Постанова № 53833942, 24.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

24 листопада 2015 року Справа № 906/880/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 і ОСОБА_2на підставі довіреності № 79-1 від 07.07.2015 р.

відповідача ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області - не з'явився

відповідача ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження"

на рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 р.

у справі № 906/880/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження"

до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області

до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області

про стягнення 395000,00 грн. збитків

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 р. у справі № 906/880/15 частково задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області та ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення 395000,00 грн. збитків. Відповідно до рішення суду підлягає стягненню з ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" 10000,00 грн. матеріальної шкоди та 200,00 грн. витрат на оплату судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 170000,00 грн., моральної шкоди в сумі 150000,00 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 64900,00 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 р. у справі № 906/880/15 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 170000,00 грн. матеріальної шкоди та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі неповного зясування судом обставин, що мають істотне значення.

Пояснює, що зазначаючи в оскаржуваному рішенні про завищення кількісних показників затраченого часу на виконання робіт правового характеру, суд першої інстанції належним чином не обґрунтував, які саме затрати часу, на виконання яких робіт є завищеними та на скільки.

Вважає, що судом першої інстанції проігноровані ст.1166 ЦК України та п.17.1.11. ст.17 ПК України, оскільки завдана юридичній особі шкода відшкодовується в повному обсязі. Пояснює, що позивачем фактично оплачено 180000,00 грн. вартості правової допомоги по захисту прав та законних інтересів від протиправних дій податкової інспекції, і така сума є 4,8 % від суми незаконних податкових донарахувань.

Стверджує, що актами виконаних робіт та звітами про виконану роботу про надання правової допомоги сторони засвідчили, що позовна заява, заперечення та ряд інших документів були підготовлені адвокатами в рамках виконання договорів. Вважає, що факт підписання документів керівником підприємства як замовником не спростовує факт їх підготовки адвокатами. Зауважує, що в адміністративному процесі не передбачено поіменної вказівки в судовому рішенні персональних даних осіб, які представляли інтереси позивача.

Просить рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 р. у справі № 906/880/15 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 170000,00 грн. матеріальної шкоди скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов про відшкодування матеріальної шкоди задоволити повністю.

Відповідачем ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області 23.11.2015 р. подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника податкової інспекції, одночасно відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області не забезпечив участь свого представника у судовому засіданні, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с.29-31/, явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача у судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

У період з 21.07.2014 р. по 25.07.2014 р. ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агрофірма "Відродження" з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Гаспар-Плюс" за період березень 2014 року та ТОВ "Зеленецьке" за період березень-травень 2014 року.

За підсумками даної перевірки складений акт № 1111/2200/31884860 від 01.08.2014 р., де визначено, що товариством порушено пп.198.6 ст.198 ПК України.

13.08.2014 р. позивачем подав ОСОБА_3 об'єднаній державній податковій інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області письмове заперечення на акт перевірки № 1111/2200/31884860 від 01.08.2014 р./а.с.14- 17/.

19.08.2014 р. ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області надала відповідь позивачу на вказане заперечення, зазначивши, що в зв'язку з порушенням термінів заперечення ТОВ "АФ "Відродження" залишається без розгляду /а.с.18/.

19.08.2014 р. на підставі акта перевірки № 1111/2200/31884860 від 01.08.2014 р. ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.08.2014 р. про донарахування товариству та сплату 3724095,00 грн. ПДВ та штрафу.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Агрофірма "Відродження" у відповідності до п.56.1. та п.56.2 ст.56 ПК України оскаржило його в адміністративному порядку до ОСОБА_4 управління Міндоходів у Житомирській області шляхом подання скарги № 56 від 29.08.2014 р. /а.с. 19-22/.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 14541/М-С/10-205 від 23.10.2014 р. /а.с.23-27/ скаргу товариства задоволено частково, податкове повідомлення-рішення в частині проведеного донарахування в сумі 152224,00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Гаспар-Плюс" скасовано повністю.

29.10.2014 р. прокуратура Житомирської області у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб ОСОБА_3 ОДПІ складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України винесла постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420154060000000142 від 09.09.2014 р., /а.с.28-30/.

07.11.2014 р. ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області на підставі акту перевірки від 01.08.2014 р. прийняте податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_2 про визначення ТОВ "АФ "Відродження" та сплату 3571871,00 грн. ПДВ та штрафних санкцій по взаємовідносинах товариства із ТОВ "Зеленецьке".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. у справі № 806/5143/14 за позовом ТОВ "Агрофірма "Відродження" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління Міндоходів у Житомирській області визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 р. № НОМЕР_2 про визначення ТОВ "АФ "Відродження" та сплату 3571871,00 грн. ПДВ та штрафних санкцій /а.с.31-37/.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 р. у справі № 806/5143/14 постанову суду першої інстанції від 25.12.2014 р. залишено в силі, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління Міндоходів у Житомирській області - без задоволення /а.с.38-43/.

Позивач у даній справі просить стягнути з ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області за рахунок коштів Державного бюджету України 180000,00 грн. шкоди, завданої прийняттям протиправних податкових повідомлень-рішень, 64900,00 грн. інфляційних нарахувань та 150000,00 грн. моральної шкоди, оскільки вважає що така шкода завдана протиправними діями органу державної влади, який виносив незаконні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:1)порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ТОВ "Агрофірма "Відродження" 10000,00 грн. матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що наявність збитків від протиправної поведінки ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області підтверджується тим, що внаслідок такої поведінки (прийняття і направлення позивачу незаконних податкових повідомлень-рішень) ТОВ "Агрофірма "Відродження" вимушене було звернутись за юридичною допомогою до фахівців у галузі права з метою захисту порушених прав, внаслідок чого понесло відповідні фінансові витрати.

Факт отримання правової допомоги під час здійснення адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення підтверджується:

-угодою № 1 про надання правової допомоги від 07.08.2014 р. /а.с. 44/;

-актом приймання-передачі виконаних робіт по даній угоді від 10.10.2014 р. /а.с. 45/;

-угодою № 2 про надання правової допомоги від 10.10.2014 р. /а.с. 46/;

-додатковою угодою до угоди № 2 від 10.11.2014 р. /а.с. 47/;

-актом приймання-передачі виконаних робіт по угоді № 2 від 17.02.2015р. /а.с. 48/;

-платіжними дорученнями з оплати юридичних послуг за угодами /а.с. 49-58/;

-звітами від 10.10.2014 р. і від 17.02.2015 р. про виконану роботу за вказаними угодами /а.с. 127-132/.

Таким чином позивач у справі № 806/5143/14 поніс витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, проте вимоги про стягнення витрат на оплату наданої правової допомоги заявив у іншому провадженні, подавши до господарського суду новий позов.

Отже, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвокатів є такими, що понесені позивачем у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи в порядку адміністративного судочинства. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом. Отже, такі витрати не є збитками чи шкодою в розумінні цивільного законодавства України, і вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині стягнення 10000 грн. матеріальної шкоди, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню згідно з п.4 ч.1 ст.104 ГПК України.

Заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату правової допомоги 180000 грн. в цілому не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до норм чинного законодавства, а факт їх наявності та їх розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління Міндоходів у Житомирській області своїх повноважень.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду України від 20.05.2009 р.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення майнової шкоди в розмірі 180000,00 грн. є безпідставною і задоволенню не підлягає повністю.

Разом з тим, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області моральної шкоди в сумі 150000,00 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При цьому, згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Варто зазначити, що поняття "моральна шкода" стосується фізичних осіб, а "немайнова шкода" - юридичних осіб. Подібне бачення має і Верховний Суд України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами та доповненнями).

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, розуміються втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами і доповненнями) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів встановила, що позивачем в порядку 33-34 ГПК України не надано суду доказів заподіяння йому моральної шкоди - у вигляді приниженні ділової репутації товариства, зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності тощо. За таких обставин позовна вимога в цій частині є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відсутні також підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 64900,00 грн., які позивач обґрунтовує як реальні збитки, повязані із витратами товариства на правову допомогу (по мірі понесення таких витрат) та купівельною спроможністю гривні на день судового розгляду.

Колегія суддів вважає такі вимоги безпідставними, оскільки втрата купівельної спроможності гривні на час судового розгляду справи (як зазначено у позові) жодним чином не повязана із витратами на правову допомогу, і розмір такої втрати не перебуває у причинному звязку із винними діями відповідачів у даній справі. Жодного обґрунтування реальних збитків позивач не наводить, тому позовна вимога в цій частині правомірно залишена судом першої інстанції без задоволення.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відповідальності ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.

ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області є окремою юридичною особою, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ /а.с.70/. Тобто, ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області відповідно до норм ст.96 ЦК України несе відповідальність лише за виконання своїх зобов'язань та не відповідає за зобов'язаннями інших юридичних осіб, у тому числі зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди.

Позивачем не надано ніяких доказів на підтвердження факту неправомірних дій (бездіяльності) останнього щодо позивача, заподіяння йому як матеріальної, так і моральної шкоди ОСОБА_5 управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, і такі докази відсутні в матеріалах справи.

ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області 180000,00 грн. шкоди, завданої прийняттям протиправних податкових повідомлень-рішень, 64900,00 грн. інфляційних втрат та 150000,00 грн. моральної шкоди з ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.

Колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права при відмові судом першої інстанції в задоволенні клопотання ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Так, відповідно до ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Тобто, даний спір про стягнення матеріальної та моральної шкоди повинен розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 р. у справі № 906/880/15 підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Житомирській області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" 10000,00 грн. матеріальної шкоди і 200,00 грн. судового збору. В решті оскаржуване рішення відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 28.09.2015 р. скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції за рахунок коштів Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження"10000,00 грн. матеріальної шкоди і 200,00 грн. судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення. Відмовити в позові.

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2015 року у справі № 906/880/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.