Рішення № 5385072, 04.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/38604.08.09

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Київського експериментального протезно-ортопедичного казенного підприємства

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобовязання, ціна позову 304621,12 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Радзівіло Т.О., Полоз І.В.,

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 250495 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 квітня 2004 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом листопада 2008-квітня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 травня 2009 р. 291256,93 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 11375,39 грн., три проценти річних з простроченої суми 1988,80 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач пояснив про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми боргу, у звязку з чим просив провадження в справі в цій частині припинити. В іншій частині позов підтримав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у зміненому вигляді.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не зявився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в розмірі 121693,48 грн. підлягає припиненню, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 квітня 2004 р. між сторонами у справі було укладено договір № 250495 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до належного відповідачу будинку по вул. Фролівській, 4 у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 1066 Гкал/рік, а відповідач щомісячно до 28 числа поточного місяця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з часу його підписання до 31 грудня 2004 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до наявних у справі табуляграмам, розрахунку, позивачем протягом листопада 2008-квітня 2009 років було поставлено відповідачу 854,97 Гкал теплової енергії.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом указаного періоду він поставив відповідачу теплової енергії за договором вартістю 353172,20 грн.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості поставленої за договором теплової енергії проведений позивачем не на підставі тарифів на теплову енергію, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість поставленої в спірний період теплової енергії, зокрема, за грудень 2008-лютий 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

За таких обставин суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008- лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Таким чином, вартість поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р., становить 176075,94 грн. (854,97 Гкал х 171,62 грн. х 20%ПДВ).

Поясненнями позивача стверджується, що одержана теплова енергія оплачена відповідачем у повному розмірі, у т.ч. 121693,48 грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 121693,48 грн. відповідачем сплачена, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Оскільки борг відповідача у розмірі 169563,45 грн. (291256,93-121693,48) за спірним договором станом на час звернення позивача в суд з указаним позовом був відсутній, то у позові в цій частині відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 4752,64 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 901,87 грн. три проценти річних з простроченої суми з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Оскільки позов задоволено частково, в іншій частині провадження у справі припинено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та припинених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 11 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 42/386 в частині вимог про стягнення 121693,48 грн. боргу припинити.

Позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Київського експериментального протезно-ортопедичного казенного підприємства (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 4, код 03187691) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 4752,64 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 901,87 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1273,48 грн. витрат по оплаті державного мита, 130,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар