Ухвала суду № 53842520, 25.11.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/1600/15-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.

Категорія 53 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б.,Трояновської Г.С.,

з участю секретаря судового засідання: Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Просив поновити його на роботі, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2015 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав, передбачених ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду іншому судді того ж суду першої інстанції. Зокрема, посилається на те, що позови із трудових правовідносин не обкладаються судовим збором.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Повертаючи матеріали позовної заяви, суддя суду першої інстанції виходив із того, що позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк не сплатив судовий збір, що є підставою для визнання її неподаною.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком судді суду першої інстанції з наступних підстав.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України.

Подання заяви до суду має відбуватися з дотриманням певних умов. Зокрема, ч.5 ст.119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (ч.5 ст.119 ЦПК України), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви непроданою та її повернення позивачеві (ст.121 ЦПК України).

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 у зв'язку з несплатою судового збору з позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди залишено без руху та надано строк для усунення недоліку, тобто сплати судового збору.

Відповідно до змісту пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» , якщо не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинен бути зазначений конкретний розмір несплачених судових витрат.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди 08 вересня 2015 року (а.с.1).

Згідно ч.2 ст.79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір».

Так, п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладено в такій редакції: «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі».

Редакція ж п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», яка була чинною до 01 вересня 2015 року, звільняла від сплати судового збору позивачів за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Із системного аналізу вбачається, що з 01 вересня 2015 року стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє позивачів від сплати судового збору з позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, навіть, якщо вона випливає з трудових правовідносин.

Позивач подав позов після 01 вересня 2015 року, а тому суддя суду першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди має бути оплачена судовим збором.

Однак, в ухвалі судді суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху допущена помилка щодо розміру ставки судового збору, оскільки вказана ставка завищена до 1,5 відсотка ціни позову, а має дорівнювати з позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди для фізичних осіб - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн. х 0,4 = 487,20 грн.), не зазначено розмір судового збору, який позивачу необхідно сплатити, та правильний порядок сплати судового збору (реквізити рахунку тощо) (зміст п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Оскільки зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, то ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, а питання про відкриття провадження у справі передачі на новий розгляд до Радомишльського районного суду Житомирської області.

Відповідно до змісту ч.1 ст.21 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду не може передати справу на розгляд іншому судді Радомишльського районного суду, а тому апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до цього суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: