Ухвала суду № 53848413, 23.11.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/2404/14-ц 23.11.2015 23.11.2015 23.11.2015

Провадження №22-ц/784/2740/15

Справа № 487/2404/14-ц

Провадження № 22ц/784/2740/15 Головуючий в 1 інстанції - Павлова Ж.П.

Категорія: 30 Доповідач - Маляренко І.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого: Маляренко І.Б.

Суддів: Темнікової В.І., Царюк Л.М.

За участю секретаря: Тищенка Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_1 пред'явила вищезазначений позов до ОСОБА_2, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь 16 100 грн., сплачених за договором про надання юридичної допомоги, 8 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок ненадання якісних та професійних юридичних послуг, та розірвання договору про надання юридичної допомоги від 15 вересня 2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що 15 вересня 2011 року у простій письмовій формі між нею та ОСОБА_2 був укладений договір про надання юридичної допомоги.

На виконання зазначеного договору, вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 16 100 грн., про що у той же день була складена довідка про оплату послуг.

Разом з тим, отримавши кошти, відповідач так і не приступив до виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору. На її письмову вимогу про повернення сплачених нею коштів за спірним договором, відповідач коштів не повернув.

Посилаючись на невиконання умов договору з боку відповідача, позивач просила позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16100 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. В задоволені позовних вимог про визнання договору не дійсним та стягнення моральної шкоди відмовити. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з допущеним судом порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_3, 2000 доларів США, що еквівалентно 46000 грн., а також стягнення моральної шкоди у сумі 10 000 грн..

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд встановив, і ці обставини сторонами не оспорюються, що 15 вересня 2011 року у простій письмовій формі між позивачкою та ОСОБА_2, що діяв на підставі свідоцтва про право на заняття підприємницькою діяльністю № 320508 від 08.10.2007 року, був укладений договір про надання юридичної допомоги.

На виконання зазначеного договору позивачка передала відповідачу грошові кошти в сумі 16 100 грн., про що у той же день була складена довідка про оплату послуг.

Разом з тим, отримавши кошти, відповідач так і не приступив до виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору. На її письмову вимогу про повернення сплачених нею коштів за спірним договором, коштів не повернув.

Згідно зі ст.ст. 10,11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 15.09.2011 року сторонами було складено довідку, за якою ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 на виконання умов Договору про надання юридичних послуг 16100 грн.

При цьому дана сума була зазначена як у цифровому, так і у письмовому вигляді (а.с.9).

Із тексту позовної заяви ОСОБА_1 (а.с.2-6) вбачається, що звернувшись до суду, вона просила визнати недійсним договір про надання юридичної допомоги, стягнути з відповідача суму оплати за договором у розмірі 16100 грн., моральну шкоду у сумі 8000 грн., понесені нею судові витрати зі сплати судового збору. В подальшому частково змінила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача суму оплати за договором у розмірі, еквівалентному 2000 доларів США.

Представник відповідача, погоджуючись із рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_2 суми оплати за договором у розмірі 16100 грн., пояснив, що, дійсно, ця сума є еквівалентною 2000 доларів США на час укладення договору, але гроші було отримано його довірителем саме у гривнях, і сторонами про еквівалентність зазначеної суми до валюти США у довідці не зазначалось.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16100 грн. як суми, сплаченої нею за договором про надання юридичних послуг.

Законним вважає колегія суддів і рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, оскільки ці вимоги не могло бути задоволено судом, ні виходячи із законодавства, що регулює договірні правовідносини, ні із положень Закону України «Про захист прав споживачів», на який вона також посилалась при зверненні до суду.

Що стосується рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, то в апеляційній скарзі позивачка скасувати рішення суду в цій частині не просила, і в суді апеляційної інстанції її представник ОСОБА_4 дану обставину підтвердила.

Згідно з вимогами ст. ст. 303,308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України,

колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: