Рішення № 53848419, 26.11.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4579/15-ц 26.11.2015 26.11.2015 26.11.2015

Справа 487/4579/15 - ц

Провадження № 22 -ц/784/2769/15 Головуючий у 1-й інстанції Щербина С.В.

Категорія 50 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 листопада 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Козаченка В.І., Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

за участю:

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення

Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2015 року

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що перебуває з відповідачем у шлюбі, але разом з дитиною проживає окремо. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини, хоча дитина потребує цього.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2015 року позов задоволено. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зменшити аліменти до 1/6 частки його заробітку (доходу). На думку апелянта, суд не врахував його матеріальне положення, а саме того, що він сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу та має захворювання, які потребують додаткових витрат.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 28 жовтня 2011 року та мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони спільно не проживають. Дитина проживає з позивачкою. Відповідач не надає допомоги на утримання сина, тоді як у відповідності з вимогами ст.180 СК України він зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За такого, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача, який на час ухвалення рішення має постійний заробіток, аліментів на користь позивачки у частці від його заробітку ( доходу). Ці висновки відповідають вимогам ст.ст. 180, 183 СК України.

Разом з тим, суд не дав належної оцінки майновому стану відповідача, що має суттєве значення для визначення розміру аліментів.

Так, з довідки т.в.о командира ВЧ 3039 та т.в.о. головного бухгалтера вказаної ВЧ від 13 серпня 2015 року виходить, що позивач проходить військову службу у вказаній частині і його середньомісячне грошове забезпечення в 2015 році складає 3976 грн. ( а.с. 25).

Відповідно рапорту відповідача від 12 січня 2007 року, з нього утримуються аліменти на дитину від першого шлюбу - дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно з довідкою командира ВЧ 3039 та головного бухгалтера ВЧ 3039 від 21 вересня 2015 року, за шість місяців 2015 року, а саме з березня по серпень 2015 року ним виплачено 5926 грн. 53 коп., в середньому по 987 грн. щомісячно, тобто в розмірі 1/4 частини від грошового утримання.

Як пояснив відповідач в апеляційному суді, після перебування в зоні Антитерористичної операції, він потребує витрат на лікування. З наданих ним документів виходить, що він проходить періодичні лікування з приводу різних соматичних захворювань ( а.с. 37,40,41,47).

Всі зазначені обставини свідчать про можливість визначення аліментів на дитину в меншому, ніж зазначено судом першої інстанції, розмірі.

За викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру аліментів, зменшивши їх щомісячний розмір до 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача. В частині розподілу судових витрат рішення необхідно залишити без змін.

Рішення не позбавляє сторони права ставити питання про зміну розміру аліментів за обставин, визначених в ст. 192 СК України.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2015 року в частині розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, громадянина України, який народився АДРЕСА_1 у с. Дубина Тростянецького району Вінницької області, на користь ОСОБА_3 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 червня 2015 року і до повноліття дитини.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.Я. Мурлигіна

Судді: В.І. Козаченко

Т.Б. Кушнірова