Постанова № 53859269, 26.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2015 року № 826/12587/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта»

про

накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Генічеська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту – Генічеська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» (далі по тексту – ТОВ «Аранта»), в якій просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку відповідача, який має податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 145 307,80 грн.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, письмової позиції щодо поданого позову суду не надав, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що вбачається з відмітки у поштовому повідомленні уповноваженого представника про отримання ухвали від 01.07.2015.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ «Аранта», код ЄДРПОУ 32377682, місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, взяте на облік в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві 12.06.2003 та, у зв’язку із наявністю земельної ділянки у Херсонській області, взято на облік Генічеською ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, як за неосновним місцем обліку.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, яке набрало законної сили, у справі № 826/10541/14 за позовом Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області до ТОВ «Аранта» про стягнення боргу, позовні вимоги були задоволені та стягнуто податковий борг у розмірі 46 428,87 грн.

Враховуючи, що ТОВ «Аранта» добровільно вищезазначену заборгованість по земельному податку з юридичних осіб не сплатило, податковою інспекцією з метою встановлення наявності у боржника рухомого чи нерухомого майна направлено запити. Так, згідно листа управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, листа Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 24.04.2015 фактів реєстрації транспортних засобів та самохідних сільськогосподарських машин не виявлено, а згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2015 майно у Товариства відсутнє.

Отже, враховуючи, що у відповідача відсутнє будь-яке майно, яке могло б стати джерелом погашення податкового боргу, Генічеська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки й збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів)

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у ст. 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 розглядуваного кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Ці норми та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З метою реалізації наведеної норми та застосування конкретних підстав, судом встановлено, що Генічеською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області направлені запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначено, що відомості про нерухоме майно ТОВ «Аранта» у реєстрі відсутні та лист управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про відсутність фактів реєстрації транспортних засобів за підприємством.

У даному випадку відсутні відомості про наявність у відповідача майна та додаткових джерел погашення податкового боргу.

Окрім того, закладений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України механізм розкривається і через затверджену постановою Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22 Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Так, відповідно до пунктів 10.1, 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду.

Відповідно, суд досліджує та враховує відкриті у ТОВ «Аранта» рахунки в банках. Згідно інформаційних даних позивач за відповідачем рахуються наступні розрахункові рахунки:

МФО 380322, АТ «Банк Богуслав», № 260053002101, відкритий в доларах США 06.03.2009;

МФО 380322, АТ «Банк Богуслав», № 260053002101, відкритий в українській гривні 06.03.2009;

МФО 899998, Казначейство України, № 37517000075348, відкритий в українській гривні 24.12.2014.

Станом на час розгляду справи, за ТОВ «Аранта» борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 145 307,80 грн. не сплачений.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» (02217, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, код ЄДРПОУ 32377682) в межах податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 145 307,80 грн.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур