Ухвала суду № 53855989, 09.11.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7426/14-к 1-кп/335/20/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., суддів Апаллонової Ю.В., Бойка О.Ю., за участю прокурора Маслобоєва О.О., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 Томієвичу та ОСОБА_2 та продовження строків домашнього арешту ОСОБА_3 та ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться зазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 Томієвича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України.

Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2014 року по даному кримінальному провадженню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням розміру застави для кожного обвинуваченого в сумі 97440 грн. Строки продовження тримання під вартою в ході судового розгляду кримінального провадження продовжувалися судом. Згідно останньої ухвали суду від 16.09.2015 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закінчується 14 листопада 2015 року. Крім того, попередніми ухвалами суду обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було змінено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, строк дії яких також закінчується 16.11.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строки тримання під вартою на 60 днів.

Адвокатом ОСОБА_5, захисником ОСОБА_1, у судовому засіданні заявлено клопотання про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на інший запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання свого адвоката.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 також заперечував проти продовження строків тримання під вартою і подав письмове клопотання, в якому просив суд змінити запобіжний захід, обраний відносно його підзахисного на домашній арешт

ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав думку свого адвоката.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просили суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3, проте просили змінити час знаходження ОСОБА_3 під домашнім арештом, визначивши його нічним замість цілодобового.

Адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_4, не заперечував щодо продовження його підзахисному строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але просив визначити нічний час перебування ОСОБА_4 під домашнім арештом замість нічного.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Розглянувши питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 Томієвичу та ОСОБА_2 та продовження строків домашнього арешту ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177-178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалами слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю сплати застави, строк дії якого неодноразово продовжувався судом в ході судового розгляду.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 колегія суддів враховує, що обвинувачений є одруженим, має постійне місце проживання, медичними документами підтверджено, що він має захворювання, проте відомостей, що вказані захворювання перешкоджають обвинуваченому утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.

Обраний на досудовому розслідуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на думку колегії суддів, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, обсягу предявленого йому обвинувачення, з урахуванням інкримінованих йому діянь, строк перебування ОСОБА_2 під вартою, на думку суду, не виходить за межі розумного. До того ж, суду не надано беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, в тому числі такий ризик, як переховування від слідства, або зявилися нові обставини, що унеможливлюють його тримання під вартою.

Таким чином, з урахуванням характеру інкримінованих ОСОБА_2 діянь, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи обвинуваченого ОСОБА_2, у звязку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, і тому вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 08 січня 2016 року.

Обговорюючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить із тяжкості та кількості інкримінованих зазначеному обвинуваченому злочинів, які, за встановлених досудовим слідством обставинам, скоєні у співучасті, при цьому, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_1 інкримінується організація злочинної групи, меж предявленого обвинувачення та обсягу доказів, які підлягають дослідженню судом, що впливає на строки судового розгляду кримінального провадження, яке на даний час не закінчено з обєктивних та незалежних від суду причин.

Крім того, при вирішенні зазначеного питання, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, при цьому зареєстрований за іншою адресою, з 2009 року офіційно ніде не працює, раніше був засуджений, відомості про те, що відповідно до ст. 89 КК України судимість була погашена відсутні, хронічних захворювань, які би перешкоджали утримуватися в умовах СІЗО, обвинувачений не має.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає, оскільки такий вид запобіжного заходу як домашній арешт, про що просила захисник, на думку колегії суддів, не зможе належним чином запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та в повній мірі забезпечити мету застосування запобіжного заходу, зокрема, і належне виконання обвинуваченим процесуальних обовязків під час судового розгляду справи.

На думку суду, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи обвинуваченого, у звязку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, і тому вважає за доцільне, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи та усунення відповідних ризиків, продовжити строки дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 08 січня 2016 року, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

До того ж, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покладених на них процесуальних обовязків та запобігання ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту на 2 місяці, строком до 09 січня 2016 року, на тих самих умовах, оскільки колегії суддів не надано достатніх відомостей, які би стали підставою для зміни часу знаходження обвинувачених під домашнім арештом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 197, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 09 січня 2016 року.

Продовжити ОСОБА_1 Томієвичу, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 08 січня 2016 року включно, а клопотання захисників про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Копію ухвали направити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області та Запорізькому РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: К.В. Гашук

Судді: О.Ю. Бойко

ОСОБА_9