Рішення № 53842622, 23.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7296/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2580/2015

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Горблянського Я.Д., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника ТОВ «Алекс -ІФ»Стецика А.С.;

позивача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4;

представника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області Мариняк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ» Джунь Сергія Євгеновича на рішення Івано-Франківського міського суд у від 15 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом і зазначав, що 23 лютого 2015 року уклав з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ», (далі ТОВ «Алекс -ІФ») договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930, додаток №1(специфікація). Відповідно до.п.3.2.1. вказаного договору, 23 лютого 2015 року він сплатив гарантійний платіж в сумі 255 000 грн., але сам автомобіль не отримав. За змістом листа банку №12404 від 07.04.2015 року йому було відмовлено у видачі кредиту для купівлі автомобіля та 12 травня 2015 року, на його вимогу від 03 березня 20015 року відповідач відмовився повернути внесений ним гарантійний платіж в сумі 255 000 грн. Позивач вважав, що п.5.6 що договору купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930, додаток №1(специфікація) від 23 лютого 2015 року укладеного між ним та ТОВ «Алекс -ІФ» згідно якого, у разі відмови покупця від автомобіля або одностороннього розірвання цього Договору продавцем у порядку п.5.5 цього Договору, завдаток за автомобіль не повертається, порушує його право як споживача. Зокрема, вважав, що зазначений договір не відповідає вимогам п. 4 ч. 3, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» оскільки несправедливими є умови договору про надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930, додаток №1(специфікація), стягнути з відповідача на його користь сплачені кошти в розмірі 255 000 грн. та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського міського суд від 15 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір №915930 купівлі-продажу/поставки автомобіля, додаток №1 (специфікація) від 23.02.2012 року, укладений між ТзОВ «Алекс-ІФ» та ОСОБА_3. Стягнуто з ТОВ «Алекс-ІФ» на користь ОСОБА_3 сплачений попередній платіж в сумі 255000 грн. та 2550,00 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі директора ТОВ «Алекс-ІФ» - Джунь С. Є. ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволені позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що сплачений позивачем попередній платіж в сумі 255000 грн. на виконання договору купівлі-продажу/поставки автомобіля сторонами визначений як завдаток, який в силу ст.571 ЦК України у разі порушення зобов'язання з вини покупця не повертається. Крім цього, вважає п.5.6 вищевказаного договору купівлі-продажу таким, що в повній мірі відповідає вимогам закону та не призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позивача.

У судовому засіданні представник ТзОВ «Алекс-ІФ» підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу не визнали, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитного договору, які надають право продавцю не повертати кошти внесені в рахунок оплати автомобіля, у разі відмови споживача від подальшого виконання договору купівлі-продажу/поставки автомобіля є несправедливими, тому з підстав, передбачених п.4.ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визнав недійсним договір №915930 купівлі-продажу/поставки автомобіля, додаток №1 (специфікація) від 23.02.2012 року, укладений між ТОВ «Алекс-ІФ» та ОСОБА_3 і стягнув з ТОВ «Алекс-ІФ» на користь ОСОБА_3 сплачений попередній платіж в сумі 255000 грн. та 2550,00 грн. судового збору.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачу відмовлено у задоволенні у цій частині позову і рішення суду ним не оскаржується.

Висновок суду в основному відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є в продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, тобто зазначена норма допускає укладення договору купівлі-продажу майна, яке не є об'єктом права власності продавця на момент укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ» та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930, згідно якого ТзОВ «Алекс-ІФ» як продавець зобов'язується поставити ОСОБА_3 як покупцю один новий автомобіль 2014 року випуску, марки Volkswagen(Фольсваген) моделі Новий Тoureg), кузов НОМЕР_1, комплектація якого вказана у Додатку №1. Зазначені обставини визнані сторонами відповідно ч.1ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Умови договору, які можуть бути несправедливими визначено у ч. 3 ст. 18 цього закону.

Згідно п.4 ч.3ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність) щодо вчинення дій, які кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції, встановлення ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема з несправедливими умовами договору внаслідок яких надається можливість продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору.

у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності

Судом встановлено, що згідно пунктів 3.1,3.2,3.2.1,3.2.2 ст.3 укладеного 23 лютого 2015 року між ТОВ «Алекс-ІФ» та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930, ТОВ «Алекс-ІФ» як продавець зобов'язується поставити ОСОБА_3 як покупцю один новий автомобіль 2014 року випуску, марки Volkswagen (Фольсваген) моделі Новий Тoureg), кузов НОМЕР_1, комплектація якого вказана у Додатку №1, ціна автомобіля на дату укладення складає 1700000 грн. (один мільйон сімсот тисяч гривень), які покупець попередньо зобов'язаний сплатити на поточний рахунок продавця. Попередній платіж у розмірі 255000 грн. покупець має здійснити не пізніше 24.02.2015 року на підставі отриманого рахунку від продавця, в рахунок платежу за автомобіль. Остаточний розрахунок покупець має здійснити протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання повідомлення про готовність автомобіля до передачі направленого продавцем.

Пунктом 5.5. ст. 5 договору купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930 у випадку порушення зобов'язання покупцем, щодо терміну сплати, передбаченої пунктами 3.2.1,3.2.2. цього Договору, продавець має право в односторонньому порядку відмовитися від своїх зобов'язань щодо поставки автомобіля та розірвати договір письмово повідомивши про це покупця за два робочих дні до дня розірвання.

Згідно п.5.6 ст. 5 вищевказаного договору у разі відмови покупця від автомобіля або одностороннього розірвання цього Договору продавцем в порядку передбаченому п.5.5. цього Договору , завдаток за автомобіль не повертається.

Установлено, що відповідно платіжного доручення №1 від 23 лютого 2015 року ОСОБА_3 на рахунок ТзОВ «Алекс-ІФ» як оплату за вищевказаний автомобіль вніс 255000 грн. (а.с.8).

03 березня 2015 року ОСОБА_3 подав заяву директору ТОВ «Алекс-ІФ» про повернення внесених 255000 грн. як оплату за вищевказаний автомобіль відмовившись від виконання умов договору купівлі-продажу /поставки автомобіля. Проте відповідач відмовився в добровільному порядку повернути зазначені кошти, що підтверджується даними, які містяться в інформації №12 від 05 березня 2015 року (а.с.10).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стягнувши з ТОВ «Алекс-ІФ» на користь ОСОБА_3 сплачений на виконання умов договору купівлі-продажу /поставки автомобіля попередній платіж в сумі 255000 грн., оскільки умови п.5.6 ст. 5 вищевказаного договору щодо відмови покупця від автомобіля або одностороннього розірвання цього Договору продавцем в порядку передбаченому п.5.5. цього Договору, завдаток за автомобіль не повертається суперечать п.4 ч.3ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та є несправедливими. Крім цього, вказані умови не відповідають положенням, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", якими забороняється здійснення нечесної підприємницької практики, яка включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність) щодо вчинення дій, які кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції, встановлення ціни або способу розрахунку чи наявності знижок або інших цінових переваг.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, суд повинен був виходити не з обставини підписання позивачем договору купівлі-продажу /поставки автомобіля та його погодження з усіма його умовами, а повинен був виходити з обставини прямої заборони Законом відповідачу включати зазначену несправедливу умову в договір купівлі-продажу /поставки автомобіля, тому що, як зазначено у Рішенні КСУ, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману укласти непотрібні йому умови договору. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчих відносин та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Визнаючи в цілому недійсним договір №915930 купівлі-продажу/поставки автомобіля, додаток №1 (специфікація) від 23.02.2012 року, укладений між ТзОВ «Алекс-ІФ» та ОСОБА_3, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував і не звернув уваги, що інші умови вищевказаного договору відповідають вимогам закону та не порушують прав чи обов'язків сторін.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сплачений позивачем попередній платіж в сумі 255000 грн. на виконання договору купівлі-продажу/поставки автомобіля сторонами визначений як завдаток і поверненню на підлягяє, оскільки виходячи із встановлених обставин, правова природа неповернення відповідачем таких коштів суперечить закону, і те, що сторонами вони зазначені кошти як завдаток правового значення не має та не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Отже, суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, зокрема ЦК України, Закон України "Про захист прав споживачів", порушив норми ЦПК України, що потягло ухвалення частково незаконного рішення, яке підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання в цілому недійсним договір №915930 купівлі-продажу/поставки автомобіля від 23.02.2012 року укладеного між сторонами з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ» - Джунь Сергія Євгеновича задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суд від 15 жовтня 2015 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу/поставки автомобіля №915930 від 23 лютого 2015 року скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати недійсним п.5.6 договору купівлі продажу/поставки автомобіля №915930 від 23 лютого 2015 року укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ» та ОСОБА_3 одного нового автомобіля 2014 року випуску, марки Volkswagen(Фольсваген) моделі Новий Тoureg), кузов НОМЕР_1, комплектація якого вказана у Додатку №1, згідно якого, у разі відмови покупця від автомобіля або одностороннього розірвання цього Договору продавцем у порядку п.5.5 цього Договору, завдаток за автомобіль не повертається.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: Я.Д.Горблянський

І.О.Максюта