Ухвала суду № 53852185, 26.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/16541/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Усатова І.А.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/14503/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Пархоменко Ірини Сергіївни на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року в цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року Публічному акціонерному товариству «Київенерго» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник заявника Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Пархоменко Ірина Сергіївна звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду 1-ї інстанції.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що, відмовляючи Публічному акціонерному товариству «Київенерго» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу, суд 1-ї інстанції виходив з того, що з наданих позивачем доказів не можливо встановити безспірність суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_5, оскільки з попередження вбачається, що боржнику нараховано борг в сумі 3534,81 грн., а в заяві про видачу судового наказу ставиться питання про стягнення 3614,22 грн. боргу. Вважає, що такі висновки суду 1-ї інстанції є необґрунтованими, судом залишено поза увагою той факт, що в попередженні суму боргу в розмірі 3534,81 грн. було розраховано станом на 27.04.2015 року, тоді як в заяві про видачу судового наказу про стягнення 3614,22 грн., стягувач ставить питання про стягнення боргу станом 01.08.2015 року. Тобто, за період з 27.04.2015 року по 01.08.2015 року сума боргу зросла. Проте, судом 1-ї інстанції залишено поза увагою дані обставини справи та постановлено незаконну ухвалу.

В судовому засіданні представник заявника Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Яремко НадіяОлександрівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи судом повідомлено у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника заявника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу в сумі 5659,26 грн. та судових витрат.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року Публічному акціонерному товариству «Київенерго» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу.

Постановляючи дану ухвалу, суд 1-ї інстанції посилався на те, що з наданих заявником доказів неможливо встановити безспірність суми заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_5, оскільки з попередження вбачається, що боржнику нараховано борг в сумі 3534,81 грн., а в заяві про видачу судового наказу ставиться питання про стягнення 3614,22 грн. боргу.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника, на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий у разі коли заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

До заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Відповідно ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011 року, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 ЦК України.

В пункті 13 вищезазначеної Постанови зазначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги надано розрахунок заборгованості, особову картку ОСОБА_5 з зазначенням періоду за який виникла заборгованість, використані боржником кВт*ч, тариф за яким здійснювалося нарахування за використані боржником кВт*ч, оплату боржником заборгованості, та залишок заборгованості на кінець періоду.

Посилання в ухвалі суду першої інстанції на наявність спору про право, оскільки з попередження вбачається, що боржнику нараховано борг в сумі 3534,81 грн., а в заяві про видачу судового наказу ставиться питання про стягнення 3614,22 грн. боргу, є безпідставним, так як вказана обставина не свідчить про те, що розмір заборгованості є спірним. Сума боргу визначалась в попередженні та у заяві про видачу судового наказу станом на різні періоди, а тому , відповідно, є різною, але не є спірною.

Проте, суд 1-ї інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність спору про право та правових підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року про відмову Публічному акціонерному товариству «Київенерго» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 боргу постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника заявника Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Пархоменко ІриниСергіївни задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: