Ухвала суду № 53848465, 26.11.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/2775/15-ц 26.11.2015 26.11.2015 26.11.2015

Провадження №22-ц/784/2791/15

справа № 473/2775/15-ц

провадження № 22ц/784/2791/2015 Головуючий у першій інстанції: Ротар М.М.

категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

26 листопада 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника відповідача - ОСОБА_3

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2015 року

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс фінанс») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и л а:

В липні 2015 року ТОВ «Кредекс фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_4 (яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за кредитом.

Позивач зазначав, що 30 вересня 2011 року на підставі заяви-анкети між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_4. було укладено кредитний договір з обслуговуванням кредитної картки та страхуванням життя позичальника № 218/3898SFPR7 (далі - Договір № 1), за умовами якого банк надав ОСОБА_4. кредит в розмірі 5303 грн. 23 коп. на строк до 30 вересня 2013 року зі сплатою 0,0001 % річних.

7 грудня 2011 року на підставі заяви-анкети між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_4. було укладено кредитний договір з обслуговуванням кредитної картки та страхуванням життя позичальника № 407/3898SFPR7 (далі - Договір № 2), за умовами якого банк надав ОСОБА_4. кредит в розмірі 5893 грн.17 коп. на строк до 7 грудня 2014 року зі сплатою 0,0001 % річних.

8 травня 2015 року ТОВ «Кредекс фінанс» набуло право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № 1/15-ФКю, що був укладений з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», а останнє, набуло право вимоги 8 жовтня 2012 року на підставі договору факторингу № 2 укладеного з ТОВ «ФК Бізнесфінанс», яке в свою чергу 19 червня 2012 року уклало з ПАТ «Платинум Банк» договір факторингу за яким відбулося відступлення банком права грошової вимоги за вказаними кредитними договорами.

Посилаючись на те, що позичальник порушує кредитні зобов'язання, позивач, уточнивши свої вимоги, просив стягнути з відповідачки заборгованість станом на 28 серпня 2015 року за Договором № 1 у розмірі 5617 грн. 30 коп., яка складається із заборгованості по кредиту - 3093 грн. 22 коп., інфляційних втрат - 2346 грн. 62 коп. та 3% річних - 177 грн. 46 коп., за Договором № 2 у розмірі 6672 грн. 80 коп., яка складається із заборгованості по кредиту - 4581 грн. 17 коп., інфляційних втрат - 1991 грн. 85 коп. та 3% річних - 99 грн.78 коп.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2015 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредекс фінанс» заборгованість за Договором № 1 в розмірі 5617 грн. 30 коп., за Договором № 2 в розмірі 6672 грн. 80 коп. Крім того, суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі представник відповідачки - ОСОБА_3, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Як видно з повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 84-86), вони своєчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 30 вересня 2011 року ПАТ «Платинум Банк» уклало з ОСОБА_4. кредитний Договір № 1, за умовами якого банк надав ОСОБА_4. кредит в розмірі 5303 грн. 23 коп. на строк до 30 вересня 2013 року зі сплатою 0,0001 % річних.

7 грудня 2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_4. було укладено кредитний Договір № 2, за яким банк надав ОСОБА_4. кредит в розмірі 5893 грн. 17 коп. на строк до 7 грудня 2014 року зі сплатою 0,0001 % річних.

Згідно з п. 2.5 цих договорів та графіками платежів позичальник зобов'язався повертати кредит щомісячними платежами за Договором № 1 в розмірі 380 грн. до 27 числа кожного місяця, а по Договору № 2 - по 341 грн. до 4 числа кожного місяця.

Відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала та припинила сплачувати щомісячні платежі по Договору № 1 з січня 2012 року, а по Договору № 2 з лютого 2012 року. У зв'язку з цим утворилась заборгованість.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2012 року ПАТ «Платинум Банк» уклав з ТОВ «ФК Бізнесфінанс» договір факторингу № 20120619-Г, за яким відбулося відступлення банком права грошової вимоги за вказаними кредитними договорами (а.с. 14). 8 жовтня 2012 року ТОВ «ФК Бізнесфінанс» відступило право вимоги за цими договорами ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 2 (а.с. 13). В подальшому, 8 травня 2015 року, ТОВ «Кредекс фінанс» набуло право вимоги до відповідача в розмірі портфеля заборгованості на підставі договору факторингу № 1/15-ФКю, що був укладений з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачка заявила про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 257 та ч. 2 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116цс13) і є обов'язковою для застосування судами України.

Отже, звернувшись до суду 14 липня 2015 року (відповідно до фіскального чеку (а.с. 44) ТОВ «Кредекс фінанс» здало позов до установи зв'язку 14 липня 2015 року), позивач має право на стягнення платежів, строк внесення яких настав після 14 липня 2012 року.

Як видно з уточнених вимог, позивач поставив питання про стягнення заборгованості по щомісячним платежам за Договором № 1 за період з 30 липня 2012 року в розмірі 3093 грн. 22 коп., а по Договору № 2 - з 7 серпня 2012 року у сумі 4581 грн. 17 коп.

За такого, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем пред'явлено вимоги в межах позовної давності, а тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення таких вимог.

Також відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права, висновок суду про стягнення з відповідачки на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних, в межах заявлених вимог, за період з жовтня 2013 року по Договору № 1, та з грудня 2014 року - по Договору № 2.

Доводи апелянта про те, що перебіг позовної давності по вимогам про стягнення усієї заборгованості має починатись з моменту відступлення права вимоги ПАТ «Платинум Банк», тобто з 19 червня 2012 року, не можуть братись до уваги, оскільки суперечать встановленим обставинам спору та ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень закону, що регулює спірні правовідносини.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська