Ухвала суду № 53852324, 26.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі Хоменку О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування розпорядження про зняття з квартирного обліку, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року провадження по справі закрито.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилався на те, суд першої інстанції невірно визначив, що даний спір відноситься до компетенції адміністративних судів, оскільки даний спір відноситься до житлових спорів, а позивач просить скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник Міністерства внутрішніх справ України - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за їх відсутності.

Справа № 757/12964/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15023/2015Головуючий у суді першої інстанції: Новак Р.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом встановлено, що у квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про скасування розпорядження про зняття з квартирного обліку.

29 травня 2015 року Печерський районний суд м. Києва відкрив провадження по вказаній справі.

28 вересня 2015 року суд першої інстанції закрив провадження по справі, оскільки суд прийшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень - Печерська районна у м. Києві державна адміністрація.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції постановив ухвалу, якою завершується провадження по справі, не забезпечивши повного і всебічно з'ясованих обставин справи.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно положень ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно ст. 15 ЦПК України, Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

2) виключено;

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

2. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи без діяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також пунктом 24 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», судам роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 04 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків») тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з житловим спором до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпорядження про зняття з квартирного обліку його та членів його сім'ї, тобто правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, а тому вказаний спір не є публічно-правовим і повинен розглядатися в рамках цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції не було взято до уваги викладеного, чим порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального та матеріального закону, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді