Рішення № 53832821, 23.11.2015, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1584/15-ц

23 листопада 2015 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Безбородько В.А.

секретаря Дмитрук С.І.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк Правекс-Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором №1369-025/08Р від 15.05.2008 року.

Свої вимоги банк мотивує тим, що 15.05.2008 року між ПАТ КБ Правекс-Банк та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №1369-025/08Р, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 12340 доларів США строком до 15.05.2015 року. Банк зобов»язувався надати позичальнику кредити на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов»язувався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення рівними частинами в сумі 147 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у повному розмірі у строк, визначений договором.

Причиною звернення до суду послужило те, що за період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість позичальника перед банком в повному обсязі не погашена. Станом на 22.06.2015 року за позичальником обліковується заборгованість по сплаті основної суми кредиту у розмірі 10429 доларів США. Позичальник допустив порушення своїх зобов»язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а тому, станом на 13.07.2015 року за позичальником обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 8497 доларів США 50 центів. У зв»язку з порушенням строків, встановлених кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, позичальнику нарахована пеня, розмір якої станом на 22.06.2015 року становить 9255 доларів США 84 центи, що за курсом НБУ станом на 22.06.2015 року становить 200203,81 грн. У зв»язку з порушенням строків, встановлених кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальнику нарахована пеня, розмір якої станом на 22.06.2015 року становить 10019,89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.06.2015 року становить 216730,22 грн. Оскільки позичальником були порушені строки, встановлені кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитами, з позичальника підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 416934,03 грн.

В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов»язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1369-025/08Р від 15.05.2008 року. За умовами даного договору поруки, поручитель зобов»язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов»язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом. У зв»язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов»язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту, процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій банк має право вимагати від поручителя виконання зобов»язань за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання подав клопотання, в якому просить позов задоволити, справу розглянути по суті в їх відсутність і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що за відсутності коштів платежі по тілу кредиту він перестав вносити в 2009 році, а остання внесена ним часткова сума по відсотках зарахована 28.02.2010 року, з цього випливає, що від дати останньої внесеної ним суми минуло більше п»яти років. А від дня надіслання йому вимоги про дострокове повернення всієї суми боргу минуло більше трьох років. Період з 28.02.2010 року по 14.08.2015 року ним не було укладено жодних додаткових договорів з КБ «Правекс-Банк» та не сплачено жодної суми, а значить відсутні підстави для переривання строків перебігу позовної давності. Згідно з умовами кредитного договору та змістом зазначених правових норм, за вищезазначеним кредитним договором, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту.

Просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, однак від неї надійшла заява, позов не визнає, просить застосувати позовну давність та відмовити в позові, справу розглянути у її відсутності,

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та зясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 15.05.2008 року між ПАТ КБ Правекс-Банк та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №1369-025/08Р, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 12340 доларів строком до 15.05.2015 року. Банк зобов»язувався надати позичальнику кредити на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов»язувався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення рівними частинами в сумі 147 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у повному розмірі у строк, визначений договором.

За період користування кредитними коштами, відповідачем ОСОБА_1 здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте його заборгованість перед банком в повному обсязі не погашена.

Станом на 22.06.2015 року за позичальником обліковується заборгованість по сплаті основної суми кредиту у розмірі 10429 доларів США. Позичальник допустив порушення своїх зобов»язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а тому, станом на 13.07.2015 року за позичальником обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 8497 доларів США 50 центів. У зв»язку з порушенням строків, встановлених кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, позичальнику нарахована пеня, розмір якої станом на 22.06.2015 року становить 9255 доларів США 84 центи, що за курсом НБУ станом на 22.06.2015 року становить 200203,81 грн. У зв»язку з порушенням строків, встановлених кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальнику нарахована пеня, розмір якої станом на 22.06.2015 року становить 10019,89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.06.2015 року становить 216730,22 грн. Оскільки позичальником були порушені строки, встановлені кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитами, з позичальника підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 416934,03 грн.

В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов»язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1369-025/08Р від 15.05.2008 року. За умовами даного договору поруки, поручитель зобов»язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов»язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом. У зв»язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов»язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту, процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій банк має право вимагати від поручителя виконання зобов»язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012р. № 5: «у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи)».

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа дізналась або могла довідатись про порушення свого права.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо).

Відповідно до ст..610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов»язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ( ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно із частиною другою ст..1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 ЦК України.

Отже, як вбачається з графіку погашення заборгованості за кредитом та процентами, сторони встановили строки виконання боржником окремих зобов»язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов»язання, яке виникло на основі цього договору, а саме розрахунок повинен був здійснюватися до 10 числа кожного місяця, термін погашення боргу 115.05.2015 року.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 вбачається, що останній платіж по кредиту ним проведено 28.02.2010 року , тобто з цього часу почався перебіг трирічного строку позовної давності щодо звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості. Вказаний строк позовної давності в даному випадку закінчився в березні 2013 року. Позивач звернувся до суду 13.08.2015 року з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором з пропущенням трирічного строку позовної давності. При цьому позивач не ставив перед судом питання про поновлення пропущеного строку позовної давності, інших строків позовної давності ані кредитним договором, ані умовами надання банківських послуг, не передбачено, в той час, як ст.259 ЦК України встановлює необхідність укладення договору про збільшення строку позовної давності у письмовій формі.

Крім того Агенція Пристав, яка виступала повіреним ПАТ КБ «Правекс Банк» надіслала повідомлення ОСОБА_1 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 1369025/08Р від 15.05.2008 року, яка станом на 12.03.2012 року становила 14310 доларів США, керуючись тим, що згідно умов кредитного договору та ст..1050 ЦК України, в разі виникнення заборгованості (прострочення обов»язкових платежів) Кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми боргу заборгованості за кредитним договором.

Отже з цього випливає, що згідно п.9.2 кредитного договору № 1369025/08Р від 15.05.2008 року відповідно до повідомлення Боргової Агенції Пристав строк користування кредитом, зазначений у п.1.2 даного договору було припинено достроково станом на 12.03.2012 року, таким чином позивачем було встановлено новий строк виконання кредитних зобов»язань, а саме 12.03.2012 року.

Відповідно до положень ст..1050 ЦК України, п.9.2. договору та Постанови ВСУ від 29.09.2014 року № 6-106цс14 банк скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов»язання.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено представником відповідача, є підставою для відмови у позові ( ч.4ст.267 ЦК України).

Верховним Судом України,у справі № 6-20цс14 було висловлено обовязкову для усіх судів правову позицію, щодо того, що якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконанняцього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до ст..261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов ( правова позиція ВСУ у справі № 6-160цс14).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У разі якщо кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання(дострокове виконання основного зобов'язання), звернувшись до позичальника з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, при цьому договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги до поручителя обчислюється з наступного дня звернення кредитора до позичальника про дострокове повернення кредиту.

Дану правову позицію було висловлено Верховним Судом України 17.09.2014 року у Постанові по справі № 6-41цс14, прийнятою за наслідком розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) одних і тих самих норм матеріального права, і таке рішення в силу положень ст. 360-7 ЦК України є обовязковим для всіх судів України.

Судом установлено, що у зв'язку з порушенням боржникомОСОБА_1 строків повернення кредиту та виникненням заборгованості за кредитним договором кредитор використав передбачене частиною другоюстатті 1050 ЦК України право та звернувся до нього з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі ст..1050 ЦК України строк виконання основного зобов»язання, то передбачений ч.4 ст.559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Оскільки такі вимоги були заявлені до ОСОБА_2 більше ніж через шість місяців після настання строку виконання зобов'язань, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинила свою дію.Дану правову позицію висловлено Верховним Судом України 09.09.2015 року у Постанові по справі № 6-933цс15 та 24.09.2014 року у Постанові по справі № 6-106цс14.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що право банку на отримання боргу за кредитним договором від відповідачів є доведеним, проте таке право не підлягає захисту у зв'язку з пропуском останнім строку позовної давності, а тому позов не підлягає до задоволення у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

На підставі ст.526,527,530,559,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 213, 214,215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

В позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської областіпротягом10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Безбородько В.А.

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2015 року