Ухвала суду № 53847731, 23.11.2015, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1736/15-ц

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа №480/1736/15р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Карікової Л.В.

при секретарі Кописєвої О.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши 23 листопада 2015 року у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

14 серпня 2015 року позивач ОСОБА_6 звернувся в Миколаївський районний суд Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в червні 2013 року Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк»), звернувся з позовом до нього, його дружини ОСОБА_5 та його матері ОСОБА_4 про стягнення кредиторської заборгованості на підставі кредитного договору № 11370663000 від 11.07.2008 року, право вимоги за яким перейшло до нього від АТ «Укрсиббанк». Однак, він жодних правових відносин ані з ПАТ «Дельта Банк», ані з АТ «Укрсиббанк» не мав та будь-яких договорів не підписував. Посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215 ЦК України просив визнати вказаний кредитний договір недійсним. Крім того, позивач посилався на ч.5 ст.110 ЦПК України та вважає, що даний позов є позовом про захист прав споживачів, який може пред` являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.08.2015 року відкрито провадження по справі за зареєстрованим місцем проживання споживача.

Під час попереднього судового засідання представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання про передачу справи за місцезнаходженням відповідача, посилаючись на те, що вказаний позов не є позовом про захист прав споживачів, а тому повинен розглядатися за загальними правилами підсудності за місцезнаходженням відповідача.

Вислухавши думку представника позивача, суд приходить до наступного.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивачем заявлені вимоги про захист прав споживача шляхом визнання недійсним споживчого кредиту, який відповідно до кредитного договору від 11.07.2008 року укладено між позивачем ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

За змістом ч.ч.5 та 14 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з ст. 116 ЦПК України підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 ЦПК України.

Як вбачається з довідки відділу довідково-адресної роботи УДМС України в Миколаївської області позивач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

За вибором позивача підсудність справи була визначена за зареєстрованим місцем його проживання, тобто дана справа підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області.

Доводи представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» про те, що даний позов повинен бути пред`явлений за місцем знаходження юридичної особи є неспроможні, оскільки в даному випадку має місце спір з приводу захисту прав споживача за кредитним договором.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.11.2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія положень п. 22.23 ст.1, ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору.

Крім того, згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, суди мають виходити з положень в тому числі Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представнику відповідача.

Керуючись ч.ч. 5, 14 ст. 110, ч.2 ст. 116, ст. 130, ст. 293 ЦПК України,

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним за місцезнаходженням відповідача- ПАТ «Дельта Банк» - до Печерського районного суду м. Києва на підставі ст. 116 ЦПК України залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

.

Суддя ОСОБА_7

23.11.2015