Рішення № 53834073, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/26655/15За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно- страхова компанія"

про відшкодування шкоди у розмірі 6 797,71 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Шуплякова С.Б. (довіреність № 136/15 від 09.06.2015)

від відповідача: Павлюк В.С. (довіреність № 84 від 22.10.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" про відшкодування шкоди у розмірі 6 797,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави від 18.01.2014 р. № 202.14.2213260, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно- страхова компанія», позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 6 797,71 грн. в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/26655/15, розгляд справи призначено на 05.11.2015.

27.10.2015 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла витребувана судом інформація (супровідний лист № 7/2-28/29493 від 23.10.2015).

05.11.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі (клопотання вих. № 7193 від 04.11.2015).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

06.11.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.

24.11.2015 р. до початку судового засідання через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач зазначає, що порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені виключно Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до первинної довідки ДАІ та Протоколу огляду транспортного засобу, автомобіль Toyota Yaris, державний н/з НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження передньої та задньої правих дверей, а також пошкодження заднього правого крила.

Однак, відповідно до Акту виконаних робіт №2015003517 від 18.05.2015р. виконувались ремонтні роботи деталей, які відповідно до первинної довідки ДАІ та Протоколу огляду транспортного засобу, не були пошкодженні, а саме: бамперу переднього, ліхтаря заднього правого, холдингу даху, крила переднього правого.

За таких обставин, відповідач вважає, що проводились відновлювальні ремонтні роботи деталей, які були пошкодженні внаслідок настання двох різних ДТП.

У судовому засіданні 24.11.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача частково заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2014 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - страховик) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави від № 202.14.2213260 (далі - Договір), зa яким був застрахований транспортний засіб марки «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вигодонабувачем за Договором є ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВСУв м. Києві № 57097165, 31.01.2015 р. по Столичному шосе, 101 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, транспортним засобом марки «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом марки «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4

Дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2015 р. у справі № 752/2071/15-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2015 р. страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про подію (дорожньо-транспортну пригоду) та із заявою № б/н, у якій просив виплатити страхове відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок СТО.

Актом огляду транспортного засобу від 03.02.2015 р. та від 16.03.2015 р. (додатковий) визначено перелік та характер пошкоджень транспортного засобу «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до Звіту № 1109/1 суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ЄроАсистанс», складеного 27.03.2015 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 10 057,14 грн.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автосаміт на Столичному» № 2015000520 від 09.02.2015 р., № 2015001099 від 17.03.2015 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 7 797,71 грн.

Відповідно до страхового акту № 3.15.157-1 від 16.02.2015 р. вирішено провести виплату страхового відшкодування у розмірі 4 211,32 грн.

Відповідно до страхового акту № 3.15.157-2 від 23.03.2015 р. вирішено провести виплату страхового відшкодування у розмірі 3 586,39 грн.

16.02.2015 р. та 23.03.2015 р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями № 19579 від 16.02.2015 р. на суму 4211,32 грн. та № 20879 від 23.03.2015 р. на суму 3586,39 грн., усього на суму 7 797,71 грн.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно- страхова компанія" (відповідач у справі), за полісом № АІ/4164367, відповідно до наявної у матеріалах справи копії даного полісу, з лімітом відповідальності за шкоду майну 50 000,00 грн. та з франшизою 1000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача з заявою вих. № 1218/15.157 від 13.03.2015 р. про виплату страхового відшкодування у розмірі 4 211,32 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 6 797,71 грн. у судовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, відповідно до наведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи, що керувала транспортним засобом марки «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована відповідачем, то останній взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_1

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як передбачено полісом № АІ/4164367, розмір франшизи становить 1000,00 грн., у зв'язку з чим вартість відшкодування, яка повинна бути виплачена відповідачем становить 6 797,71 грн. (7797,71 - 1000= 6 797,71).

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд не бере їх до уваги, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає, що відповідно до Акту виконаних робіт №2015003517 від 18.05.2015р. виконувались ремонтні роботи деталей, які відповідно до первинної довідки ДАІ та Протоколу огляду транспортного засобу, не були пошкодженні, а саме: бамперу переднього, ліхтаря заднього правого, холдингу даху, крила переднього правого.

За таких обставин, відповідач вважає, що проводились відновлювальні ремонтні роботи деталей, які були пошкодженні в наслідок настання двох різних ДТП.

Однак, вказане твердження відповідача не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до Протоколу огляду транспортного засобу від 03.02.2015 р. встановлено, що транспортний засіб отримав пошкодження: двері передні праві, двері задні праві, крило заднє праве.

В той же час, з Акту виконаних робіт №2015003517 від 18.05.2015р. вбачається, що проводився не ремонт бампера, а зняття/встановлення.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 1109 від 27.03.2015, наданої до Звіту № 1109/1, передбачалося для проведення ремонту транспортного засобу зняття/встановлення бамперу та інші пов'язані роботи.

Більше того, матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував участь транспортного засобу «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в інших ДТП. Зазначене твердження є лише припущенням відповідача.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" про стягнення шкоди у розмірі 6 797,71 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська охоронно- страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, код 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2, код 36086124) 6 797,71 грн. виплаченого страхового відшкодування та 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин