Ухвала суду № 53849491, 19.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9058/15

Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Решетник М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Північтранс" про стягнення поворотної фінансової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

22.12.2014 року, ОСОБА_3звернувся із позовом про стягнення з відповідача 15 000 гривень поворотної фінансової допомоги.

Позов обгрунтовано тим, що 01.06.2013 року між ним і публічним акціонерним товариством "Північтранс" (далі-"Північтранс") укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги і на виконання цього договору, 01.06.2013 року позивач перерахував 15 000 гривень на розрахунковий рахунок відповідача, про що свідчить фіскальний чек № 0590 від 01.06.2013 року із відміткою "поворотна фінансова допомога".Зазначений договір має ознаки договору позики. 07.10.2014 року позивач направив відповідачу письмову вимогу про повернення грошових коштів, однак відповідач відмовив у поверненні коштів.

Посилаючись на те, що між сторонамм мав місце договір позики, відповідач безпідставно відмовляє у поверненні грошових коштів, позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, зазначаючи, що 01.06.2013 року між сторонами не укладався договір поворотної фінансової допомоги.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.09.2015 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і неналежну оцінку судом доказів у справі.

У засіданні колегії суддів: представник позивача скаргу підтримала; представник відповідача скаргу не визнала.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

За змістом ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд, відмовляючи у позові виходив з того, що позивач, належними і допустимими доказами не довів передачу ним 01.06.2013 року відповідачу поворотної фінансової допомоги у сумі 15 000 гривень.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Позивач просив стягнути 15 000 гривень поворотної фінансової допомоги, яка була надана ним відповідачу на підставі фіскального чека № 0590 від 01.06.2013 року (а.с.2-5).

За змістом ст. 14 п. 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами і є обов'язковою до повернення.

За своєю правовою природою такий договір має ознаки договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ч.1 ЦК України, за договором позики одна сторона \позикодавець\ передає у власність другій стороні \позичальникові\ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикадавцю таку ж суму грошових коштів \суму позики\ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позивач, як на доказ існування між ним і відповідачем договору поворотної фінансової допомоги \позики\, посилається на фіскальний чек від 01.06.2013 року.

Згідно фіскального чека №0590 від 01.06.2013 року, відповідач зарахував на свій рахунок поворотну фінансову допомогу у сумі 15 000 гривень (а.с.5).

Зазначений фіскальний чек не містить відомостей про те, що саме позивач 01.06.2013 року вніс до каси відповідача 15 000 гривень поворотної фінансової допомоги.

За повідомленням Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 08.04.2015 року на звернення представника позивача, "Північтранс" подавало до ДПІ за основним місцем обліку звіти використання реєстраторів розрахункових операцій за формою ЗВР-1, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, в яких зазначалась загальна сума проведених у червні 2013 року розрахункових операціїй.

Зважаючи на викладене, встановити факт проведення зазначеної операції 01.06.2013 року неможиво (а.с.128).

Позивач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, належних і допустимих доказів того, що 01.06.2013 року саме він передав відповідачу у якості поворотної фінансової допомоги 15 000 гривень.

Оскільки позивач, всупереч ст.ст. 57-60 ЦПК України, належними і допустимими доказами не довів факту укладення договору поворотної фінансової допомоги \позики\, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові.

Не заслуговують на увагу доводи представника позивача у скарзі про те, що у позивача є оригінал фіскального чека від 01.06.2013 року, що начеб-то свідчить про існування зобов'язань між сторонами.

За змістом ст. 1047 ч. ч. 1, 2 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і на підтвердження укладення такого договору може бути видана розписка або інший документ, який посвідчує передачу позикодавцем визначеної грошової суми.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін й інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.ст.57,60 ЦПК України).

У даному випадку належним доказом є письмовий договір про укладення між сторонами договору поворотної фінансової допомоги \позики\, прибутковий касовий ордер тощо, які зокрема ідентифікують надавача грошових коштів.

Однак позивач не надав письмового доказу на підтвердження існування між ним і відповідачем договору поворотної фінансової допомоги \позики\ від 01.06.2013 року.

Оскільки фіскальний чек від 01.06.2013 року (а.с.5) не ідентифікує позивача як надавача грошових коштів, колегія суддів вважає, що зазначений чек не є належним доказом існування між сторонами зобов'язання.

Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін. Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська Г.Я. Колесніков