Ухвала суду № 53842689, 26.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1516/14-к

Провадження № 11-кп/779/219/2015

Категорія ч.3 ст . 185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

Суддя-доповідач Стефанів Н.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Стефанів Н.С.,

суддів: Ткачук Н.В., Поповича С.С.,

секретар судового засідання Шемрай Г.А.,

номер кримінального провадження, внесеного 18.07.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань -12013090120001434,

про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та м. Івано-Франківська, зареєстрованого за адресою с. Камінне Надвірнянського району Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

з участю:

прокурора Шутки І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Тисменицького районного суду від 26 березня 2015 року щодо ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_2 та ухвалити новий вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, призначене обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України вважає м'яким, тому просить призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді трьох років позбавлення волі.

Вироком Тисменицького районного суду від 26 березня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді арешту на строк два місяці десять днів.

На підстав ст.. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_2 зараховано перебування під вартою з 12 год. 13 січня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день арешту. У зв'язку з фактичним відбуттям покарання ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на особисте зобов»язання до набрання вироком законної сили, звільнено його з-під варти в залі суду. Вирішено питання речових доказів.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, щодо якого вирок також оскаржено прокурором з підстав м'якості призначеного покарання. Ухвалою апеляційного суду від 24 липня 2015 року вирок суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, за таких обставин.

21.05.2014 року біля 17 год. в с. Ямниця Тисменицького району на території дачного кооперативу «Цементник», обвинувачений ОСОБА_2 за попередньою змовою зі своїм братом ОСОБА_4, через отвір у вікні проникли в приміщення дачного будинку, що належить потерпілій ОСОБА_5, звідки таємно викрали майно потерпілої, а саме: металеву драбину, металеві прути, обруч та пластину, кругляк та дві труби металеві, три відра, каструлю, та шість пляшок мінеральної води на загальну суму 278 грн.10 коп.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи обмежив допитом обвинувачених, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження не оспорювались.

Потерпіла ОСОБА_5 в письмовій заяві апеляційному суду зазначила, що викрадене майно їй повернуто, вона вибачила обвинувачених та претензій не має.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора Шутки І.І., який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які заперечили доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин та кваліфікація його злочинних дій за ч.3 ст. 185 КК України прокурором не оскаржені.

Посилання прокурора на невідповідність призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості є безпідставними.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість злочину, невеликий розмір вартості викраденого майна, яке ж відразу було повернуто потерпілій, дані про особу обвинуваченого та його сімейний стан, а враховуючи, що у вчиненні злочину він щиро розкаявся та повністю визнав свою вину, має на утриманні одного неповнолітнього сина, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, а також думку потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що шкоду їй фактично не заподіяно, врахувавши наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, правильно визначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, тобто до покарання у виді арешту.

Це покарання з урахуванням вчиненого злочину та особи обвинуваченого є достатнім для виправлення останнього та попередження нових злочинів. Тому підстав для визнання призначеного покарання обвинуваченому невідповідним тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 періодично не прибував до суду, є необґрунтованими, оскільки наслідком його неприбуття в судове засідання стала зміна судом запобіжного заходу на більш суворий.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418-419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Вирок Тисменицького районного суду від 26 березня 2015 щодо ОСОБА_2 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.

Головуючий Н.С. Стефанів

Судді: С.С. Попович

Н.В. Ткачук