Постанова № 53859165, 25.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 листопада 2015 року 12:33 №826/22541/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Вініченко В.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.09.2015 №52226552210,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2015 №52226552210.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдбор», приватним підприємством «Хімінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» є реальними, що підтверджується, за твердженнями останнього, належним чином оформленою первинною документацією.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 09.09.2015 №340/26-55-22-10/31245265 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 17.09.2015 №52226552210 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено виїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдбор», приватним підприємством «Хімінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» за вересень – жовтень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 360 423,00 грн., у тому числі по періодах: вересень 2014 року – 167 719,00 грн., жовтень 2014 року – 192 704,00 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 09.09.2015 №340/26-55-22-10/31245265 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015 №52226552210, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 450 528,00 грн., в тому числі: за основним платежем – 360 423,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 90 105,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 Податкового кодексу України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.09.2015 №52226552210 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ЛТД» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдбор», приватним підприємством «Хімінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА».

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдбор» (постачальник) укладено договір поставки від 30.10.2013 №30/10, згідно якого постачальник зобов’язується поставляти покупцю товари (технологічні домішки, хімічні барвники), а покупець зобов’язується оплатити та прийняти товар в порядку та на умовах визначених зазначеним договором.

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору та руху активів в процесі здійснення господарської операції надано суду копії: договору поставки від 30.10.2013 №30/10, податкових накладних, видаткових накладних; копію виписки по рахунку контрагента позивача – товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбор» за період з 01.09.2014 по 31.12.2014.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» (замовник) та приватним підприємством «Хімінвест» (виконавець) укладено договір про виготовлення продукції з давальницької сировини від 02.01.2014 №3, згідно якого замовник з метою зазначеною у пункті 1.2 даного договору доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов’язання з наданої замовником давальницької сировини виготовляти та передавати замовникові готову продукцію, а замовник зобов’язує прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних виконавцем робіт. Давальницькою сировиною за цим договором є барвники (технічні характеристики згідно специфікаціям) та полімерні домішки. Продукцією за цим договором є барвники (технічні характеристики згідно специфікаціям).

Розділом четвертим даного договору визначено, що вартість робіт виконавця по переробці кожної окремої партії давальницької сировини вказується в акті здачі-приймання виконаних робіт. Оплата за цим договором провадиться шляхом перерахування замовником безготівкових грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця.

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору та руху активів в процесі здійснення господарської операції надано суду копії: договору про виготовлення продукції з давальницької сировини від 02.01.2014 №3; додатків до договору; специфікацій до договору; актів надання послуг; податкових накладних; виписки по рахунку контрагента позивача – приватного підприємства «Хімінвест» за період з 01.09.2014 по 31.12.2014.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» (постачальник) укладено договір поставки від 14.07.2014 №1407-1, відповідно до якого, постачальник зобов’язується в порядку та на умовах визначених даним договором, поставити покупцю товар (запчастини та інші товари), а покупець зобов’язується оплатити та прийняти названий товар.

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору надано суду копії: договору поставки від 14.07.2014 №1407-1, податкових накладних, видаткових накладних; копію виписки по рахунку контрагента позивача – товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» за період з 01.09.2014 по 31.12.2014.

На обгрунтування ділової доцільності у спірних правовідносинах позивачем надані суду письмові пояснення, карки по рахунку, комплектація номенклатури, накладні на переміщення, а також податкові декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбор», приватного підприємства «Хімінвест» та товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» за вересень, жовтень 2014 року.

Так, із зазначених податкових декларацій вбачається, що контрагенти позивача декларували свої грошові зобов'язання по взаємовідносинам із позивачем.

У свою чергу, висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві грунтуються на:

- акті Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міндоходів у місті Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014» від 08.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130;

- листі «Податкової інформації» державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» за липень – грудень 2014 року по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками від 20.03.2015 №2482/7/26-50-22-06;

- листі «Податкової інформації» державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо взаємовідносин приватного підприємства «Хімінвест» за липень – грудень 2014 року від 20.03.2015 №2480/7/26-50-22-06.

Разом з тим, зі змісту податкової інформації також вбачається, що контрагенти позивача - приватне підприємство «Хімінвест» та товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» декларували податкові зобов'язання із податку на додану вартість у вересні та жовтні 2014 року, розрахунки з бюджетом здійснювались, кількість працюючих становила 10 та 3 особи, відповідно.

По товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдбор» акт перевірки від 08.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130 містить інформацію лише за вересень 2014 року, в той час як у позивача відбувались господарські взаємовідносини із названим контрагентом і в жовтні 2014 року. У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдбор» декларувало грошові зобов'язання.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено суду доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок взаємовідносин позивача та його контрагентів.

В свою чергу нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише відсутністю у контрагентів технічних можливостей, основних фондів, складських приміщень тощо.

Зазначена позиція суду узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 №К/800/67199/14.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що контролюючим органом не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 №К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Висновки контролюючого органу в межах спірних правовідносин зроблені без дослідження реального руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивача та його контрагентів, а лише на припущеннях, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдбор», приватним підприємством «Хімінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх ЮА» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не надано належних доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015 №52226552210 прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ -ТЕХ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2015 №52226552210 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд наголошує на наступному.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6 757,92 грн. (шість тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень дев’яносто дві коп.), що підтверджується платіжним дорученням від 21.09.2015 №6808. Отже, сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу становить 6 757,92 грн.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.09.2015 №52226552210.

Присудити здійснені товариством з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ - ТЕХ» (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 12, кімната 12, код ЄДРПОУ 31245265) документально підтверджені платіжним дорученням від 21.09.2015 №6808 судові витрати у розмірі 6 757,92 грн. (шість тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень дев’яносто дві коп.) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 27.11.2015