступній редакції: "продавець передає покупцеві у період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 194,658 тис.куб.м."; з 1 липня 2012 року пункти 5.2. та 5.4. статті 5 "Ціна договору" у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того, податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3509,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 701,80 грн., всього з ПДВ - 4210,80 грн.". "Ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату укладання цієї угоди становить - 683 054,93 грн., крім того ПДВ - 80 707,00 грн., усього з ПДВ - 763 761,93 грн.".

Додаткова угода, згідно п.3 Договору, набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх печатками, та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 01.04.2012.

Додаткова угода №1 від 06.07.2012 підписана сторонами та скріплена їхніми печатками.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала, а ПАТ "Шепетівкагаз" прийняла імпортований природний газ: у квітні 2012 року згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2012 на суму 179 888,89 грн.; у травні 2012 року на суму 53 091,17 грн. (акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2012); у червні 2012 року на суму 46 539,87 грн. (акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2015); у липні 2012 року на суму 168 676,22 грн. (акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2012).

Акти приймання-передачі підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.

Як вбачається із наданих позивачем переліку операцій по ПАТ "Шепетівкагаз" за період з 01.04.2012 по 31.05.2015, відповідачем проведено оплату поставленого позивачем природного газу згідно договору на купівлю-продаж природного газу №1/5/2012-ПР від 17.04.2012 в повному обсязі.

Проте, оскільки така оплата проводилась не у визначені договором терміни, позивач звернувся з даним позовом до місцевого господарського суду, у якому просив стягнути з відповідача нараховані на суми заборгованості 3% річних, інфляційні втрати, пеню та штраф.

За результатами розгляду позовних вимог, господарським судом Хмельницької області рішенням від 12.10.2015 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" 6153,26 грн. пені, 18 931,09 грн. штрафу, 1252,63 грн. 3% річних, 168,68 грн. втрат від інфляції, 1791,12 грн. витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

До такого ж висновку дійшла судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати переданого позивачем газу, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, 3% річних та втрати від інфляції.

Так, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем вірно нараховано, з врахуванням положень, викладених в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", 168,68 грн. втрат від інфляції, які суд вважає за можливе стягнути з відповідача, задовольнивши позовну вимогу в цій частині.

Щодо нарахувань 3% річних, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Сторонами у п.6.2. Договору погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу. Тобто, з врахуванням позиції, викладеної в п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", останнім днем строку, протягом якого відповідач повинен розрахуватися за поставлений газ, є 19 число відповідного місця.

В той же час, 19 травня 2012 року є вихідним днем (субота), тому, відповідно, останній день строку переноситься на наступний за ним робочий день - понеділок, з огляду на що першим днем прострочки з оплати зобов'язань за квітень буде вівторок - 22 травня 2012 року. Аналогічно 19 серпня 2012 року є вихідним днем, тому першим днем прострочки за зобов'язаннями липня 2012 року буде вівторок - 21 серпня 2012 року.

Враховуючи наведене, позивачем безпідставно нараховано 10,27 грн. та 5,06 грн. 3% річних за 20.05.2012 та 21.05.2012 відповідно, а також невірно визначено період прострочки за зобов'язаннями липня, оскільки першим днем такого прострочення є 21.08.2012. З огляду на що до стягнення підлягає 1252,63 грн. 3% річних (124,31 грн. за зобов'язаннями квітня, 261,76 грн. за зобов'язаннями травня 2012 року, 277,60 грн. за зобов'язаннями червня 2012 року та 588,96 грн. за зобов'язаннями липня 2012 року). В стягненні 29,15 грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення сум пені та штрафу, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Сторони у п.7.2 договору передбачили, що у випадку невиконання покупцем своїх обов'язків з оплати переданого газу, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 19 177,11 грн. та пеню в розмірі 6408,98 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з проведеним господарським судом першої інстанції перерахунком заявленої до стягнення суми пені, та дійшов до висновку, що позивачем під час нарахування пені не враховано позицію, викладену у п.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно якої день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, та здійснено нарахування пені на суми сплати у дні такої сплати.

Так, до стягнення підлягає 6153,26 грн. пені. У стягненні 255,72 грн. пені слід відмовити.

Судова колегія також погоджується з правильністю здійсненого місцевим господарським судом перерахунку суми штрафу, згідно якого, оскільки першим днем прострочки за зобов'язаннями квітня 2012 року є 22.05.2012, то, відповідно, першим днем прострочки після тридцятиденного строку є 21.06.2012; борг у цей день склав 16 741,62 грн., тому 7% штрафу від простроченої суми становить 1171,91 грн. Окрім того, позивачем невірно нараховано штраф за зобов'язаннями липня 2012 року, який складає 11 807,33 коп., а не 11 807,34 грн. Таким чином, позивачем було правомірно нараховано 18 931,09 грн. штрафу, натомість 246,02 грн. штрафу були нараховані безпідставно.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частиною першою статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та подані апелянтом докази, судова колегія дійшла висновку, що сплата суми основної заборгованості на момент звернення з позовом, ненадання позивачем доказів понесення ним збитків в результаті несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобовязань щодо оплати поставленого природного газу, а також наявність перед відповідачем заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, не може бути законною та обґрунтованою підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.10.2015 у справі №924/1487/15 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" - залишити без задоволення.

2. Справу №924/1487/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І. Ю.