Ухвала суду № 53852408, 25.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування вартості ремонту житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №757/27948/2015 № апеляційного провадження:22-ц-796/14480/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Фаркош Ю.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування вартості ремонту житлового приміщення повернуто позивачу для подання до належного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представником позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Зокрема, вказує на те, що позовні вимоги в поданій позовній заяві стосуються відшкодування Відповідачем власником квартири (нерухомого майна) вартості ремонту цього майна, тобто позов виникає з приводу нерухомого майна, а тому відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК спір підсудний Печерському районному суду м. Києва.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся в суд з позовом до до ОСОБА_4. з вимогами зобов'язати останнього сплатити на користь позивача 733 332 гривні 75 копійок, у тому числі в якості відшкодування втрат з ремонту квартири - 535 922 гривні, відсотків річних у розмірі 13 974 гривні 95 копійок, відшкодування інфляційних втрат у розмірі 216 661 грн. 92 коп.

В обґрунтування вимог зазначав, що на існуванні між Позивачем та Відповідачем власником житлової квартири АДРЕСА_1, орендних правовідносин, відповідно до змісту яких ОСОБА_3 як орендар (наймач) зазначеного житла мав, зокрема, право на його використання в строк до 31 грудня 2018 року, та обов'язок з проведення ремонту цього житла за власний рахнок з подальшим відшкодування вартості такого ремонту Відповідачем як власником житла.

За додатковою угодою Сторін, яка була оформлена Додатковою угодою №1 від 07 вересня 2011 року, кінцевий правомірній термін виплати такого відшкодування був визначений як 01 вересня 2014 року включно.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач, відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України не зареєстрований у встановленому законом порядку місцем проживання або місцем перебування у Печерському районі м. Києва, то справа не підсудна Печерському районному суд м. Києва.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна , пред'являються за місцем знаходження майна.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2015 року роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються відшкодування відповідачем - власником квартири вартості ремонту цього майна, тобто позов виникає з приводу нерухомого майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року не відповідає вимогам закону і тому підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 114, 218, 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: