Ухвала суду № 53845440, 18.11.2015, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1477/15-ц

Провадження у справі № 2-н/135/160/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18.11.2015 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ПАТ « Ладижинський завод силікатної цегли» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

17.11.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ «Ладижинський завод силікатної цегли» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 5427 грн.

Заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим статтею 98 ЦПК.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 98 ЦПК України сторонами у наказному провадженні за термінологією ЦПК України є стягувач (заявник) і боржник, проте всупереч вказаному у заяві зазначено відповідач.

Також пункт 3 частини другої статті 98 ЦПК передбачає, що у заяві повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначила, що з березня 2008 року по квітень 2013 прийнята на роботу ПАТ «Ладижинський завод силікатної цегли» прибиральником виробничих приміщень. Починаючи з 2012 року заявнику заробітну плату виплачували нерегулярно. Внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 5427 грн.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» за змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК щодо належності та допустимості доказів.

Довідка № 630 про середню заробітну плату від 23.07.2013, додана до заяви про видачу судового наказу, не є належним і допустимим доказом заборгованості по заробітній платі. До заяви подана копія довідки належним чином не завірена. Подана заявником довідка викликає сумнів у безспірності вимог заявника.

Відповідно до частини шостої статті 98 ЦПК до неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищезазначене, заяву про видачу судового наказу належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання оригіналів або належним чином завірених копій документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника.

Керуючись статтями 98, 121 ЦПК, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ПАТ « Ладижинський завод силікатної цегли» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків два дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя