Постанова № 53832384, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р. Справа № 610/2816/15-а

Головуючий 1 інстанції: Купін В.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Калиновський В.А., Суддя Бенедик А.П.

при секретарі Тітовій А.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Звягельської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.2015р. по справі № 610/2816/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив: визнати незаконною відмову УПФ України в Балаклійському районі Харківської області відновити розмір його пенсії у розмірі, що існував до проведення перерахунку на виконання рішення суду, починаючи з 15.06.11 р. (з дати її зменшення) та провести відповідні виплати; зобов'язати УПФ України в Балаклійському районі Харківської області відновити розмір пенсії позивача у розмірі, що існував до проведення перерахунку на виконання рішення суду, починаючи з 15.06.11 р. (з дати її зменшення) та провести відповідні виплати.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.15 р. по справі № 610/2816/15-а у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.15 р. по справі № 610/2816/15-а та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до УПФУ в Балаклійському районі Харківської області заяву від 15.06.11 р. з проханням перевести його на пенсію за віком, як такому що працював у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них, а також додати трудовий стаж по дату звільнення, а 08.08.11 р. позивачу була видана на руки відмова у зв'язку з тим, що він не має достатнього стажу роботи у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них районів, для призначення пенсії за віком зі зниженням на 3 роки 3 місяці. У зв'язку з цим, позивач звертався до суду першої інстанції із відповідними позовними вимогами, але 29.11.11 р. Балаклійським районним судом була винесена постанова про відмову у задоволенні позовних вимог. В свою чергу, постановою Харківським апеляційним адміністративним судом від 06.06.12 р. визнане незаконним та скасоване рішення відділу призначення пенсій УПФУ б/н від 23.06.11 р. в частині відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком як особі, яка працювала у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них районах, у зв'язку з чим 20.08.12 р. на виконання рішення суду апеляційної інстанції і постанови виконавчої служби відповідач скасував своє рішення від 23.06.11 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 як особі, яка працювала у районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі. Але, 09.11.12 р. відповідач повторно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 за віком як особі, яка працювала у районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі по заяві позивача від 15.06.11 р., не дивлячись на те, що така відмова вже визнавалась судом незаконною і була скасована.

Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що 25.04.13 р. Балаклійським районним судом прийнята постанова, якою визнано незаконним і скасовано рішення відділу з призначення пенсій УПФУ б/н від 09.11.12 р. в частині відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також зобов'язано повторно розглянути його заяву, з урахуванням норм ст. 1 п.3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.93 р. Але, 16.05.13 р. відповідач повторно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 за віком як особі, яка працювала у районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі по заяві позивача від 15.06.11 р., не дивлячись на те, що така відмова вже визнавалась судом незаконною і була скасована.

Судом першої інстанції також встановлено, що Балаклійським районним судом прийнята постанова від 05.09.13 р., якою визнано незаконним та скасоване рішення відділу призначення пенсій УПФУ № 161931 від 16.05.13 р. в частині відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі і зобов'язано УПФУ призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки 3 місяці, як громадянину який працював в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. У зв'язку з цим, у квітні 2014 р. УПФУ, виконуючи рішення суду, провело перерахунок пенсії позивача з 15.06.11 р., при цьому сума пенсії позивача зменшилась, а 18.06.15 р. рішенням Балаклійського районного суду відмовлено у стягненні з ОСОБА_3 переплати пенсії з 15.06.11 р.

Підставою для звернення позивача до суду першої інстанції слугувала та обставина, що позивач фактично не погоджується зі зменшеним розміром своєї пенсії та просив відновити виплати пенсії у розмірі, що існував до проведення перерахунку на виконання рішення суду, яке вступило в законну силу. При цьому, позивач наполягає на тому, що при виконанні рішення суду УПФУ по відношенню до пенсії позивача була проігнорована норма п. 4 заключних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що вказана позивачем ч. 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосується пенсій, які були призначені до набрання цим Законом чинності і розмір яких після набрання чинності цим Законом міг бути зменшеним, тому положення ч. 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у даному випадку не застосовуються. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за допомогою пред'явлення нового адміністративного позову є недопустимим.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 05.09.13 р. зобов'язано УПФУ призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку на 3 роки 3 місяці як громадянину, що працював в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, відповідно ч. 3 ст. 1 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.93 р. і п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону Російської Федерації «О трудовых пенсиях в Российской Федерации» № 173-ФЗ від 17.12.01 р. з 15.06.11 р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.13 р. постанова Балаклійського районного суду Харківської області від 05.09.13 р. залишена без змін, а 29.01.14 р. державним виконавцем ВДВС Балаклійського РУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 610/3062/13-а, виданого 21.01.14 р. Балаклійським районним судом Харківської області. На виконання постанови державного виконавця розпорядженням Управління від 07.04.14 р. ОСОБА_3 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком як особу, яка працювала в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі зі зниженням пенсійного віку на 3 роки 3 місяці з 15.06.11 р. При цьому, як зазначив суд першої інстанції та позивачем в доводах апеляційної скарги це не заперечувалося, про наслідки переходу на іншу пенсію позивач був повідомлений до набрання рішенням законної сили ще під час розгляду справи в суді, однак звернув судове рішення до виконання та наполягав на його виконанні.

Також необхідно зазначити, що 10.05.14 р. позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом до відповідача, в якому просив визнати незаконними дії УПФУ по застосуванню показника середньої заробітної плати по країні в розмірі 1197,91 грн. (за 2007 р.), при призначенні пенсії ОСОБА_3 з 15.06.11 р. на виконання постанови від 05.09.13 р. та зобов`язати УПФУ при призначенні пенсії ОСОБА_3 з 15.06.11 р. на виконання постанови від 05.09.13 р. застосувати показник середньої заробітної плати по країні за 2010 р., який дорівнює - 1982,63 грн., але постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 16.07.14 р. у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Відповідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Звертаючись до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами, позивач просив суд першої інстанції зобов'язати відповідача відновити розмір пенсії позивача у розмірі, що існував до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, починаючи з 15.06.11 р. (з дати її зменшення) та провести відповідні виплати.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно з положеннями ч. 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (вказаний Закон набрав чинності з 01.01.04 р.).

На підставі цього, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо того, що вказана норма Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосується лише пенсій, які були призначені до набрання цим законом чинності і розмір яких після набрання чинності цим законом міг бути зменшеним. При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянт в доводах апеляційної скарги правомірно зазначив, що суд своїм рішенням не зобов'язував відповідача при перерахунку пенсії зменшувати її розмір.

Також колегія суддів зазначає, що відповідач по справі звертався до Балаклійського районного суду Харківської області із вимогою про повернення ОСОБА_3 переплати пенсії, яка виникла у зв'язку з проведеним перерахунком на підставі рішення суду, але рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.06.15 р. у задоволенні вказаних вимог було відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що 15.06.11 р. позивачем подана заява до УПФУ в Балаклійському районі Харківської області з проханням перевести його на пенсію за віком, як такому, що працював у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них районах, а також додати трудовий стаж по дату звільнення. На виконання постанови державного виконавця розпорядженням управління від 07.04.14 р. ОСОБА_3 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком як особу, яка працювала в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зі зниженням пенсійного віку на 3 роки 3 місяці з 15.06.11 р., у зв'язку з чим відповідач вважав, що він виконав постанову Балаклійського районного суду від 05.09.13 р. в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказаним судовим рішенням визнано незаконним та скасовано рішення відділу призначення пенсій УПФУ № 161931 від 16.05.13 р. саме в частині відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі і зобов'язано УПФУ призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки 3 місяці, як громадянину який працював в районах Крайньої Півночі і місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. В той же час, позивач звертався до відповідача із заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший, а не із заявою про призначення йому пенсії, що свідчить про те, що зміст (вимоги) поданої позивачем заяви про переведення його з одного виду пенсії на інший не відповідає змісту постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 05.09.13 р., та свідчить про безпідставність тверджень відповідача про повне виконання ним вказаного судового рішення.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що постанова Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.15 р. по справі № 610/2816/15-а прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.15 р. по справі № 610/2816/15-а - задовольнити.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.15 р. по справі № 610/2816/15-а ? скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Визнати незаконною відмову УПФ України в Балаклійському районі Харківської області відновити розмір пенсії ОСОБА_3 у розмірі, що існував до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, починаючи з 15.06.11 р. (з дати її зменшення) та провести відповідні виплати.

Зобов'язати УПФ України в Балаклійському районі Харківської області відновити розмір пенсії ОСОБА_3 у розмірі, що існував до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, починаючи з 15.06.11 р. (з дати її зменшення) та провести відповідні виплати.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.11.2015 року.