Ухвала суду № 53834230, 24.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2652/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» (далі - Відповідач. ТОВ «Стейт Оіл») про застосування заходів реагування до ТОВ «Стейт Оіл» у вигляді повного зупинення роботи Відповідача за адресою: просп. Ватутіна, 15, у Деснянському районі в м. Києві, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення товариства.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 25.09.2015 року позовні вимоги задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені у ході перевірки порушення становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, а доказів їх усунення Відповідачем надано не було, наявні підстави для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було перевірено усунення Відповідачем виявлених у ході перевірки порушень, що спричинило прийняття неправильного рішення. Крім того, підкреслює, що у Позивача не виникло права на проведення перевірки, а органи ДСНС не вправі звертатися до суду з відповідним позовом без винесення припису або іншого передбаченого законодавством рішення.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошуючи на безпідставності викладених в ній вимог та відповідності рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками ГУ ДСНС України у м. Києві у відповідності, зокрема, до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 року №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» та на підставі наказу від 21.05.2015 року №57 (т. 1 а.с. 13) і посвідчення на проведення перевірки від 25.05.2015 року №29/108 (т. 1 а.с. 14) проведено планову перевірку приміщень та території АЗС з АГЗС «БРСМ» ТОВ «Стейт Оіл», який розташований на просп. Ватутіна, 15 у м. Києві, з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, висновки якої зафіксовані в акті від 09.06.2015 року №29/65 (т. 1 а.с. 16-19).

Так, у ході перевірки посадовими особами Позивача встановлено ряд порушень нормативно-правових актів, які, на його думку, створюють загрозу життю та здоров'ю працівників, а саме:

- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння, та не оснащені схемами підключення;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до електроустаткування;

- не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та втрату води;

- допускається встановлення розсувних дверей на шляхах евакуації;

- складські (підсобні) приміщення не відокремлено від інших приміщень протипожежними перегородками та дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 з відповідним сертифікатом системи Укр.СЕПРО;

- приміщення не обладнані автоматичними установками пожежогасіння;

- відсутні похилі підвищення висотою не менше 0,2 м. або дренажні лотки для відведення забруднень;

- будівлю не обладнано покажчиками місця розташування найближчих пожежних гідрантів (водойм) (об'ємним зі світильником або пласкі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесенням на нього: літерним індексом «ПГ» «ПВ», цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

- номенклатуру і обсяги матеріального резерву не погоджено та не затверджено згідно закону;

- не розроблено проектну документацію на систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, згідно з технічним завданням розробленим відповідними службами підприємства, за участю проектної організації, та узгодити її з уповноваженим підрозділом ДСНС та іншими заінтересованими організаціями;

- не обладнано об'єкт системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;

- не проведено навчання керівного складу підприємства на територіальних курсах цивільної оборони;

- не надано повідомлення про результати ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки;

- не надано експертизу декларації безпеки.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 51, 55, 64, 67, 70 Кодексу цивільного захисту України, ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», прийшов до висновку, що оскільки матеріалами справи не спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС України у м. Києві просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, наведені норми закону дають право Позивачу звертатись до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо в разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відтак судова колегія вважає помилковим посилання Апелянта на те, що зверненню органів ДСНС України до суду із позовом, зокрема, про зупинення надання послуг, обов'язково повинно передувати винесення контролюючим органом відповідного припису і подальше його невиконання суб'єктом господарювання.

При цьому суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання ТОВ «Стейт Оіл» на неврахування судом першої інстанції відсутності порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з огляду на те, що, на думку колегії суддів, встановлення у ході перевірки, зокрема, необладнання АЗС, що є об'єктом підвищеної небезпеки, системою автоматичного пожежегасіння, ненадання повідомлення про результати ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, а також розміщення горючих матеріалів ближче одного метру до електроустаткування, щодо якого також встановлено недоліки експлуатації, є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З урахуванням встановлення перевіркою порушень Відповідачем вимог законодавства з техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення роботи АЗС з АГЗС «БРСМ-Нафта» ТОВ «Стейт-Оіл» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки і на вхідні двері.

Посилання Апелянта на те, що у ході проведення 11.06.2015 року обшуку та виїмки документів ТОВ «Стейт-Оіл» було вилучено документи, що свідчать про проведення роботи з усунення встановлених у ході перевірки ГУ ДСНС України у м. Києві порушень, однак не врахований судом першої інстанції як належний доказ усунення порушень колегією суддів оцінюється критично з огляду на наступне.

Метою застосування заходів реагування є, зокрема, припинення або часткове припинення роботи чи експлуатації приміщень (будівель), в яких виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що становить загрозу життю та здоров'ю людей. Усунення в подальшому таких порушень надає право суб'єкту, до якого застосовано такі заходи реагування, подати заяву про скасування заходів реагування в порядку, встановленому ч. 12 ст. 183-2 КАС України, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

При цьому, на думку колегії суддів, вилучення 11.06.2015 року документів, на якій посилається Відповідача як на докази проведення робіт з усунення виявлених порушень, не свідчить про неможливість їх подання під час перевірки 09.06.2015 року, проведення якої передувало обшуку і виїмці, а про факт здійснення контрольного планового заходу ТОВ «Стейт-Оіл» було повідомлене завчасно. Крім того, таке посилання Апелянта, на думку суду апеляційної інстанції, підтверджує факт існування таких порушень та, відповідно, обґрунтованість вимог ДСНС України про вжиття заходів реагування.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 КЦЗ України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

Відтак законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, посилання Відповідача на можливе порушення внаслідок виконання вимог Позивача положень ряду підзаконних нормативних актів судом не може вважатися поважною підставою для незастосування заходів реагування, оскільки, по-перше, на рівні закону встановлена відсутність юридичної відповідальність контролюючого органу за завдання шкоди правомірними рішеннями, по-друге, порушення правил техногенної та пожежної безпеки є наслідком невиконання вимог законодавства Відповідачем, який несе за свої дії відповідальність.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» про застосування заходів реагування - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.