Рішення № 53852117, 11.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 8276/2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Виниченко Л.М.

Доповідач - Мараєва Н.Є

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 р.

в справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1

Павловича

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням (заочне) Дніпровського районного суду м.Києва від 17.10.2013 р. задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк»

заборгованість за договором кредитної лінії від 23.08.2007 р. в сумі 37 768 880,41 грн. та судовий збір.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити, визнати недійсним укладений між сторонами кредитний договір, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Так, рішенням апеляційного суду м.Києва від 21.01.2015 р. заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17.10.2013 р. було скасоване і постановлено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме : було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 12 154 909,96 грн. заборгованості за договором кредитної лінії від 23.08.2007 р., яка складається з : 5 994 750 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 763 401,75 - простроченої заборгованості за відсотками, 346 758,21 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 3 млн.грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 900 тис.грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів; 150 тис грн. - пеня за несвоєчасне погашення комісії.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2015 р. вказане рішення апеляційного суду було скасоване, а справу - направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Так, скасовуючи зазначене рішення апеляційного суду, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, зазначав, що правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відповідно до норм ст.266, ч. 2 ст.258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду.

Оскільки, позивач звернувся до суду 4 червня 2013 р., то нарахування пені має проводитись з 4 червня 2012 р. по 4 червня 2013 р.; з огляду на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені станом на 27 грудня 2012 р., то апеляційним судом правильно визначено період, у межах якого підлягає стягненню пеня.

Також зазначав, що не можна погодитися з висновками апеляційного суду в частині вирішення спору про визначення розміру кредитної заборгованості у гривневому еквіваленті.

Згідно ст.ст.192, 533 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня, а іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що у разі пред»явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Проте, вирішуючи спір, апеляційний суд належним чином не перевірив розрахунку заборгованості відповідача, розмір його заборгованості станом на день ухвалення судового рішення з урахуванням офіційного курсу долара США не встановив.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23.08.2007 р. між сторонами укладено договір кредитної лінії, за умовами якої позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 750 000 дол.США строком до 22.08.2010 р. на умовах сплати 12% річних та щомісячної комісійної винагороди в розмірі 0,25% від залишку заборгованості за кредитом (а.с.7-13).

Одержання кредитних коштів відповідачем підтверджується заявами на видачу готівки № 6 від 23.08.2007 р. на суму 400 000 дол. США, № 6 від 28.08.2007 р. на суму 200 000 дол. США та № 4 від 30.08.2007 р. на суму 150 000 дол.США (а.с. 14-16), і не заперечується останнім.

Таким чином, позивач виконав умови договору та надав відповідачу суму кредиту, натомість відповідач порушив умови договору щодо вчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно наданого позивачем розрахунку становить 4 523 081,09 дол.США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 27.12.2012 р. - 37 768 880,41 грн. та складається із : заборгованості за кредитом в сумі 750 000,00 дол.США, заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 220 618,26 дол.США; заборгованості за нарахованою комісією в сумі 346 758,21 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 745 000,00 дол.США; пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 807 462,83 дол.США та пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі 1 269 135,05 грн., що позивач просив стягнути на свою користь.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно вимог ч.2 ст.258 ЦК України про стягнення неустойки - застосовується позовна давність в один рік.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач, проти позову заперечував, та зазначав, що з відповідачем розрахувався і заборгованості за кредитом у нього немає.

Проте, ці доводи відповідача спростовуються довідкою банку від 8.10.2015 р. №1104/6156 (а.с. 34-38, т.2).

Тому, судова колегія вважає, що доводи позивача щодо невиконання відповідачем умов договору кредитної лінії є слушними, та перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції на час його постановлення, вважає, що доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідають дійсності.

Розмір заборгованості відповідача позивачем за кредитом та відсотками визначено вірно.

Проте, що стосується розміру суми пені, то судова колегія вважає, що доводи апеляції щодо надмірно стягнутої суми пені заслуговують на увагу, а також, що неможна погодитись з розрахунком пені, наданим позивачем, з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.3 ст. ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.п. 5.2., 5.3 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів та комісії позичальник сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). При цьому виходячи із правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст.253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Так, позивач звернувся до суду 04.06.2013 р. (а.с.42), та просив стягнути пеню за період з 27.12.2011 р. по 26.12.2012 р., яка була стягнута судом першої інстанції.

Між тим, відповідно до зазначено вище норми закону, пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред»явлення позову з урахуванням заявлених позовних вимог та в їх межах.

Таким чином, стягнувши пеню за вказаний період суд першої інстанції неправильно застосував норму п.1, ч.1ст. 258 ЦК України.

Тому, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду 04.06.2013 р., а пеня підлягає стягненню в межах одного року до дня пред'явлення позову,- період нарахування пені становить з 04.06.2012 р. по 04.06.2013 р.

Але, беручи до уваги те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені станом на 27.12.2012 р., то період за який підлягає стягненню пеня слід визначити з 04.06.2012 р. по 27.12.2012 р., тобто, в межах заявлених вимог.

Згідно наданого позивачем суду апеляційної інстанції розрахунку розмір пені становить: 1545 000 дол.США (750 000 х 1% х 206 днів) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 454 473,62 дол.США (220618,26 х 1% х 206 днів) - пеня за несвоєчасне погашення процентів та 714 321,91 грн. (346758,21 х 1% х 206 днів) - пеня за несвоєчасне погашення комісії.

Проте, визначаючи суми пені у гривневому еквіваленті, позивач застосував курс НБУ станом на 05.01.2014 р. за 1 долар США 15,768556 грн., що є безпідставним, оскільки, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, що утворилась станом на 27.12.2012 р., проводячи первісний розрахунок на вказану дату позивач використовував курс НБУ 7,9930 грн. за 1 долар США, що вказано в позовній заяві, своїх позовних вимог у суді першої інстанції у встановленому законом порядку не змінював. Тому, розраховуючи суму заборгованості у гривневому еквіваленті слід виходити з курсу НБУ станом на 27.12.2012 р. 7,9930 грн. за 1 долар США.

Таким чином, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту має становити 12 349 185 грн. (1 545 000 дол.США х 7,9930 грн.);

пеня за несвоєчасне погашення процентів - 3 632 607,64 грн. (454 473,62 дол.США х 7,9930);

пеня за несвоєчасне погашення комісії - 714 321,91 грн. (346758,21 х 1% х 206 днів).

Оскільки, сума пені, як стягнута судом першої інстанції, так і обрахована за період з 04.06.2012 р. по 27.12.2012 р. значно перевищує суми заборгованості за кредитом, відсотками та комісією, судова колегія вважає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, а також, з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного судочинства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, судова колегія вважає за можливе зменшити розмір неустойки, оскільки, її розмір значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить : 750 000 дол.США, що за курсом НБУ станом на 27.12.2012 р. еквівалентно 5 994 750 грн. (750 000 дол.США х 7.9930 грн.) - заборгованість за кредитом;

220618,26 дол.США, що за курсом НБУ станом на 27.12.2012 р. еквівалентно 1 763 401,75 грн. (220 618,26 дол.США х 7,9930) - заборгованість за відсотками; та 346 758,21 грн. - заборгованість за комісією.

Що стосується стягнення пені, то судова колегія вважає, що оскільки, її розмір значно перевищує розмір завданих збитків, то він підлягає зменшенню. Тому, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає за можливе зменшити суми пені : за несвоєчасне повернення кредиту з 1 545 000 дол.США, (що еквівалентно 12 349 185 грн.) до 375 328,41 дол.США, (що еквівалентно 3 000 000 грн.);

пені за несвоєчасне погашення процентів з 454 473,62 дол.США, (що еквівалентно 3 632 607,64 грн.) до 112 598,52 дол.США, (що еквівалентно 900 000 грн.); та пені за несвоєчасне погашення комісії з 714 321,91 грн. до 150 000 грн., і ці суми стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуваннями норм матеріального права, рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, тому, воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3 441 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Алеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 р. скасувати та ухвалитинове рішення, яким позов ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» (м.Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) заборгованість за кредитним договором № 29-/КЛ-2007 від 23.08.2007, а саме :

750 000 дол.США - прострочену заборгованість за кредитним договором, що за курсом НБУ станом на 27.12.2012 р. еквівалентно 5 994 750 грн.;

220 618,26 дол.США - простроченузаборгованість за відсотками, що за курсом НБУ еквівалентно 1763 401,75 грн.; та 346 758,21 грн. - заборгованість за комісією;

Також стягнути 375 328,41 дол.США пені за несвоєчасне повернення кредиту, що еквівалентно 3 000 000 грн.; пеню за несвоєчасне погашення процентів 112 598,52 дол.США,що еквівалентно 900 000 грн.; та 150 000 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» судовий збір в сумі 3441,00 судового збору; в задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :